|
Читайте также: |
В сучасних умовах економічного розвитку України та формування реальної самостійності суб’єктів господарювання відбуваються значні зміни у ставленні до прибутку на користь зростання його ролі в господарському механізмі підприємства, тому що прибуток є не тільки стимулом його діяльності, а й основним джерелом розвитку. Управління прибутком є дуже важливим та актуальним питанням для підприємства, що зумовило актуальність дослідження у роботі низки питань щодо управління прибутком підприємства, а саме економічної природи прибутку; його ролі та значення в діяльності підприємства; правомірності та доцільності розгляду прибутку як об’єкт управління; інструментарію управління прибутком. За результатами дослідження цих питань у роботі зроблені такі висновки.
В економічній науці та підприємницькій практиці використовується широкий термінологічний апарат в області управління формуванням і розподілом прибутку. У залежності від цілей управління ми можемо оперувати тими чи іншими поняттями прибутку.
З метою управління, ефективного формування, оптимального розподілу прибутку, прогнозування результатів діяльності підприємства представляється доцільним використання деяких категорій прибутку, що одержали розвиток і підтвердили корисність свого використання в країнах з розвиненою ринковою економікою. До таких показників відносяться економічний і маржинальний прибуток.
Економічний прибуток – різниця між бухгалтерським прибутком та витратами втрачених можливостей (альтернативних витрат).
Маржинальний прибуток являє собою різницю між сумою чистого операційного доходу та сумою змінних операційних витрат
На формування прибутку на підприємстві впливають внутрішні та зовнішні фактори.
До зовнішніх факторів належать:
- природні, транспортні та соціально-економічні умови;
- державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій та ін;
- рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;
- ціни на виробничі ресурси та ін.
Внутрішні фактори в свою чергу поділяються на основні та неосновні:
3) основні внутрішні фактори:
- обсяг реалізації:
- ціна продукції;
- собівартість продукції;
- рівень адміністративних та комерційних витрат;
- витрати на виробництво і реалізацію продукції;
- амортизаційна політика підприємства;
- поліпшення асортименту продукції, що випускається;
- підвищення якості, технічне удосконалення продукції;
- облікова політика підприємства;
- прибуток від інших видів діяльності.
4) неосновні фактори, пов’язані з порушення господарської дисципліни:
- цінові порушення;
- порушення умов праці та вимог до якості продукції, що ведуть до штрафів, економічних санкцій та ін.
Аналіз прибутку підприємства приймає різні форми в залежності від наступних ознак:
1. В залежності від об’єкту дослідження виділяють аналіз формування прибутку та аналіз його розподілу та використання.
2. По організації проведення виділяють внутрішній та зовнішній аналіз прибутку.
3. По масштабам діяльності відокремлюють наступні форми аналізу прибутку:
- аналіз прибутку по підприємству в цілому;
- аналіз прибутку по структурному підрозділу;
- аналіз прибутку по окремих операціях, які здійснює підприємство.
4. За періодом проведення виділяють попередній, поточний та наступний аналіз прибутку.
При управлінні прибутком в залежності від методів, які при цьому використовуються розрізняють наступні основні системи проведення аналізу: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, порівняльний аналіз, аналіз ризиків, аналіз коефіцієнтів.
Планування прибутку представляє собою процес розробки системи дій по забезпеченню його формування в необхідному розмірі та ефективного використання у відповідності із завданнями розвитку підприємства в плановому періоді.
Планування прибутку на підприємстві базується на використанні основних його систем:
1. Прогнозування формування прибутку підприємства здійснюється за допомогою наступних груп методів:
- прагматичні методи прогнозування прибутку;
- формалізовані методи прогнозування прибутку;
- казуальні методи прогнозування прибутку.
2. Поточне планування величини прибутку підприємства здійснюється за допомогою наступних методів:
- метод прямого розрахунку суми прибутку;
- розрахунково-аналітичний метод.
3. Оперативне планування формування прибутку підприємства здійснюється за допомогою розробки системи бюджетів витрачання та надходження грошових коштів на підприємстві в процесі господарської діяльності.
Процес управління прибутком можна представити у вигляді наступних основних етапів:
1. Визначення пріоритетних цілей розвитку підприємства, розробка заходів які дозволять їх реалізувати.
2. Вибір виду прибутку, який би відображав вплив усіх факторів, які можуть змінювати його розмір.
3. Представлення переліку основних інвестиційних потреб підприємства та їх ранжування в порядку важливості для підприємства.
4. Підготовка аналітичної та прогнозної інформації необхідної для ухвалення управлінського рішення по формуванню прибутку на підприємстві.
5. Прийняття відповідних управлінських рішень, приведення у відповідність інвестиційних потреб і прибутку, що формується. На цьому етапі відбувається формування заходів, спрямованих на досягнення заданого рівня прибутку.
Механізм управління прибутком підприємства розглядається як сукупність взаємозв’язаних елементів, кожен з яких виконує певну роботу, спільна дія котрих за певних умов забезпечує досягнення мети механізму – отримання підприємством прибутку заданої величини.
Дія механізму управління прибутком має забезпечити отримання прибутку, величина якого дозволить фінансово забезпечити реалізацію вибраної підприємством стратегії діяльності та його поточні потреби.
Удосконалення процесу управління формуванням прибутку проводилось на основі дослідження існуючої політики управління формуванням прибутку на ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» за період 2008 – 2012 рр.
Дослідження починалось з аналізу обсягу та структури прибутку ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій».
На основі проведеного дослідження можна зробити висновки про те, що аналіз обсягу і структури прибутку підприємства свідчить про неефективну господарську діяльність ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» в 2009 та 2010 роках. В цих періодах спостерігається зростання сукупної величини витрат, зменшення загального обсягу доходів та невідповідність обсягів товарних та виробничих запасів, які зберігались на складах підприємства, що негативно вплинуло на обсяг прибутку підприємства. В наступних досліджуваних періодах фінансові результати господарської діяльності стабілізуються, і в 2012 році ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» покрило свої збитки і отримало прибуток у розмірі 381,9 тис. грн.
З метою більш детального аналізу основних причин, які обумовили зміну обсягу прибутку та показників рентабельності протягом 2008-2012 років був проведений факторний аналіз показників рентабельності за допомогою модифікованої багатофакторної моделі Дюпона.
Також був здійснений факторний аналіз величини операційного прибутку. За результатами проведеного аналізу було виявлено, що основними для ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» являються проблеми в основній діяльності, які пов’язані із формуванням прибутку, а саме з управлінням витратами, які здійснює підприємство під час своєї господарської діяльності. Під час дослідження було виявлено, що дія вже існуючого внутрішнього механізму управління формуванням прибутку не направлена на зниження витрат та підвищення показників рентабельності. Тому була запропонована загальна концепція системи управління формуванням прибутку промислового підприємства, побудована по принципу управління ефективністю використання ресурсів і здійснення витрат, вплив яких суттєво визначає прибутковість суб’єкта господарювання.
Основне завдання політики – контроль за поточними витратами підприємства. удосконалення є в перенесенні уваги менеджерів на сукупність основних та оборотних засобів, собівартості продукції, оперативному обліку капітальних та поточних витрат. Це дає можливість оперативно контролювати всі без винятку витрати підприємства.
Для успішного впровадження новацій на підприємстві була розроблена методика організації програмного забезпечення системи управління формуванням прибутку, яка представляє собою сукупність автоматичних розрахунків для оцінки поточного стану підприємства, планування та нормування головних показників його діяльності на майбутні періоди.
На плановий період керівництву підприємства було рекомендовано отримання величини чистого прибутку у розмірі 2691 тис. грн., для покриття нерозподіленого збитку, який був відображений в 2012 році у розмірі 1111,9 тис. грн., та 1580 тис. грн., щоб забезпечити придбання нового обладнання в майбутньому періоді.
Після проведення відповідних розрахунків було виявлено, що за прогнозом ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» не має можливості отримати прибуток у розмірі, достатньому для забезпечення його цільової величини. Для виправлення цієї ситуації були розроблені заходи щодо підвищення ефективності управління витратами підприємства, за рахунок визначення їх оптимальної величини, яка буде задовольняти потреби підприємства для виготовлення та реалізації продукції, і при цьому дозволить зменшити їх розмір, тим самим одночасно забезпечити приріст виручки від реалізації продукції та відповідно максимізувати величину чистого прибутку в плановому періоді.
На 2013 рік було запропоноване зниження адміністративних витрати підприємства на 4%. Також з метою удосконалення політики формування прибутку на підприємстві шляхом було рекомендовано ввести нормування величини витрат на збут. Для цього був проведений коефіцієнтний аналіз залежності витрат на збут від зміни обсягів виручки від реалізації продукції. Після проведених розрахунків планова величина витрат на збут ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» в 2013 році склала 1861,2 тис. грн., що на 295 тис. грн. менша ніж очікувалось за прогнозом.
За рахунок виявлених внутрішніх резервів зниження витрат підприємства, розмір чистого прибутку був збільшений на 292,6 тис. грн., порівняно із 2012 роком, і склав 2832,6 тис. грн.
Таким чином, впровадження запропонованих заходів по удосконаленню політики формування прибутку на підприємстві призвело до зниження адміністративних витрат та витрат на збут за рахунок раціонального використання ресурсів. Також в плановому періоді спостерігається зростання всіх показників платоспроможності підприємства до оптимального значення, яке рекомендоване для українських підприємств, відбувається загальне покращення фінансового стану, а також збільшення показників рентабельності.
В цілому слід зазначити, що така зміна показників рентабельності та платоспроможності свідчить про успішні дії щодо впровадження заходів по підвищенню ефективності управління формуванням прибутку на підприємстві, про що свідчить зростання ефективності фінансово-господарської діяльності заводу. Як результат, збільшення величини чистого прибутку ПАТ «Макіївський завод металевих конструкцій» в 2013 році.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |