Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Завдання 11. Особливості некласичного розуміння буття.

Читайте также:
  1. II. Завдання та обов'язки
  2. Б. Вчення про розуміння
  3. Буття людини як співбуття. Суспільний характер людського буття
  4. В. Поняття герменевтичного досвіду як горизонту розуміння
  5. Визначте особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового Часу.
  6. Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.
  7. Виховні завдання
  8. Відеомагнітофон та особливості роботи
  9. Вправа « Знайди істину». Завдання.Віднайди у тексті повісті слова, фрази, що характеризують героїнь. Зроби висновок, як ставиться автор до цих персонажів. ( Слайд 3 ).
  10. Галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.

Перш за все спробуйте прослідкувати розвиток думок А.Шопенгауера, який переводить питання про буття у план людського сприйняття дійсності: "Світ є моє уявлення "... ця істина є виразом... форми усякого можливого та мислимого досвіду... Отже, немає істини, більш безсумнівної, більш незалежної від будь-яких інших, менш за все потребуючої доведення, німе та, що все існуюче для пізнання, тобто весь цей світ, постає лише об'єктом відносно до суб'єкта, спогляданням для того, хто споглядає, коротко кажучи, -уявленням".

(А.Шопенгауер)

В якому сенсі можна вважати світ уявленням? Чи значить це твердження, що кожна людина створює свій власний, не схожий ні на що інше, світ? Яке відношення це твердження має до буття?

На основі цитат А.Бергсона, Е.Гуссерля та М.Хайдеггера виділіть основні ознаки некласичного визначення буття: буття як тривалість, як спрямованість свідомості на буття, буття як невидима субстанційність, яка дана нам з необхідністю. Поміркуйте, чому виникла потреба переходу від класичного розуміння буття до некласичного.

"[Світ постає перш за все як] неперервний розвиток минулого, яке вбирає в себе майбутнє та розширюється в міру руху вперед ".

(А. Бергсон)

Е.Гуссерлю належить заслуга осмислення свідомості через поняття інтенціональності:

"Під інтенціональністю ми розуміємо властивість переживань "бути свідомістю чого-небудь ". У будь-якому дійсному акті свідомості погляд, як промінь, що випромінює із чистого Я, спрямовується до предмета, що постає співвідносним свідомості, здійснюючи численні усвідомлення чогось. Ця чудова властивість свідомості виступає перед нами у коленому проясняючому акті: сприйняття є сприйняттям чогось, скажімо - речі; судження є судженням про якийсь стан справ; оцінювання - оцінюванням якоїсь ціннісної ситуації; бажання - бажаної обставини іт. ін.".

(Е. Гуссерль)

Зверніть увагу на те, що явище інтенціональності дозволяє характеризувати свідомість як форму представлення (репрезентації) певного буттєвого змісту. Саме це виділяє М.Хайдеггер, пояснюючи основні тези вчення Е. Гуссерля:

"Реальне буття може бути інакшим або не бути зовеш; незалежно від цього свідомість сама собою здатна залишатись замкненою всередину буттєвим взаємозв'язком. Це значить: свідомість є абсолютною в тому сенсі, що вона являє собою буттєву передумову, що робить взагалі можливою буттєву репрезентацію. Трансцендентне буття завжди надане в уявленні, причому саме в якості інтенціонального предмета. Свідомість в смислі абсолютного означає перевагу суб'єктивності перед будь-якою об'єктивністю".

(М.Хайдеггер)

Порівняйте таке розуміння буття із класичним, наприклад, із його трактуванням як субстанції, покажіть їх докорінні відмінності, але виявіть і спільне. Як ви розумієте тезу про перевагу суб'єктивного над об'єктивним?

"... Виступає основоположне сутнісне розрізнення між буттям як переживанням та буттям як річчю... Просторова річ, яку ми бачимо, -- це, при всій своїй трансцендентності, сприймане, дане в міру усвідомлення у всій своїй живій тілесності... Сприймання речі не переводить в наочність щось, що не присутнє наочно, як ніби сприймання було б спогадом чи фантазією, - воно осягає самість в її живій, тілесній наявності. Так чинить сприймання згідно свого власного сенсу й очікувати від нього чогось іншого означає порушувати його сенс ".

(Е.Гуссерль)

"Щоб узагалі мати можливість розгорнути питання про сенс буття, буття повинно бути даним... "Буття" - не порожнє поняття, не чиста абстракція, утворена шляхом дедукції;... акти споглядання всезагального дають те, що ми просто й перш за все бачимо в речах.... Коли я бачу цю книгу, я хоча бачу субстанційну річ, однак не бачу субстанційність тим же чином, що і книгу. Все ж субстанційність є те, що у своїй нез'явленості падає можливість з'явитися тому, що з'являється. В цьому сенсі можна сказати навіть, що вона с більшою мірою щось, що з'являється, ніж саме те, що з'явилося ".

(М.Хайдеггер)

Прокоментуйте наведені міркування. Як ви вважаєте, яке розуміння буття постає більш прийнятним для сучасного стану речей у світі - класичне чи некласичне? Як можна використовувати некласичне розуміння буття для пояснення явищ дійсності? - Наведіть конкретні приклади.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А | Особливості філософського мислення. | Мистецтвом та релігією. | Функції філософського знання. | Історична зміна предмета філософії. | Завдання 5. Поняття пізнання, його чинників та складових. | Завдання 6. Види пізнання та їх взаємозв'язок. | Завдання 7. Рівні і форми пізнання. | Завдання 8. Проблема істини у пізнанні. | Для філософії. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав