Читайте также:
|
Проблема співвідношення гуманітарних і природничо-математичних дисциплін у змісті знань була і залишається однією з найбільш дискутованих не лише у педагогічних колах, а й серед філософів, соціологів, громадськості загалом. Ці дискусії зажили навіть загальновживаної образної назви: «суперечка між фізиками і ліриками». Прибічники технологічного ухилу у доборі змісту знань обстоюють необхідність збільшення частки природничо-математичних навчальних курсів у шкільних програмах. До таких, зокрема, належать англійські педагоги Р. Вудс та Р. Барроу. У своїй книзі «Вступ до філософії освіти», яка використовується у якості навчального посібника в педагогічних коледжах, автори надають виразну перевагу саме математиці і природничим наукам з-поміж усіх інших. Адже у фізиці і хімії, на їх думку, будь-яке положення можливо довести експериментальним шляхом, належним чином підтвердити його і аргументувати. І хоч у математиці не всі положення доводяться експериментальним шляхом, натомість чітко простежується логіка думки, наукового пошуку, активізується дедуктивне мислення, випрацьовується звичка спиратись на строгі й чіткі дефініції. Що ж до гуманітарних дисциплін, то згадані вчені схильні тлумачити Їх як недосконалі, такі, що не мають власної логічної структури, не підлягають перевірці й чітким науковим визначенням і нагадують швидше релігію, аніж науку [8, 161].
Позиція французького вченого-соціолога Ж. Фурастьє є близькою до поглядів англійських педагогів щодо гуманітарної освіти і позначена скептицизмом. На його думку, саме класична гуманітарна культура перебирає на себе найбільшу відповідальність за трагічні події, які випали на долю Європи - війни, тоталітарні режими. Автор зазначає, що система створених гуманітаріями нереальних цінностей, міфів і ілюзій, по-суті нездійсненних, саме й спричинила до вибухів небаченого насильства, варварства, якими було сповнене останнє сторіччя [8, 161].
На противагу технарям прихильники гуманітарного підходу до проблем модернізації базової освіти обстоюють унікальні можливості і цінність саме гуманітарного знання. Сьогодні їх позиції посилюються у західноєвропейських країнах, де зростає кількість прихильників таких ідей. І це природно, адже людство дедалі більшою мірою пересвідчувається, що за переваги науково-технічного прогресу доводиться сплачувати часом надто високу ціну. Техногенні катастрофи стають дедалі загрозливішими. Однак, вчені, які здійснюють сьогодні сенсаційні відкриття в таких популярних галузях науки як термоядерна фізика, мікробіологія, біохімія, інформатика позбавлені можливості контролювати способи і наслідки використання власних відкриттів. Це ще одна із причин того, ідо людство опинилось перед нагальною потребою гуманітаризації та гуманізації наукових знань, зокрема і тих, які викладаються у школі. Від цього немалою мірою залежить безпека і добробут людського роду.
Показовими є висновки російських вчених, які досліджували проблему співвідношення «гуманітаріїв» і «технарів» у сучасному американському суспільстві. Вони (висновки) полягають у тому, що ринок у цій країні продиктував таку структуру масової підготовки кваліфікованих кадрів, яка виявилась парадоксально несподіваною з точки зору функціонерів планової економіки, а саме - гранично низький рівень питомої ваги інженерів і техніків, з одного боку, і високу насиченість ринку праці фахівцями з загальнокультурною та соціально-гуманітарною підготовкою. Як з'ясувалось, масовий їх прихід у бізнесову, торгову, фінансову та інші сфери діяльності не тільки сприяє підвищенню культури праці у всіх галузях народного господарства, а й веде до зростання загальної культури, підвищення якості сімейного виховання і спілкування між людьми [8, 161).
Загострення суперечностей, пов'язаних із стрімким розвитком НТР і необхідністю забезпечення гуманітарних основ суспільного поступу теж посідає не останнє місце серед проблем сьогоднішньої європейської культури. Це сприяє пожвавленню освітянського руху, спрямованого на гуманізацію освіти, наразі і базової. Модернізація змісту предметів гуманітарного циклу відбувається не тільки і не стільки за рахунок збільшення годин на їх викладання, скільки за рахунок підвищення якості навчального матеріалу. Однак, на жаль, педагогами європейських країн поки що не віднайдено чітких критеріїв визначення оптимального співвідношення між предметами гуманітарного і природничо-математичного циклів. Здебільшого цей баланс встановлюється на засадах практичного досвіду, емпіричних уявлень фахівців, які намагаються враховувати суспільні вимоги та потреби і громадські настрої щодо цього 124. 52].
У більшості західноєвропейських країн гуманітарний блок освітніх програм е домінуючим за обсягом, І пріоритетне місце в ньому посідають такі предмети, як: рідна та іноземні мови і література. В Англії частка гуманітарних предметів становить в залежності від року навчання 45-36% від загального навчального часу, у Швеції -50- 35%, в Італії - 49,7% [24, 52]. У старших класах французьких колежів на гуманітарні предмети відводиться вдвічі більше часу, аніж на предмети природничо-технічного циклу. До того ж, переважна кількість французьких учнів надає перевагу іноземним мовам з-поміж: низки предметів за вибором. У гімназіях Західної Німеччини рідна та іноземні мови, історія, географія і предмети естетичного циклу обіймають 60% усього навчального часу [8, 163].
Серед шкільних предметів у європейських країнах останнім часом набуває дедалі більшого поширення та популярності така шкільна дисципліна, як «Дизайн». Однією з країн-лідерів у її розвиткові є Великобританія. Щоправда, навчальний предмет «Дизайн» часто поєднується у цій країні з вивченням ремесел або предмета «Технологія», однак він посідає важливе місце в навчальному процесі базової, а також і старшої середньої школи. Випускні іспити з цього предмета є обов'язковими для тих учнів, які орієнтуються на професії інженера, архітектора, дизайнера. Проте можна з впевненістю сказати, що вивчення цього предмета дає неабияку користь широкому учнівському загалу. Адже, на думку деяких науковців, саме опанування цими знаннями дозволяє поєднати «прекрасне» і «корисне», тобто вирішити проблему, над якою так довго б'ються «фізики» і «лірики».
Введення в навчальні програми дизайну дозволяє уникати паралельності в існуванні і розвитку навчальних циклів гуманітарного і природничо-математичного напрямів. Сучасний дизайн належить до явищ культури постмодерну і є одним із важливих чинників формування природного і предметного середовища людського буття [42, 110-112]. Він є своєрідним індикатором змін у культурному середовищі і, водночас, виразником соціально-естетичних норм спільноти. Отже, можливо, що він є саме тим елементом навчальної діяльності, який надасть змогу учням не лише захоплюватись технічною досконалістю створюваної людиною «другої природи», а й дбати про її красу, загальнолюдську цінність та культуровідповідність.
Дата добавления: 2015-09-09; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |