Читайте также:
|
Присуд Пилата публічно проголошено. Хрест із твердого дерева завдовжки 4.5м звалено на скалічені плечі нашого Спасителя. Щоб Він міг нести свій хрест, кати звільнили трохи пута на Його руках; але інші шнури залишили, щоб мати змогу шарпати Ним у дорозі. Крім того, для більшого знущання Господеві накинули на шию дві мотузяні петлі.
Герольд-звістун почав дорогою голосити засуд, і вся клекочуча маса людей з катами й вояками безладно посунула вулицями міста від дому Пилата до горба Голгофти. Із радісним лицем глядів Господь на хрест, ще нім прийняв його на плечі, а потім заговорив до нього в духу: "О Хресте, милий Моїй душі, приладжений тепер і готовий вгамувати Мою жагу! Прийди до Мене, щоб міг Я бути взятий в твої руки... І, щоб прикріплений до них, немов на вівтарі, зістав Я прийнятий Отцем Предвічним, як Офіра для повсякчасного примирення Його із людським родом. Щоби на тобі вмерти, Я зійшов з Небес і прийняв вразливу смертну плоть; бо ти повинен бути отим жезлом, з котрим восторжествую Я над всіми ворогами; - тим ключем, котрим Я маю відімкнути браму Неба для вибраних усіх (Ісая 22, 22); - прибіжищем, в якому винуваті сини Адама знайдуть милосердя і, - домом скарбів для збагачення в їх бідності. На тобі Я бажаю превознести й прикрасити неславу і ганьбу поміж людьми, щоб Мої приятелі могли приймати їх весело, і йти за Мною по стежині, котру завдяки Тобі Я для них відкрию. Мій Отче і Предвічний Боже! Я визнаю Тебе, як Господа Неба і землі (Мат. 11, 25). Віддаючи себе під Твою власть і Божественні бажання, Я беру на свої плечі дерево для жертвування Моєї невинної і вразливої людської природи, і приймаю його по добрій волі для спасення людей. Прийми ж, Предвічний Отче, цю пожертву, як згідну із Твоєю справедливістю, щоб відсьогодні і надалі вони не були більше слугами, а синами і наслідниками Твого Царства зі Мною разом." (Рим. 8, 17).
Пречиста Діва духом знала про все, що відбувалось в серці Господа. Надприродним розумінням Вона негайно розпізнала всю безконечну вартість хресного дерева з моменту, як воно лишень діткнеться обожествленного людського тіла Ісуса, нашого
Спасителя. Разом із ангельськими духами Пресвята Богородиця відразу вшанувала хрест, навіть словами й почуттями, подібними до Господніх. Так само Вона вторила Ісусові в Його молитві до Предвічного Отця. А в відповідь на кривдне розголошення герольдом по вулицях беззаконного засуду на Господа Пресвята Марія знайшла у собі сили, щоб скласти гимн прослави невинності й безгрішності Її Сина і Бога. Спосіб Її поведення був гідним захоплення: бо як Христос страждав, так точнісінько терпіла Божа Матір, - без відпочинку, їжі, сну, в великих болях, і в тих самих тривогах за долю Його мучителів, невдячного народу і усіх людей, за котрих на смерть ішов Спаситель.
Через Марію рука Бога вчинила ще одне таємне чудо проти пекольних сил. А було так. Люцифер і підручні біси активно співділали з катами впродовж усіх знущань над нашим Господом і Відкупителем. Лише коли Він взяв на себе хрест, вони стривожились, відчувши незрозумілу дрож і кволість. У страху і лихих передчуттях князеві темряви здалось, що Страсті й смерть Ісуса Назарянина якимось чином грозять загибеллю для його панування на землі. Щоби уникнути незрозумілої загрози, дракон рішився уступитись з місця Хресної дороги, і втекти з усіми чортами назад в пекло. Але задум їх зірвався, коли Цариця Неба і землі звеліла їм зостатися на місці. Бо Найвищий дав Їй доручення і владу притримати нечисту силу аж до Господньої кончини. Біси не мали сил опертися Марії, і були змушені воліктись з походом, мов злочинці, ведені на страту.
А людські лиходії, визуті із совісті і добрих почувань, мучили Ісуса всю дорогу. Одні шарпали вперед, щоби скоріше йшов, другі - назад, щоб зупинити... Під тягарем хреста Він спотикався, падав... На свої рани на колінах... Та ще й чотири-й-півметровий хрест ранив плече, бив по терновому вінку, вганяючи голки ще глибше. До того ж на протязі усього шляху слуги пекла не щадили Йому огидних слів, плювали в очі, жбурляли в них дорожну пилюку... в ті добрі, милосердні очі! Він тратив дихання; Він ледь тримався на ногах.
Натовп зростав, і скорбна Матір лишилася позаду. Вона звернулась до Предвічного Отця, щоб Він дозволив Їй стояти під Хрестом, щоб бачила Вона конання Сина. За згодою Небес Пречиста Діва розпорядилась, щоб ангели здійснили це бажання. Завулками вони Її провели швидко на стрічу з Сином. І ось, Вони знову мовчки стрінулись стерпілими очима; лиш душі Їх до себе промовляли... Пречиста Матір в духу прославляла Сина й Бога, жалілась, що не може ні звільнити Його з ваги хреста, ні приказати ангелам, щоб пособили. Та лиш благала, щоб Він натхнув цих лиходіїв знайти для Нього поміч. Христос Господь прийняв оцю молитву. Так трапилось, що Симона з Киринеї зобов'язали нести хрест спільно із Господом. Фарисеї і кати були спонукані до цього заходу: одні з обави, щоб Ісус не вмер ще перед розпинанням, а деякі - із співчуття.
А Пречиста Богоматір, прямуючи слідами свого Сина, ледь жива, так промовляла до Нього в своїм серці: "Мій Сину і Предвічний Боже! Світло моїх очей і життя моєї душі! Прийми, о Господи, мою жертву, що я неспосібна облегшити Тебе із бремені Хреста, і як донька Адама, -самотуж його понести. Бо то я повинна згинути на нім з любові до Тебе, так як Ти тепер прагнеш на ньому вмерти, кохаючи найгарячіше людський рід. О любвеобильний Примирителю між справедливістю і провиною! Як задушевно обнімаєш милосердя серед таких великих зранень й страхітливих образ! О Добродійносте без міри і границь, що дозволяє на такі муки і обиди!.. - Для того, щоб спромогтися на більшу ниву для ревності і щедрості своєї! О Любове безмежна й найсолодша! Най би серця і волі всіх людей були Моїми, щоб не могли вони відплачуватись так невдячно за те усе, що терпиш Ти! О, хто промовить до сердець тих смертних, щоб їх навчити, як завинили вони Тобі, що так високо заплатив, щоб від загибелі спасти їх!"
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |