Читайте также:
|
Від своєчасності і якості ремонту основних фондів залежить ефективність їхнього використання. Підприємство самостійно визначає всі види ремонту основних фондів (поточного, середнього і капітального), джерела видатків і порядок їх використання.
Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних засобів і полягає в усуненні окремих поломок основних фондів і заміні або відновленні їх окремих частин.
Середній ремонт проводиться для часткового відновлення основних фондів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.
Капітальний ремонт виконується для відновлення виробничого ресурсу машин, устаткування. При цьому, як звичайно, устаткування повністю розбирається, виявляються дефекти, контролюється технічний стан, здійснюється сам ремонт, регулювання та випробування.
Економічна доцільність капітального ремонту основних засобів визначається порівнянням загальних витрат на ремонт об’єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту об’єкта перевищує вартість придбання аналогічного нового устаткування, то такий ремонт робити недоцільно.
Всі підприємства, незалежно від форми власності, мають право включати видатки на всі види ремонту основних виробничих фондів до складу витрат на виробництво й реалізацію продукції в сумі, що не перевищує 10 % загальний балансової вартості основних фондів на початок року. Видатки на ремонт, які перевищують 10% норму, здійснюються з інших джерел і відносять на збільшення балансової вартості основних фондів.
Істотний вплив на рух грошових потоків здійснює облікова політика щодо вибору одного зі способів списання видатків на ремонт:
1) відносити фактичні витрати безпосередньо після закінчення ремонтних робіт;
2) резервувати кошти, створюючи за рахунок собівартості ремонтний фонд;
3) якщо буде потреба відносити фактичні витрати на видатки майбутніх періодів з наступним їх щомісячним списанням на собівартість продукції.
ПОКАЗНИКИ СТАНУ Й ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ
Стан і ефективність використання основних виробничих фондів характеризує система показників (табл. 2).
Таблиця 2 – Показники стану й ефективності використання основних фондів
| Показник | Розрахункова формула | Характеристика |
| ПОКАЗНИКИ СТАНУ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ | ||
| Коефіцієнт зношування, Кзн | Знос/ ОВФпочатк | Характеризує рівень зношеності основних фондів по відношенню до початкової вартості |
| Коефіцієнт придатності, Кп | 1-Кзн | Відображає частину основних фондів, придатну до експлуатації |
| Коефіцієнт вибуття, Кв | 
| Характеризує частину основних фондів, які вибули у балансовій вартості ОВФ |
| Коефіцієнт відновлення, Кн | 
| Показує частину введених основних фондів у балансовій вартості ОВФ |
| Коефіцієнт приросту, КР |
| Характеризує частку приросту ОВФ у балансовій вартості ОВФ |
| Фондоозброєність | 
| Показує величину ОВФ на одного працівника ПВП |
Закінчення таблиці 2
| ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ | ||
| Фондовіддача | В/ ОВФбал | Характеризує обсяг випуску продукції на одну грн. ОВФ |
| Фондоємність | ОВФбал// В | Характеризує витрати ВФ на одну грн. випуску продукції |
| Рентабельність ОВФ | 
| Показує відношення прибутку до суми ОВФ, використаних на її одержання |
Умовні позначення.
ОВФ – основні виробничі фонди; В – обсяг реалізації продукції (робіт, послуг);
ЧП – чистий прибуток; ПВП – чисельність промислово-виробничого персоналу.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|