Читайте также:
|
2 + 3,15 = 5,15 / 4 = 1,29
-2 -0,71 +0,58 +1,87 +3,15
| -1,36 | -0,06 | +1,23 | +2,51 |
| | | | | | | | |
|...1....|.........2..........|.........3..........|...........4..........|.....5.....|
a4 = 2 a4 = 7
a12 = 1 a12 = 7
a13 = 1 a13 = 7
a14 = 1 a14 = 7
a15 = 1 a15 = 7
У відповідності до встановлених інтервалів обчислюємо змінну index_1.
Compute index_1 = 1 if FAC1_1 >=-2 & FAC1_1<-1.36
Compute index_1 = 2 if FAC1_1 >=-1.36 & FAC1_1<-0.06
..............
Допрограмовуємо змінну:
Нагадаємо, що для оцінки свого відношення до того чи іншого твердження респонденти використовували семибальну шкалу, де “1” – цілковита незгода, “4” – невизначений стан, а “7” – повна згода з тим чи іншим твердженням.
Оскільки твердження за своїм змістом відображали негативне ставлення до іноземців, то тоді в нашому індексі:
1. Дуже позитивне
2. Скоріше позитивне, ніж негативне
3. Нейтральне
4. Радше негативне, ніж позитивне
5. Дуже негативне
Сам індекс отримає назву: “Загальне ставлення з боку німців до іноземців, які проживають в їхній країні” з наступним розподілом дійсних значень:
ПРИКЛАД 2. Взірець для виконання самостійної роботи.
База даних Kyiv-89.
1. Базові змінні характеристики та шкала вимірювання: p30-p52 (рівні задоволеності тими чи іншими сторонами життя)
Шкала вимірювання є порядковою, потреби у додаткових перекодуваннях немає.
2. Дослідницьке запитання: “Задоволеність якими сторонами життя є найбільш значущою для загальної задоволеності життям?”
Нагадаємо собі, що відповідь на це запитання можна отримати шляхом конструювання моделі множинної лінійної регресії, де показниковою змінною виступатиме змінна р53, а факторними – р30-р52. На це саме запитання можна відповісти, здійснивши факторний аналіз.
3. Розвідковий факторний аналіз (дозволяє визначити оптимальний набір змінних для конструювання одного або декількох соціологічних індексів)
3.1. Аналізуємо факторні навантаження щодо одного фактора, обчислені для необерненої матриці компонентів для змінних: р30-р52. Покроково видаляємо з факторного аналізу змінні, що корелюють з одним фактором з факторним навантаженням < + 0,4.
d6.27 ДОВЕРИЕ... Социалистической партии? d6.27 ДОВЕРИЕ... Социалистической партии? d6.27 ДОВЕРИЕ... Социалистической партии?
d6.28 ДОВЕРИЕ... Руху?
d6.29 ДОВЕРИЕ... Националистам?
d6.30 ДОВЕРИЕ... Новым профсоюзам?
d6.28 ДОВЕРИЕ... Руху?
3.2. Проводимо стандартний факторний аналіз з обертанням матриці компонентів за методом варимакса. З оберненої матриці покроково видаляємо ті змінні, що корелюють зі всіма факторами з факторним навантаженням < + 0,4 (p48, p44).
4. Експлораторний факторний аналіз (призначений для конструювання одного або декількох соціологічних індексів на підставі оптимального набору змінних, виокремлених на етапі розвідкового факторного аналізу).
4.1. Проводимо стандартний факторний аналіз з обертанням матриці компонентів за методом варимакса та зі збереженням факторів у форматі окремих змінних.
4.2. Обчислюємо коефіцієнти альфа-Кронбаха для кожної з груп змінних, об’єднаних кожним з факторів.
α1 = 0,778
α2 = 0,775
α3 = 0,623
5. За набором змінних в межах кожного з факторів формулюємо назви майбутніх соціологічних індексів.
Індекс 1. Рівень задоволеності можливостями для розвитку індивідуального та соціального креативу.
Індекс 2. Рівень задоволеності матерально-побутовими умовами життя.
Індекс 3. Рівень задоволеності станом здоров’я.
6. Відповідь на дослідницьке запитання: “Найбільш значущими для загальної задоволеності життям є чинники, які відповідають рівневі задоволеності можливостями для розвитку індивідуального та соціального креативу (тт. ті, що об’єднані Фактором 1).”
Примітка: Друге місце за значущістю посідає набір змінних, об’єднаних Фактором 2; третє – Фактором 3.
7. Конструюємо шкалу Індекса 1 на підставі значень Фактора 1.
2,11 + 3,74 = 5,85 / 4 = 1,46
-2.11 -0,65 0,81 +2,27 +3,74
| -1,38 | 0,08 | +1,54 | +3,00 |
| | | | | | | | |
|...1....|.........2..........|.........3..........|...........4..........|.....5.....|
p32 = 1 p32 = 5
p33 = 1 p33 = 5
p34 = 1 p34 = 5
p35 = 2 p35 = 5
p37 = 4 p37 = 5
p50 = 1 p50 = 5
p52 = 1 p52 = 5
7.1. У відповідності до встановлених інтервалів обчислюємо змінну index_1.
IF (FAC1_1 >=-2.11 & FAC1_1<-1.38) index_1 = 1.
EXECUTE.
IF (FAC1_1 >=-1.38 & FAC1_1<0.08) index_1 = 2.
EXECUTE.
IF (FAC1_1 >=0.08 & FAC1_1<1.54) index_1 = 3.
EXECUTE.
IF (FAC1_1 >=1.54 & FAC1_1<3.00) index_1 = 4.
EXECUTE.
IF (FAC1_1 >=3.00 & FAC1_1<=3.74) index_1 = 5.
EXECUTE.
7.2. Допрограмовуємо змінну:
Нагадаємо, що для визначення рівня задоволеності тією чи іншою стороною життя респонденти використовували п’ятибальну шкалу, де “1” – зовсім не задоволений/на, “3” – невизначений стан, а “5” – повністю задоволений/на.
У відповідності до обчислень, проведених вище, у індексі index_1 коди набувають наступних значень:
1. Зовсім не задоволений/на
2. Радше не задоволений/на, ніж задоволений/на
3. Важко визначитись, задоволений/на чи ні
4. Скоріше задоволений/на, ніж не задоволений/на
5. Повністю задоволений/на
Сам індекс отримав назву: “Рівень задоволеності можливостями для розвитку індивідуального та соціального креативу” з наступним розподілом дійсних значень:
8. index_1 як показник в контексті впливу на нього соціально-демографічних характеристик респондентів.
ІНСТРУКЦІЯ: За власним розсудом обираєте будь-яку соціально-демографічну характеристику респондентів, і, використовуючи однофакторний дисперсійний аналіз, здійснюєте тестування гіпотези про вплив обраної соціально-демографічної характеристики на сконструйований індекс. Для виконання цього пункту див. “Тема 1. Порівняння середніх більше ніж 2-х незалежних числових вибірок. Апостеріорні множинні порівняння.”
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 107 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Значення факторів. | | | Семінарське заняття |