Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Урок компаративного аналізу

Читайте также:
  1. Аналізу до решіток кубічної сингонії
  2. Ауреліо Печчеї в книзі «Людські якості», аналізуючи сучасну екологічну кризу, пише, що це не криза природи, а криза відношення людини до природи. Чи поділяєте ви цю точку зору?
  3. Види фінансового аналізу
  4. Загальні підходи до організації економічного аналізу
  5. ЗМ № 5. Природа та суспільство як предмет філософського аналізу.
  6. Значення, завдання та послідовність аналізу роздрібного товарообороту
  7. Інформаційна база аналізу роздрібного товарообороту
  8. Культура і цивілізація. Філософські підходи до аналізу культури.
  9. Матриця SWOT – аналізу.
  10. Мета аналізу

Типи нестандартних уроків світової літератури

Урок компаративного аналізу — заняття, на якому домінуючим є компаративний (порівняльний) аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на набутках науки компаративістики.

Компаративістика (лат. соmрагаtіum — порівняльний) — порівняльне літературознавство, яке досліджує подібності й відмінності, зв'язки та впливи літератур різних країн світу.

Компаративний метод, запропонований німецьким філологом Теодором Бенфеєм (1809-1881), має у своїй основі теорію "запозичень". Його прибічники вивчають певні сюжети, мотиви, образи та ін., відстежуючи їх у літературах різних народів і епох. Наприклад, стверджується, що мотив кохання дітей ворогуючих родин у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" запозичений із трагедії В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта", а той скористався мандрівним сюжетом, поширеним у західноєвропейській літературі та фольклорі.

Компаративісти доводять, що будь-яка національна література не може плідно розвиватися поза спілкуванням з літературами та культурами інших народів. Вони стверджують, що використання історико-функціонального та порівняльного методів дослідження не лише допомагає встановити зв'язки між окремими літературними явищами, а й сприяє глибокому проникненню в ідейно-естетичний зміст кожного із порівнюваних творів. Крім того, це підтверджує думку про єдність світового літературного процесу.

Міжлітературні зв'язки учені поділяють здебільшого на:

генетичні контакти — "зв'язки між різними літературними явищами, що йдуть від якогось спільного джерела, тобто явищами, пов'язаними своїм походженням". Наприклад, відгомін культури Київської Русі відчутно в літературі українського, російського й білоруського народів. Генетичні контакти виявляються у спільних джерелах творів, що належать до різних літератур; міжнаціональних літературних впливах; запозиченнях І творчому використанні мандрівних сюжетів, вічних тем та образів світового письменства, наслідуванні тощо;

типологічні подібності — відповідності та аналогії між літературними явищами в різних письменствах, які породжуються дією спільних закономірностей і чинників суспільного і художнього розвитку людства. Вони виникають незалежно одне від одного.

У шкільній практиці виокремлюють елементи компаративного аналізу під час:

*порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву;

*порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;

*порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

*розгляду творчих зв'язків між письменниками різних літератур тощо;

*аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;

*вивчення різнонаціональних творів; близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливос­тями поетики.

Мета уроку компаративного аналізу — глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства.

Психолого-педагогічні та методичні умови проведення уроку компаративного аналізу:

достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, який вивчається, що стане основою для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літератур;

актуалізація необхідних для порівняння знань і опора на вміння та навички, набуті учнями на уроках зарубіжної та української літератур;

встановлення зв'язку нового матеріалу з раніше вивченим;

активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;

орієнтація школярів на розв'язання проблемних та дослідницьких завдань;

урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття;

оптимальний добір методів, прийомів, видів та форм роботи, які сприяють розвитку розумової діяльності шко­лярів і забезпечують емоційне сприйняття ними художнього твору;

систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів.

Педагогічні можливості уроків компаративного аналізу:

допомагають учням усвідомити закономірності розвитку різних національних літератур;

стимулюють розвиток пізнавального інтересу, активізують мислення, сприяють утворенню нових логічних зв'язків, роблять знання школярів свідомими та міцними;

сприяють опрацюванню на уроці об'ємнішого навчального матеріалу, глибшому й повнішому розкриттю ідейно-естетичного змісту виучуваного твору;

служать актуалізації, застосуванню раніше здобутих знань і створюють взаємну опору в засвоєнні досліджуваних понять, фактів і положень історії та теорії літератури;

вчать розуміти генетичні зв'язки художнього твору з іншими творами та літературним розвитком у цілому;

допомагають осмисленню національної самобутності літературного явища;

сприяють виявленню типологічних сходжень в різнонаціональних літературах та контактних зв'язків між письменниками світу;

впливають на формування гуманістичного світогляду учнів, їх уявлення про розмаїтий полікультурний світ, на виховання загальнолюдських ціннісних орієнтацій та почуття національної гідності.

Методика проведення уроку. Компаративний аналіз складається з таких етапів: підготовчий, реалізації та узагальнення.

