Читайте также:
|
Проголошення першого і найважливішого положення символу віри, тобто короткого викладу основних догматів релігії, — аш—шахади, що говорить: «Немає ніякого божества, крім Аллаха, а Мухаммад — Посланник Аллаха». У цьому висловлюванні чітко і недвозначно визначена основна ідея монотеїзму, доведена до повного логічного завершення. Тому триразове проголошення шахади перед духовною особою складає ритуал прийняття ісламу. Крім того, шахада входить у безліч молитов і азан — заклик до неї, що лунає п’ять разів на день вигуком.
2. Ритуальна молитва (араб. ас–салят, перс. намаз) — обов’язкова п’ятикратна молитва: на зорі, опівдні, вдень, на заході, перед сном, що читається в індивідуальному порядку, рідше колективно.
Власне молитва являє собою кілька повторюваних циклів — ракатів (араб. ставати на коліна) — певної послідовності благочестивих поз і рухів з одночасним проголошенням відповідних священних формул. Залежно від часу дня молитва включає 2—4 ракати. Один ракат забирає не менш 5 хв.
Важливою особливістю ритуальної молитви є те, що в ній правовірні нічого не просять в Аллаха, однак вступають з ним у тісний духовний зв’язок. Мета намазу полягає в тому, щоб не дати мусульманину забути, що він належить не собі і навіть не своїм близьким, а Богові.
Піст (араб. ас—саум, перс. ураза), що розуміється як утримання від їжі, пиття, статевої близькості. Триває мусульманський піст цілий місяць, дев’ятий за місячним календарем (30 діб) — рамадан (перс., тюрк. рамазан).
Правила і тривалість посту чітко визначені в Корані (2:179—183):
• Протягом усього посту від сходу до заходу сонця мусульмани не мають права ні пити, ні приймати їжу, ні палити, ні робити внутрішньовенні вливання, ні розважатися. Піст буде порушений, якщо злизнути краплю дощу, що з волі Аллаха упала тобі на губу заради перевірки щирості і міцності твоєї віри. Єдине, що дозволяється робити в цей час, — ковтати слину і жувати жуйку.
• Після заходу і перед сходом сонця мусульмани можуть їсти і пити. Їм треба продовжувати дотримуватися помірності в їжі й питті, але в реальному житті часто відбувається навпаки.
4. Милостиня (араб. зак’ят, очищення) — обов’язковий щорічний податок, розмір якого сягає у середньому 2,5 % від прибутку або майна (22:78; 24:55; 58:14). Кожний мусульманин, який володіє певною власністю (наприклад, не менше п’яти верблюдів або тридцяти кіз чи овець) або має певний прибуток, сплачує його на користь бідних побратимів по вірі. Коран не тільки визначає милостиню як один зі «стовпів ісламу», а й недвозначно вказує на її призначення: «Милостині — тільки для бідних, жебраків, що працюють над цим, тим, у кого серця притягнуті, на викуп рабів, боржникам, на шляху Аллаха мандруючим» (9:60). Милостиня перераховується щороку і збирається раз на рік спеціальними збирачами, що одержують платню «від зібраного». Дозволяється вносити зак’ят у доброчесні фонди або організації — медичні, освітні тощо. Зібрані суми перебувають в розпорядженні того округу, в якому вони зібрані, і витрачаються протягом року.
В ісламі існує і різновид додаткової милостині — садака, що подається або у вигляді одиничного акту доброчинності, або у вигляді спокутної дії, наприклад, штрафу, що йде на благодійні цілі.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 167 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |