Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Часткова та сегментарна будова легенів

Читайте также:
  1. Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета
  2. Будова звукової карти
  3. Визначення об’ємів робіт варіант №2, та побудова таблиці на основі визначених даних.
  4. Графо- та епіпроектори, будова та принцип роботи
  5. ДВИГУНИ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ І ЗАГАЛЬНА БУДОВА
  6. Діапроектори та кодопроектор, будова та принцип роботи
  7. Загальна будова (конструкция) галогенних ламп
  8. І ІНШИХ ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТАХ, ЇХ ЗАГАЛЬНА БУДОВА
  9. Класифікація, номенклатура та взаємний вплив атомів в органічних сполуках. Просторова будова молекул. Кислотність та основність органічних сполук
  10. Нуклеопротеїди:склад, будова, функції. Відмінності складу та будови ДНК та РНК. Номенклатура:нуклеотиди,нуклеозиди,азотисті основи.

Міжчастковими щілинами, які на знімках не видні, легені поділяються на частки: ліва на верхню та нижню, права – на верхню, середню та нижню. В прямій проекції частки легенів в значному ступені нашаровуються одна на одну.

  Умовні межі між частками легенів в бокових проекціях Хід міжчасткових щілин Бокова рентгенограмма гарної якості з видімими міжчастковими щілинами  
   
Верхня межа нижньої частки проходить по задньому відділу ІУ-го ребра, а нижня - по передньому відділу УІ-го ребра. Межа між верхньою та середньою частками правої легені йде по передньому відділу тіла ІУ-го ребра. Краще визначати межі часток по рентгенограмам в бічних проекціях. Для цього знаходять верхню точку діафрагми, від неї до середини кореня легені проводять пряму лінію до перехрестя її з зображенням хребта (межа між верхньою та нижньою частками в лівій легені та між верхньою та середньою в правій). Горизонтальна лінія з середини кореня легені в напрямку груднини є умовною межею між верхньою та середньою частками в правій легені. Кожна частка легені складається з визначенного числа незалежних ділянок – сегментів. Згідно Міжнародної схеми виділяють 10 головних легеневих сегментів зправа: верхня частка: 3 сегменти (1 - верхівковий, 2 - задній, 3 - передній); середня частка: 2 сегменти (4 - латеральний, 5 - медіальний); нижня частка: 5 сегментів (6 -верхівковий, 7 - медіальний, 8 - передній базальний, 9 - латеральний базальний, 10 -задній базальний) та 9 сегментів зліва. Верхня частка: 5 сегментів (1,2 - верхівково-задній, 3 - передній, 4 - верхній язичковий, 5 - нижній язичковий); нижня частка: 5 сегментів (6 - верхівковий, 7 - медіальний, 8 - передній базальний, 9 - латеральний базальний, 10 - задній базальний). Верхівковий сегмент (1) верхньої частки правої легені розташований в куполі легеневого поля. Позаду до нього прилежить задній сегмент (2), зпереду та зовнішньо - передній сегмент (3). В середній частці латеральний сегмент (4) розташований в куту між горизонтальною та нижньою частиною міжчасткової щілини. Зпереду від нього медіальний сегмент (5). Верхівку нижньої частки займає 6-й сегмент. Останні 4 сегменти розташовані в основі нижньої частки: латеральний знаходиться між 8 та 10 і частково перекриває задній. Зверху заднього (10) сегмента знаходиться 6 сегмент. Зліва 1 та 2 сегменти частіше з¢єднують в один верхівково-задній із-за загального вентилюючого їх бронху. Середньої частки зліва немає. Її гомолог - язичковий сегмент поділяється на 4 верхній та 5 нижній язичкові, на боковій рентгенограммі 4 сегмент розташовується над 5. Крім того, зліва відсутній 7 сегмент.
Будова бронхіальної системи людини. Цифрами визначені сегментарні бронхі: 1-верхівковий; 2-задній; 3-передній; 4-наружний (в правому) та верхній язиковий (в лівому); 5-внутрішній (в правому) та нижній язиковий (в лівому); 6-верхній нижньої долі; 7-нижнєвнутрішній (серцевий); 8-нижньопередній; 9-нижньонаружний; 10-нижньозадній.   Передня, задня та бокові проекції сегментів

 

Сегменти часток правої легені
Верхньої частки Середньої частки
Верхівковий -1 Задній -2 Передній - 3 Латеральний -4 Медіальний -5
Нижньої частки
Верхівковий -6 Медіальний -7 Латеральний -8 Передній -9 Задній -10
Сегменти часток лівої легені
Верхньої частки
Верхівково-задній (1,2) Передній (3) Верхній язичковий (4) Нижній язичковий (5)
Нижньої частки
Верхівковий (6) Передній (8) Латеральний (9) Задній (10)

 

 
             

Анатомічні утвори легенів (судини та оточуюча їх сполучна тканина) дають тіні різної інтенсивності, які разом формують визначену структуру – легеневий рисунок. В нормі судини чітко просліжуються, поступово звужуючись до периферії. В крайовій кайомці легеневих полів шириною 1-1,5 см легеневий рисунок не повинен бути видний. По вертикалі закономірності утворення легеневого рисунка тіж самі, що і в зональному напрямку. Найбільш густий легеневий рисунок відмичається в нижніх поясах, де проецирується велика кількість кінцевих розгалужень легеневих артерій та вен. В верхніх відділах легеневий рисунок поступово становиться більш бідним, а в області верхівок зовсім не просліжується.

Виділяють наступні типи легеневого рисунка: магістральний, розсипний, змішаний. Поряд з тяжеподібними тінями в легеневих полях відмічаються округлі та овальні великої щільності тіньові утворення (поперечні січення судин), поруч з якими є кільцеподібні затемнення з внутрішніми просвітленнями (просвіти бронхів).

Середостіння та корені легенів

Між легеневими полями розташована інтенсивна тінь середостіння (сумарна тінь серця, великих кровоносних судин). Його границі: праворуч від ключиці вниз і внутрішньо йде коротка коса лінія, яка утворена truncus brachiocephalicus. Під нею випукла коротка дуга, утворена верхньою полою веною та висхідною частиною аорти. Нижче до правої половини діафрагми проходить друга більш випукла дуга правого передсердя. Ліворуч зверху видна вгнута невелика дуга a.сarotis communis та a.subclavia sinistra, нижче випукла дуга від дуги аорти. Під нею слабо вгнута дуга легеневої артерії, а далі дуга, яка відповідає вушку лівого передсердя. Звідси до лівого купола діафрагми випукла дуга лівого шлуночка.

В медіальних відділах легеневих полів між передніми кінцями ІІ-го та ІУ-го ребер проецируються корені легенів, які складаються з тіней легеневої артерії та вени, бронхів, груп лімфатичних вузлів, нервових стовбурів, клітковини, плеври. Правий корінь виглядає масивніше, проходить паралельно правій межі серця і розташований на 1-1,5 см нижче ніж лівий, який має форму частини круга чи еліпса. Між тінню правого кореня і тінню середостіння чітко визначається просвітлення, яке обумовлене проміжним та нижньочастковим бронхами. Зліва тінь кореня в більшій чи меньшій ступені зхована тінню сердця, тільки у 3-5% пацієнтів лівий корень видно повністю. У прямій проекції довжина коренів відповідає довжині відрізка, розташованого між ІІ-ІУ ребрами, а в астеніків – між ІІІ-У ребрами. В коренях розрізняють два відділи – верхній і нижній. Верхній відповідає дузі легеневої артерії та судинам, які відходять від дуги до верхніх відділів легені і знаходиться на рівні ІІІ-го ребра або ІІІ-го міжребірря. Нижній утворений проксимальними відрізками кінцевих розгалужень легеневих артерій, що постачають кров у нижню зону. Поперечний розмір кореня легені виміряють від краю серединної тіні до зовнішнього контуру легеневої артерії, в нормі він не перевищує 2,5 см. Зовнішній контур кореня в нормі виглядає як пряма (або трохи ввігнута) лінія. Опуклий, поліциклічний контур є ознакою патологічних змін.

Лімфатичні вузли та судини легенів в нормі не виявляються. Вони стають помітними у вигляді округлих тіней під час запальних, пухлинних процесів. Найбільші лімфатичні вузли розташовані навколо коренів і в середостінні. Розрізняють чотири їх групи (за даними Сукенікова В.А.): 1-паратрахеальні (розміщені високо біля трахеї і проектується на рівні І міжребірря); 2-трахеобронхіальні (розміщені у верхніх кутках справа і зліва між трахеєю і головними бронхами); 3-бронхопульмональні (розміщені у ділянці власне кореня легені); 4-біфуркаційні (розміщені безпосередньо під біфуркацією).

На лінійних томограмах отримується різке зображення тих утворень, які знаходяться в досліджуваному шарі. Тіні структур, які лежать на іншій глибині, на знімку нерізкі („розмазані”). На лінійних томограмах вдається виявити не видимі на звичайних рентгенограмах деталі анатомічної будови легені чи патологічного процесу в них, котрі при звичайному рентгенівському дослідженні скриті внаслідок суперпозиції тіньових утворень (наприклад, ребрами).

Пряма лінійна томограма легенів  

 




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 54 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Рентгенологічне дослідження. | Діагностика, уточнення об¢єму ураження та контроль за проведенним лікуванням. | Проба Соколова (для визначення функції зовнішнього дихання). | Магнітно-резонансне дослідження органів дихання. | Радіонуклідне дослідження органів дихання. | Радіоспірограма | Радіоциркулограма | М’які тканини | Кісткова система | Діафрагма |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав