|
Читайте также: |
Я рисую зтюд о забытой, прошедшей зпохе,
И туманные тени ложатся на вьщветший холст...
Тихо старится век и прощается сдавленным вздохом:
Не осталось ни слов, ни хотя бы придуманных слез.
Что сейчас говорить?
Было стольно рыданий и стонов,
Слишком громких речей, обещавших несбыточный мир...
Слава Богу, теперь можно слушать шептание кленов
И не думать о страхе попасть к Вальсингаму на пир.
Лучше музыки нет, чем скрипенье сплетенных деревьев,
Оживает душа, умиравшая множество лет,
И случайно нашлись позвонки потерявшихся звеньев,
И расцвел на окне ярко-красный цветок ахмацвет.
Вспоминает рука силуэты ушедших позтов,
Подаривших на память тоску про серебряный век...
Вечный круг от свечи, круг из ясного, теплого света
Стал кольцом на холсте, где смешала я с красками снег.
Ветер дергает дверь... Может, все возродится сначала?
Заиграет Равеля невидимый где-то флейтист,
А ты вдруг позвонишь, позовешь — как ни в чем не бывало,
И, отставив зтюд, я начну с тобой заново жизнь...
(О. Ніколенко)
Урок творчого читання
Важливими етапами вивчення художнього твору є підготовка учнів до його сприймання та ознайомлення з художнім текстом.
Психологи стверджують, що безпосередньому знайомству читачів з літературним твором повинна передувати певна підготовка, настроєність психіки на його сприймання, яке залежить від соціального, естетичного досвіду, емоційного стану людини в момент читання. Ці завдання реалізуються на уроці творчого читання — навчальному занятті, на якому домінуючим є метод творчого читання.
Читання літературного твору потребує особливої уваги до слова, ритму, фрази, дає поштовх уяві читача, викликає емоційне співпереживання. Психологи стверджують, що процес сприймання літературного тексту має кілька рівнів.
I рівень — увага до тексту, коли читач осмислює сюжетний, словесний та інтонаційний (у ліриці) ряд, взаємостосунки героїв, їхню поведінку у вирішенні конфлікту. Тут мотивуються симпатії та антипатії читачів.
II рівень — співучасть, коли читач осмислює авторську позицію, висловлену в прямих судженнях письменника, оцінках, натяках, підтексті, езоповій мові та ліричних відступах. На цьому рівні сприймання учні не тільки виявляють інтерес до гострих фабульних ситуацій, а й стежать за долями персонажів та переймаються їхніми переживаннями. Тут пробуджується активне ставлення до прочитаного, народжується зіставлення поведінки героїв із власними вчинками та почуттями.
III рівень — відкриття нового виводить читача із звичного стану, будить його почуття й волю. Він стає співучас 
ником думок та переживань письменника, повно й адекватно осягає сутність авторської позиції, проймається ідейним пафосом художнього твору. Читач пов'язує ідейно-художній світ письменника зі своєю особистістю, що сприяє виробленню аналітико-критичного підходу до твору й до себе самого. Ці психолого-педагогічні особливості вчитель повинен враховувати, готуючи учнів до читання.
На етапі читання художнього твору відбувається його безпосереднє сприймання. Як свідчить практика, перше враження від твору часто стає визначальним в оцінці читачами. Проте психологи твердять, справжнім першим прочитанням твору може бути тільки його вторинне прочитання, під час якого сприймання кожного окремого фрагменту впевнено співвідноситься читачем і слухачем з цілим. Літературознавець В. Асмус вважає, що «тільки в цьому випадку ціле вже відоме з попереднього — першого — читання або слухання. З тієї ж причини найбільш творчий читач схильний перечитувати видатний художній твір».
Мета уроку творчого читання: керувати процесом читання, забезпечуючи художнє сприймання тексту й естетичне переживання.
Педагогічні можливості. У 5—6 кл. необхідно навчити школярів правильно, вдумливо й виразно читати та розуміти прочитане. У 7—8 кл. удосконалюються набуті читацькі вміння та навички і вводяться нові прийоми роботи з текстом: читання під музику, читання в особах, самостійна словникова робота з тлумачними та орфоепічними словниками тощо. У 9 —11 кл. продовжується удосконалення, шліфуванням умінь та навичок кваліфікованого читача.
Методика уроку творчого читання. Метод творчого читання реалізується за допомогою багатьох прийомів:
*виразне (в ідеалі — художнє) читання вчителя;
*прослуховування грамзаписів із зразковим читанням майстрів слова;
*читання учнів — «ланцюжком», повторне, в особах, хором, під музику, напам'ять;
*коментоване читання з різноманітними видами коментарів (історико-культурним, побутовим, природничо-географічним, лінгвістичним);
*постановка проблеми (художньої, моральної, філософської, соціальної);
*словникова робота (самостійні пошуки значення слова у тлумачному словнику, посиланнях книги; описове пояснення семантики слова; підбір синонімів; розгляд його морфологічної будови, переклад на іншу мову);
*творчі завдання за власними спостереженнями учнів над текстом тощо.
Ці методичні прийоми зумовлюють такі види навчальної діяльності учнів:
читання домашнє і класне; заучування напам'ять; активне слухання під час художнього читання майстрів слова; складання плану та підбір заголовків до кожного пункту; різновиди переказів (близький до тексту, стислий, розповідь-витяг, зі зміною особи оповідача, усний, письмовий); написання читацького відгуку; художня розповідь; створення кіносценарію чи сценарію мультфільму; усне малювання; написання твору за особистими враженнями від прочитаного; зіставлення творів різних видів мистецтва; ілюстрування прочитаного малюнками; підбір музичних ілюстрацій до літературного твору тощо.
Використання методу творчого читання сприятиме зацікавленню учнів літературним твором, допоможе їм відчути красу поетичного слова, захопить художніми образами та картинами, а це все стане підґрунтям подальшого повноцінного аналізу
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 77 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |