Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Слова Божої Матері

О, Моя доню! Якби лише вірні в святій католицькій Вірі отворили свої тверді, кам'яні серця, щоб отримати справжнє розуміння святого і дивного благословення Пресвятої Євхаристії! Якби вони лише відокремили від себе, викоренили і відкинули свої земні нахили і, обмежуючи свої прив'язання, віддали себе живій Вірі, щоб звидіти при Божому світлі, які вони щасливі, що мають Предвічного Бога у Пресвятій Тайні, і - що існує спосіб, щоб через причащання і стале спілкування з Ним мати частку в усіх користях цієї Небесної Манни. Якби лише вони гідно шанували цей цінний дар, починали відчувати його солодкість, і користали із прихованої там сили їхнього Всемогутнього Бога! Тоді нічого не бракувало би їм у їхньому вигнанні. В цьому щасливому віці Закону милосердя смертні не мають жодної підстави жалітися на свою неміч чи наліг, бо в цьому хлібі з Неба вони мають під рукою силу і здоров'я. Не має значення, чи їх спокушує і переслідує диявол; бо приймаючи постійно Святі Тайни, вони отримують здатність його постійно перемагати. Вірні самі поносять вину за всю свою бідність і тяжку працю, бо навіть не звертають увагу на цю Божу Тайну, ані не відкривають себе для діяння надприродних сил, які передав під їх орудування Мій Найсвятіший Син. Направду кажу тобі, Моя найдорожча: люцифер і демони мають такий страх перед Пресвятою Євхаристією, що для них лютіша мука - наблизитись до неї, ніж мучитись в самому пеклі. Хоч вони входять в храм, щоб спокушати душі, то чинять це з відразою, примушуючи себе переносити жорстокі болі в надії, що втягнуть душу в гріх і знищать її, особливо - у святих місцях і в присутності Пресвятої Євхаристії. Сама їх лють проти Господа і людських душ примушує їх іти на тортури в Його істинній скритій присутності.

Кожен раз, коли Його несуть вулицею, вони, як правило, втікають врозсип. І не сміють наближатися до Його супроводу, хіба що певні із минулого досвіду, що можуть спонукати когось забути про пошану, на­лежну Господеві. Особливо намагаються вони споку­шати вірних у церкві, бо знають, яку велику образу завдають самому Господеві, котрий є там в своїй святій любові; Він жде, щоб освятити людей і дістати відповідь на невтомну і найсолодшу любов.

З цього ти можеш розуміти силу тих, що причаща­ються цим хлібом ангелів, і те - як демони бояться душ, що приймають Господа достойно і побожно, і стремлять захоронити себе в тій чистоті до наступного Причастя. Але дуже мало хто живе із таким наміром; тому ворог безупинно чуває, щоб відкинути їх назад у забування, неувагу і байдужість, щоб більше не стика­тися з такою потужною зброєю в людських руках. Закарбуй це упімнення в своєму серці. І оскільки без твоєї заслуги Всемогутній ухвалив, що ти маєш приймати Святе Причастя щоденно, старайся всіми силами зберегти себе в добрій формі від одного Причастя до другого. Це Воля Господа і Моя, щоб цим мечем ти вела битву Всевишнього в імя святої Церкви проти невидимих ворогів. Бо в наші дні вони нагро­маджують недуги і біди на Церкву, народ, і нікого немає, аби її потішити, чи щиро перейнятись справою. Ти сама через те плачеш і твоє серце рветься з болю.

В той час, як всемогутній і справедливий Суддя дуже розсердився на католиків за те, що вони кидають виклик Його Справедливості своїми незмірними і постійними переступами, хоч би під егідою великої Віри, - нема нікого, щоб обмірковував і брав під увагу ту жахливу шкоду, або звертався до надійного лікарства - до прий­мання Пресвятої Євхаристії із сокрушеним і покірним серцем. Але ніхто не просить про Моє заступництво.

Хоч усі діти Церкви дуже причинюються до цієї шкоди, більше винуватити слід негідних і лихих священників. Бо через непошану, з якою вони трактують Найсвятіші Тайни, нині католики схиль­ні їх недооцінювати. Якщо народ бачить, що його священники наближаються до Божественних речей із трепетом і страхом Божим, він вчиться подібним же способом трактувати і приймати свого Бога. Ті, що вшановують Його, будуть сяяти у Небі, як сонце серед зірок; бо слава людської природи Мого Божественного Сина особливою мірою виявиться в тих, що добре обходились з Ним у Святих Тайнах, і приймали Його з усією пошаною. Водночас не так буде з тими, що без побожності приступали до цього святого престола. А ще більше: побожні будуть носити на грудях, там, де часто надавали помешкання Пресвятій Євхаристії, -прегарні і сяючі відзнаки, які свідчитимуть, що їх власники були найціннішими скиніями для Святих Тайн. Це буде великим вирізненням для них самих, джерелом захоплення і ликування для святих ангелів і решти праведних. Вони будуть теж втішатись особливим даром глибше проникати в таємницю присутності Господа в Євхаристії, і розуміти всю решту чудес, прихованих у ній. Це такий привілей, що його одного вистачило би для їх вічного щастя, навіть, якби в Небесах не було іншої радості. Більше скажу, повна слава тих, що вартісно і побожно приймали Пресвяту Євхаристію, кількома рисами буде вищою від слави багатьох мучеників, що не приймали Тіла й Крові Господа.

Також хочу, щоб ти почула з Моїх власних уст, Моя найдорожча доню, які у Мене були почування, коли у земному житті Я готувалась прийняти Святе Причастя. Щоб ти могла краще зміркувати, про що мовлю, розваж над тим усім, що Я сказала тобі записати про Мої дари, заслуги і труди в житті. Мене було збережено від первородного гріха, і в сам момент Мого зачаття Я отримала знання і дар споглядання Божественних речей, як часто в твоїх записах говориться. Я знала більше, ніж усі Святі; в любові перевершувала найвищих серафимів; ніколи і ні в чому не провинилась; постійно практикувала всі чесноти у найвищій мірі. І навіть в найменшій чесноті Я була більш бездоганною, ніж всі Святі в своїй найвищій досконалості. Наміри і спрямування Моїх вчинків були найбільш взнеслими, а Мої навики і обдарування - шляхетні понад всяку міру. Я найдокладніше наслідувала Мого Пресвятого Сина: трудилась найсумлінніше, завзято терпіла. І -співділала з трудами Господа ретельно, як личило Мені. Я невпинно вправлялася в чесноті любові, заробляла нові, надзвичайні заслуги в милосерді.

І помимо того, Я вважала себе повністю винаго­роджена тим, що Мені було дозволено прийняти Його хоч єдиний раз у Пресвятій Євхаристії. Так! Я не вважала себе вартою іменно цієї ласки. Отож розваж, які повинні бути почування в тебе і в решти дітей Адама, що їх допускають до приймання цієї чарівної Тайни. І якщо для найбільших свят одне Святе Причастя є надщедрою винагородою, то як повинні міркувати священники і вірні, коли їм дозволено приймати Його так часто? Розплющ свої очі у непроникній темряві засліплення, що окутує людей навколо тебе, і піднеси їх до Божественної ясності, щоб зрозуміти ці містерії. Всю свою працю оцінюй, як недостатню, всі твої терпіння - як малозначущі, всі твої подяки - як невистачальні для такого надзвичайного благословення, як посідання в святій Церкві Христа, Мого Божественного Сина, присутнього в Святій Тайні для збагачення всіх вірних. Якщо не маєш чим виявити твою подяку за ці та інші благодаті, котрі отримуєш, то принаймні упокори себе до пороху і упади ниць; визнай себе невартою усім щирим серцем. Прославляй Найвищого, благослови і хвали Його, щоб ти завжди була достойною приймати Його і переносити багато мучеництва за таку ласку.