Підготовчий етап. На цьому етапі слід з'ясувати контактні та генетичні зв'язки двох художніх творів. Вони встановлюються під час вивчення:

- епохи, за якої було написано обидва літературні твори, ознайомлення учнів з тогочасними суспільно-історичними обставинами; з'ясування особливостей літературного напряму;

- біографії та творчого шляху письменника (зустрічі, листування, обмін творчими планами, впливи та взаємовпливи, обізнаність письменника з творчістю іншого митця, продовження традицій, історії перекладання творів автора);

- історії виникнення задуму твору, сюжету (запозичення сюжетів та образів, використання мандрівних сюжетів і вічних образів)?

- історії перекладу інонаціонального твору українською мовою.

Важливу роль на підготовчому етапі компаративного аналізу відіграє всебічне вивчення учнями позатекстової сфери обох літературних творів, що дає змогу усвідомити взаємозв'язок і взаємодію національних літератур, підготує до аналізу та порівняння художніх явищ. Ці матеріали можна систематизувати в таблицях, які будуть поповнюватися у процесі подальшої роботи вчителя-словесника.

Етап реалізації. Метою його є розгляд типологічних зв'язків між двома творами різнонаціональних літератур, на приклад, "Енеїдою" Вергілія та однойменною поемою І. Котляревського; історичними романами В. Скотта "Айвенго" і "Квентін Дорвард" та П. Куліша "Чорна рада"; комедіями Мольєра "Міщанин-шляхтич" та І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля" тощо. Учні аналізують подібності та відмінності в цих творах на рівні теми, сюжету, системи образів, поетики та жанрової специфіки. Необов'язково робити докладний аналіз, можна зосередитися на розгляді окремих, найсуттєвіших елементів. Особливо важливо розкрити причинно-наслідкові зв'язки виявлених паралелей та відмінностей двох художніх явищ, навчити учнів бачити зумовленість зовнішньої форми твору внутрішньо-контактними та психологічними сферами літературної творчості представників різних національних культур.

Етап узагальнення. Суть його полягає в доведенні спорідненості світоглядних позицій та художньої манери ав­торів порівнюваних творів. З'ясувавши причини взаємодії різнонаціональних літератур, учні визначають специфіку кожного з художніх творів. Учитель звертає увагу школярів на типологію і. причину її появи, а також пояснює відмінності, які є виявом національної самобутності та індивідуального стилю митців.

Найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання, евристичного та дослідницького; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів, проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах, порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом, евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо.

Одним із видів компаративного аналізу є аналіз перекладу літературного твору. Першим кроком в аналізі перекладу є усвідомлення першотвору в його зв'язках із суспільним життям тієї країни і тієї епохи, які його породили і які в ньому відображені. Аналіз перекладу включає його розгляд на всіх рівнях структури — лексико-семантичному, морфологічному, синтаксичному, ритміко-інтонаційному, фонетичному.

Методика аналізу перекладу може охоплювати: добір матеріалу для створення "тла"; визначення рівнів структури та елементів художнього твору, на які варто звернути увагу учнів; вибір способу аналізу; встановлення фактів спільності та відмінності оригіналу та перекладу; підбиття підсумків аналізу; підготовку завдань і запитань для учнів.

Для цього рекомендується впроваджувати елементи аналізу перекладу в такій послідовності:

етап — підготовка (введення понять "переклад", "оригінал") — 5 кл.;

етап — ознайомлення з найпростішими елементами аналізу перекладу, навчання їх застосування — 6-8 кл.;

етап — поглиблення знань і вмінь, одержаних на попередніх етапах — 9-11 кл.

У середніх класах діти тільки починають знайомитися з елементами перекладацької справи, різними видами перекладів та вчаться аналізувати й порівнювати їх з оригіналами на рівні окремих структур. А в старших класах можна проводити багатоаспектний аналіз перекладу. Тут доцільно ввести поняття "стильова домінанта", яке допоможе правильно оцінити переклад.

Роблячи художній переклад, перекладач не може (та це й не потрібно) буквально передавати всі особливості оригіналу, він спирається на певні домінанти (семантичні, синтаксичні, композиційні, строфічні тощо), щоб передати дух твору, його змістову та естетичну самобутність засобами іншої мови.

Робота з перекладами на уроках зарубіжної літератури збагачує культурний рівень учнів, учить їх уважно ставитися до художнього слова, розуміти його.

Питання компаративного аналізу є актуальним напрямком сучасної методики, серед найбільш вагомих студій — праці Л.Ф. Мірошниченко, Т.Ф. Нефедової, Н.Й. Волошиної, О.М. Ніколенко, Ж.В. Клименко, А.В. Градовського та інш.




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 185 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Преображение | Інтегрований урок | Урок-дослідження | Пам'ятка для підготовки доповіді на літературну тему | Урок-семінар |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав