Читайте также:
|
|
Праце- та машиномісткість робіт розраховують на основі визначених номенклатури та обсягів робіт (табл. 2), а також прийнятих методів їх виконання (табл. 3). Норми часу приймають згідно з чинним кошторисними нормами (ДБН, СНіП) та ЄНіР. Результати розрахунків заносять у таблицю.
Таблиця 8 – Відомість праце- та машиномісткості робіт
№ | Обґрунтування (ДБН,СНіП) | Найменування робіт | Обсяг робіт | Норма часу | Нормативна працемісткість | |||
Од. виміру | Кількість У | люд·год Н лг | маш·годин Н мг | люд·змін Q н | маш·змін Q м | |||
Нормативну процевмісткість розраховують за формулами
; (3)
(4)
де 8,2 – термін зміни у годинах.
5.4.6. Проектування календарного плану будівництва
Вихідними даними для розробки календарного плану є:
- відомості щодо праце місткості та машино місткості робіт (див. розділ 5.4.5);
- організовані окремі потоки та технологічна послідовність їх виконання;
- вибрані методи виконання робіт окремих (спеціалізованих) потоків (табл. 3);
- розроблені технологічні карти на виконання робіт (розділ 5.4.4.);
- визначена нормативна тривалість будівництва (СНіП 1.04.03-85).
При розробці календарного плану будівництва рекомендується дотримуватись таких основним вимог:
1) роботи основного періоду. Виконувати після закінчення підготовчого періоду;
2) у основному періоді будівництва роботи згрупувати в технічні етапи (нульових цикл, надземна частина, оздоблювальні роботи, благоустрій, спеціальні роботи);
3) роботи окремих технологічних етапів та потоків виконувати з максимальним суміщенням їх у просторі й часі з урахуванням підготовки фронту робіт та техніки безпеки;
4) дотримуватись рівномірного використання людських ресурсів;
5) запроектована довго тривалість будівництва не повинна бути більшою за нормативну.
Процес проектування календарного плану містить:
- виконання технологічних розрахунків з визначенням тривалості потоків (ліва частина календарного плану);
- побудова графіків виконання робіт з ув’язкою їх у просторі й часі;
- побудову графіка використання людських ресурсів.
Розрізняють «механізовані» й «немеханізовані» потоки. «Механізованим» потоком є такий, де основний процес виконується з використанням ведучої машини (кранів, екскаваторів, пале забивних агрегатів, бурильних машин і ін.).
Технологічні розрахунки для «механізованих» потоків здійснюють за умови ефективної (беззупинкової) роботи машин в такій послідовності:
1. Заповнюють графи 1…7,8,9,10 (табл. 9) на основі даних, наведених у розділі 5.4.5 (табл. 8).
2. Визначають прийняту машино місткість (Мпр)
, м.зм, (5)
де К – планує мий коефіцієнт перевиконання норми (1…1,2)
3. Приймають кілкість машин (Пм) та робочих змін за добу (Пзм)
4. Розраховують тривалість процесу (Тg)
, діб (6)
5. Тg округляють до цілого числа ()$
6. Коригують прийняту машино місткість ()Мпр;
, м·зм (7)
7. Перевіряють коефіцієнт перевиконання норм за машино місткістю (К´),
(1…1,2) (8)
Якщо значення К´ знаходиться за межами означеного діапазону, то проводять коригування Т´g відповідно в більшу або меншу сторону, перераховують М´пр та К´.
8. Розраховують склад ланки працюючих у зміну (Пл), округляючи його до цілого числа (Пл):
, п´л (9)
9. Визначають прийняту процевмісткість (Qпр)
, люд·зм. (10)
10. Перевіряють коефіцієнт перевиконання норм за працевмісткістю (К)
(1…1,2) (11)
Якщо коефіцієнт знаходиться за межами вказаного діапазону, проводять коригування складу ланки (П´л) відповідно у більшу чи меншу сторону, перераховують Qпр та К.
«Немеханізованими» потоками визнають такі, при виконанні яких мишини використовуються, але вони виконують допоміжну роль, а вирішальними виконавцями є будівельні роботи (покрівельні, оздоблювальні і т.ін.).
Технологічні розрахунки для «немеханізованих» потоків виконують у такій послідовності:
1. Заповнюють графи 1…10 (табл. 9).
2. Розраховують прийняту прицемісткість (Qпр),
, люд·змін. (12)
3. Приймають (розраховують) склад ланки робочих за зміну (пл)
Мінімальний склад працюючих визначають за ЄНіР.
4. Приймають кількість робочих змін за добу (Пзм);
5. Розраховують тривалість виконання робіт (Тg),
, діб (13)
6. Тg округлюють до круглого числа (Т´g) в більшу сторону;
7. Коригують прийняту працемісткість (Q´пр)
, люд·зм. (14)
8. Перевіряють коефіцієнт перевиконання норм за працевтратами (К´),
(1…1,2) (15)
Якщо К´ знаходиться за межами означеного діапазону, то проводять коригування Т´g або Пл у відповідну сторону.
9. Визначають Мпр,
, м·зм. (16)
Побудову графіків виконують за визначеними термінами виконання робіт з послідовним включенням окремих (спеціалізованих) потоків в об’єктний потік у технологічній послідовності.
Над кожним вектором вказують кількість працюючих за добу (Плд), під ним – довго тривалість потоку (Тg).
Плд = Пл · Пзм, люд. (17)
Побудову графіка використання людських ресурсів (графіка робочої сили) виконують одночасно з ув’язкою процесів, викладаючи по осі ординат сумарну кількість працюючих за добу, а по осі абсцис – виконання робіт. Цей графік повинен мати плавну форму, без піків і провалин (табл. 9). Побудований графік аналізують:
1. За коефіцієнтом використання робочої сили:
; (18)
де Рмакс – максимальна кількість працюючих за добу (з графіка руху робочої сили)
Рсер – середня кількість працюючих за добу
, (19)
- сумарна прийнята праце місткість усіх робіт (з календарного плану), люд-діб;
Тбуд – тривалість будівництва за графіком, діб.
2. За коефіцієнтом суміщення робіт:
(20)
де - сумарна тривалість усіх процесів, діб;
3. За показником скорочення нормативної тривалості будівництва
, (21)
де Тн – тривалість будівництва згідно з СНіП 1.04.03-85, діб.
Календарний графік вносять на аркуш графічного матеріалу. У пояснювальній записці наводять необхідні обґрунтування щодо структури об’єктного потоку, технологічної послідовності виконання робіт та їх ув’язки у просторі й обсязі. Виконують розрахунки показників за календарним планом.
Таблиця 5 Календарний план виконання робіт
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |