Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Актуалізація знань.

Урок № 11 художня культура 9 класс

Тема: Художні засоби кінематографу.

Організаційний момент.

Актуалізація знань.

2.1. «Життя театр, А люди в ньому актори» - поясніть афоризм.

2.2. Доповніть список потрібних театру професій: актор, Режисер…

2.3. Заповніть таблицю власних уподобань:

2.4. Ви – продюсер. Який літературний твір ви б обрали для сценарію театральної постановки?Кого з режисерів і акторів ви б запросили?

2.5. На яку театральну виставу ви б хотіли запросити кохану людину?

2.6. Складіть п’ятірку кращих театрів світу.

2.7. Доповніть неназвані види театру: оперний, драматичний, ляльковий,…

2.8. Який, на вашу думку, спектакль в змозі зацікавити ваших однокласників?

2.9. Чи потрібен, на вашу думку, у вашій школі театральний гурток?

2.10. Чи допоможе початкова акторська майстерність, отримана в театральному гуртку людині в реальному житті, яке зовсім не пов’язане з театром? Обгрунтуйте відповідь, наведіть приклади.

3. Пояснення теми «Екранні мистецтва»

Історичні передумови виникнення кінематографу Слово вчителя

Проблема зображення дійсності рухомою, динамічною хвилювала людину ще з давніх часів — навіть у наскельних зображеннях первісної людини (в серіях малюнків) спостерігається певна послідовність, що відображає початок, кінце­ву мету та етапи її досягнення. Згодом, коли техніка живопису сягає доскона­лості, художники прагнуть передати динаміку розгортання подій: це епічний цикл фресок із життя Марії і Христа Джотто ді Бон доне, розписи Сікстинської Капелли Мікеланджело, «Афінська школа» Рафаеля та ін.

Розвиток суспільства в епоху капіталізму сприяв залученню до культури найширших верств населення; постала потреба в людині з якісно іншим бачен­ням світу, залучення її до культурної спадщини і можливість передачі соціо-культурної інформації усім верствам суспільства.

Отже, ідея рухомого зображення виникла не на безплідному грунті, а була підготовлена усім попереднім розвитком культури.

Ще Леонардо да Вінчі проводив досліди одержання зображення на спе­ціальній плівці — зображення за допомогою спеціальної камери обс переноси­лося на площину і перемальовувалося (кінець XV ст.)

Фотографія у сучасному її розумінні виникла XVII ст. із відкриттям чут­ливих до світла матеріалів. У 1802 році Т. Уествуд (Англія) вперше отримав зображення на пластинці, але він ще не знав, як його закріпити. У 1859 році Л. Ж. М. Дагер доповів Паризькій академії про свій спосіб фотографування — дагеротипію, а через два роки (у 1861 році) про свій спосіб повідомив також У. Г. Д. Толбот. Різниця між способами полягала у тому, що в одному випадку початку отримували позитив, а в іншому — негатив.

У XIX ст. існував кінетоскоп Едісона (апарат для спостереження швидко мінюваних фотографій, що створював ефект руху об'єктів). Роботу кінетоскопа досконало вивчили брати Луї та Огюст Люмьєри і в 1895 році запатентували кі­нематограф. Перший кіносеанс відбувся 28 грудня 1895 року в Парижі в підвалі Гран кафе» на бульварі Капуцинів, це були сцени, відзняті з натури,— «Вихід "обітників із заводу Люмьєра», «Прибуття поїзда на вокзал Ла Сьота». Зрозуміло, що спочатку публіку цікавили більше технічні можливості, а не художній міст. Усього фірма Люмьєрів випустила близько 1,5 тисяч одно-, двохвилиних фільмів — у жанровому відношенні це були прості репортажі та ігрові сце­ни на літературні та історичні сюжети.

У перші роки свого існування кіно залишалось німим. Перший звуковий фільм з'явився в 1928 році. Великий інтерес до кіномистецтва з боку всіх верств населення сприяв швидкому розвитку індустрії кіно, розширенню його ^матеріальної бази, наукових засад техніки зйомки.

До появи електронних засобів запису всі фільми знімались на фотоплів­ку — камера послідовно фіксувала окремі моменти руху акторів: щоб людське око сприйняло ці окремі кадри як єдине рухоме ціле, необхідно було робити від 16 до 24 знімків за секунду.

Майже одночасно з Люмьєрами свою кінематографічну діяльність розпочав Жорж Мельєс: його кінострічки «Леді зникає», «Замок диявола», «Червона Ша­почка», «Подорож на Місяць» вважають передвісниками ігрового кіно, в якому.поступово починає вибудовуватись система жанрів.

У кіномистецтві початку XX ст. найбільшою популярністю користувались 'авантюрні фільми та комедії (у Франції). В Італії основу жанрової системи скла­дали історичні «фільми-колоси» і «салонні мелодрами».

Перші кроки кінематографа в Україні пов'язані з іменами механіка-конструктора І. А. Тимченка та фізика М. А. Любимова — вони ще у 1893 році винайшли апарат для відтворення на екрані неперервного руху людей і пред­метів. Через рік після винайдення Люмьєрами кінематографа фотограф-художник А. К. Федецький знімав і демонстрував хронікальне кіно, а у 1907 році -в Україні розпочалося регулярне виробництво кінофільмів (Київ, Одеса, Хар­ків). Створюються хронікально-документальні стрічки, екранізуються театраль­ні вистави («Наталка-Полтавка», «Богдан Хмельницький» та ін.).

(Розповідь продовжується під відеосупровід.)

Важливе місце в історії кіномистецтва посідає явище, яке отримало назву «кіно радянського періоду», його історія розпочалася після Жовтневої револю­ції (1917 року) і закінчилась із розпадом Радянського.Союзу (1991 рік).

Дореволюційне кіно віддзеркалювало процеси, що відбувалися у світовому кінематографі — від хронікально-документальних фільмів до ігрових, форму­вання жанрової системи. Найвизначніші фільми цього періоду: «Пікова дама», «Отець Сергій», «Життя за життя». Режисери цього періоду: Я. Протазанов,Є. Бауер. Визначились і перші «зірки»: В. Холодна. І. Мозжухін, Н. Лисенко. Паралельно з розвитком ігрового кіно закладались основи анімації, зачинатель цього жанру в російському кінематографі — В. Сіпаревич («Веселі сценки з жит­тя тварин», «Різдво мешканців лісу» тощо).

20—30-ті роки в кіно відображали соціально-політичні процеси: важливе місце посіли історико-революційні фільми («Чапаєв», «Щорс», «Юність Ма­ксима» і т. д.) та історичні фільми («Олександр Невський» С. Є. Ейзенштейна, «В. Петров», «Петро І»; «Суворов» В. Пудовкіна).

Великою популярністю користувались фільми за мотивами історії Попе­люшки — історії про бідну і чесну дівчину, яка завдяки працелюбності та ви­сокій моральності піднімається на найвищий суспільний щабель («зірка» цього періоду — Л. Орлова).

В роки війни ігрове та документальне кіно було спрямоване на виховання патріотизму, але були й комедійні фільми, які вселяли оптимізм і надію на кра­ще майбутнє («Небесний Тихохід» С. Тимошенка, «О восьмій годині вечора після війни» І. Пир'єва).

Післявоєнний період не був багатий на кіноспадщину, зате в 50-х роках відбувається піднесення кінематографу, а 60—80-ті роки відзначені періодом ве­ликої творчості продуктивності, що зумовила високий художній рівень фільмів і широту їх тематичного діапазону: екранізується літературна класика, аналізу­ються морально-психологічні проблеми сучасників, розвивається кінокомедія, фільми молодіжної тематики.

Кіноімперія США — Голівуд

Після Першої світової війни лідером у світі з виробництва кінофільмів стає США — у мальовничій місцевості Голівуд неподалік віл Лос-Анджелеса буду­ються великі американські кіностудії. Офіційною датою заснування Голлівудської кіноімперії вважається 1913 рік.

Художні засоби кінематографу

Вихідні структурні елементи — «цеглинки», з яких складається фільм, це кадри. Художній образ виникає, коли є рух від кадру до кадру, тобто при мон­тажу кадрів ритм зміни кадрів складає художню атмосферу фільму.

Режисер — це об'єднуючий початок знімальної групи, він вносить у фільм своє неповторне бачення світу, авторську стилістику.

Актор. У сучасному кіно існує багато позитивного, але й багато негатив­ного; більшість фільмів розраховані на невибагливого глядача, який дивиться фільм задля розваги й відпочинку. Це обмежує творчі можливості талановитих режисерів.

Особливості роботи актора кіно в тому, що фільм — це не театральний спек­такль і може зніматись починаючи з будь-якого кадру, іноді епізоди з початку кінця знімаються в один день — це складно з психологічного (іноді й фізичного) боку.

Сучасні технології безмежно розширили можливості кінематографу. Синтезноі комп'ютерної графіки дозволяє реалізувати будь-які фантазії.

Анімаційне кіно

«Анімація» в перекладі з латинської мови — «оживлення». Вона базується зйомці кадр за кадром мальованих чи об'ємних фігур персонажів. Цікаво, що анімація виникла задовго до винайдення кінематографа — вперше малюнок ожив у 1832 році в лабораторії бельгійського фізика Ж. Плато: 20 зображень різних фаз руху людини помістили на барабан пристрою фенакінетоспа. При швидкому прокручуванні малюнки зливались і здавалося, що зображення безперервно рухається.

Але перші анімаційні фільми почали створювати після виникнення кінематографу.

Об'ємну (лялькову) анімацію придумав російський інженер В. Старевич 1912 році і зняв перший ляльковий фільм.

Голубий екран

Принцип телебачення був відкритий російським біологом П. Бахметьєвим 1880 році, а в 1907 році професор Петербурзького технологічного інституту Б. Л. Розінг створив першу електронно-променеву трубку (кінескоп) і дещо пізніше здійснив передачу зображення на кілька метрів.

Перші телевізійні системи використовували для передачі зображення дроти, а з появою пересувних телевізійних станцій і супутникових засобів можна проводигти транслювання з будь-якої точки земної кулі.

На основі винаходу російського інженера Ю. Волкова у США в 1929 році була створена одна із перших систем кольорового телебачення, а з 1967 року почалося регулярне кольорове транслювання в СРСР. Так ми ще раз спостерігаємо взаємозв'язок матеріальної і духовної культури — адже телебачення е лише передає інформацію, але й є засобом формування смаків, поглядів та переконань. Погано тільки, що часто політики та чиновники використовують телебачення у своїх цілях.

Цікавинки

Найбільша в світі кіностудія — «Універсал сіті» — знаходиться неподалік від Лос-Анджелеса, займає 170 гектарів, має 561 споруду і 34 звукові сцени.

* # *

Найчастіше екранізували літературний персонаж Шерлока Холмса — починаючи із 1900 року. 75 акторів знялись у цій ролі більше ніж у 200 фільмах.

За творами В. Шекспіра знято 394 фільми: «Гамлет» екранізувався 75 разів, «Ромео і Джульєтта» — 51, «Леді Макбет» — 33 рази.

* * *

Найдовший фільм в історії кіно — «Зцілення від безсоння» — триває 85 годин і лише раз демонструвався в повному обсязі — показ тривав з 31 січ­ня по З лютого 1987 року.

* * *

16 грудня 1997 року в Японії більше 700 дітей було терміново госпіталізо­вано після перегляду телешоу «Покемони» У 208 дітей віком від 3 років спос­терігались незрозумілі судоми і різке погіршення самопочуття — за висновками лікарів це.було викликано червоними вогнями, які спалахували в очах одного із персонажів.

* * *

Рекордна кількість фільмів — 95 — знята за казкою «Попелюшка». Серед них є лялькові, мультиплікаційні, фільм-балет, фільм-опера, пародії.

Запитання до учнів:

• Назвіть імена вчених, які винайшли фотографію.

• Кому належить винахід кінематографа? - брати Луї та Огюст Люмєри.

• Де і коли відбувся перший кіносеанс? 28 грудня 1895 р.

• Коли з'явився перший звуковий фільм?

• Кого вважають передвісником ігрового кіно? Назвіть кілька його фільмів.

• Назвіть країни, де найшвидше розвивалось мистецтво кінематографа.

• Хто першим почав знімати і демонструвати хронікальне кіно в Україні?

• Назвіть основні етапи розвитку радянського кінематографу:

• Хто в сучасному світі є лідером кіноіндустрії?

• Назвіть професії, які мають відношення до кінематографу.

• Опишіть коротко процес створення анімаційних фільмів.

• Хто відкрив принцип телебачення?

• Ім'я винахідника кінескопу?

• Чий винахід сприяв створенню системи кольорового телебачення?

·: Кіно, телебачення, відео - це Екранні мистецтва, як їх називають іще…? (АУДІОвізуальні) чому?

· Кіноіндустрія – що означає ця назва? – галузь промисловості, що випускає кінофільми й мультиплікацію.

· А що таке Кіностудія? – виробництво кінофільмів.

· У чому полягає відмінність екранних видів мистецтв від інших(театру, живопису, Музики тощо)? – доступна проста форма, невибагливість;поєднав традиції інших видів мистецтв;живопис, що рухається; зорова література;пластика рухів, слово, музика, зображення простору;

· Які художні засоби має у своєму розпоряджені кіномистецтво? – поєднано естетичні властивості літератури, театру, ОМ, фотографії, музики, досягнення оптики, механіки, хімії, фізіології, комп’ютерної техніки.

· Що є цеглинкою фільму? – кадр

· Завдяки чому виникає художній образ?рухові від кадру до кадру.

· Вставте пропущене слово: Під час ….(монтажу) кадрів створюється своєрідний ритм, що формує художню атмосферу фільму.

· Види кіномистецтва (художній, документальний, анімація, науково – популярний)

· Категорії кінематографа: кіно як мистецтво, класичні, авторське, жанрове(не целулоїдне)відео – арт, любительські, комп’ютерні або тривимірні, інтернет кіно.

· У чому полягає головна цінність телебачення? – ми не лише отримуємо нову інформацію. Але й стаємо безпосередньо співучасниками подій.

· Фахівці яких професій працюють у кіностудії? – кінорежисер, актор, оператор

ДЗ: відомо, що давньогрецький бог Аполлон. Покровитель мистецтв, з’являвся на Парнасі в оточені 9 Муз. Кінець ХІХ ст.. ознаменувався виникненням нового мистецтва - кіно. Його покровителькою стала нова, 10 муза. Яку іноді називають Техне. Намалюйте, якою ви бачите музу кіномистецтва.