Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методи наукових досліджень у методиці навчання

Як відомо, дослідження процесу навчання і його вдосконалення потребують постійного співставлення результатів з іншими компо­нентами процесу, з'ясування впливу на результати кожного з компо­нентів. Мета такого співставлення - виявлення загальних, спільних та особливих характеристик процесу навчання. Коли в одних випадках

досягаються кращі результати навчання, а в інших - гірші, то причи­ни цього треба шукати у порушенні закономірностей процесу.

Слід зазначити також, що для наукових висновків про можливість вдосконалення процесу навчання історії необхідно досліджувати та узагальнювати роботу багатьох вчителів, оскільки індивідуальний досвід, при всьому його значенні, завжди тісно пов'язаний з осо­бистістю вчителя, його обдарованістю, темпераментом.

Ці завдання методичної науки потребують застосування адекват­них методів наукових досліджень.

У педагогічній науці розрізняють три рівні досліджень:

- емпіричний (установлюються нові факти й явища в педагогічній реальності);

- теоретичний (висуваються і формулюються основні, загальні пра­вила, умови, суперечності, зв'язки, закономірності, що дозволяють по­яснити раніше відкриті факти і передбачити їх майбутній розвиток);

- методологічний (на базі емпіричних і теоретичних досліджень формулюються загальні принципи, підходи, методи дослідження пе­дагогічних явищ, будуються концепції й теорії).

Методи педагогічних досліджень включають:

- формуючий (перетворюючий) експеримент;

- констатуючий експеримент;

- педагогічне спостереження;

- цілісне наукове дослідження і т. ін.

Педагогічне спостереження - це метод дослідження предметів і явищ об'єктивної дійсності у тому вигляді, в якому вони існують¹⁷. За умов педагогічного спостереження дослідник відвідує й аналізує заняття, вивчає дидактичні матеріали, що використані вчителем і учнями, результати опитувань, іспитів, заліків і т. п. Спостереження порівняно з будь-яким іншим типом експерименту відрізняється па­сивністю, невтручанням дослідника у навчальний процес. Відмінні­стю є й те, що результати спостережень можуть певною мірою носити суб'єктивний характер (внаслідок особистого характеру спостерігача, його досвіду в цій сфері діяльності, цілей спостереження і т. д.).

Під педагогічним експериментом розуміють науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. При цьому встановлюється залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання і його результатом¹⁸.

Констатуючий експеримент - це своєрідний зріз знань, навичок, умінь вчителя й учнів без будь-яких змін їх діяльності, який передує

¹⁶ Українська історична дидактика: Міжнародний діалог (фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії): 36. наук. ст. - К.: Генеза, 2000.

¹⁷ Великий тлумачний словник української мови. - Ірпінь: ВТФ «Перун»,
2002.-С. 1178.

¹⁸ Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - С. 112.

формуючому експерименту. (Констатація - результат ознайомлення з об'єктом, який фіксує безсумнівність існування чого-небудь, затвер­джує дійсність чогось, що здійснилось, що відбулося насправді. Кон­статувати - підтверджувати, установлювати наявність чого-небудь)¹⁹.

Формуючий (перетворюючий) експеримент - це метод пізнання, за допомогою якого в природних чи штучно створених контрольованих і керованих умовах досліджуються явища дійсності²⁰. Експеримент та­кого типу припускає, по-перше, коректування методів, форм, спосо­бів навчання (частіше обмежену), по-друге, сприяє виробленню в учнів і вчителя заданих експериментом якостей.

Ті та інші методи застосовуються під час педагогічного досліджен­ня, яке може проводитись з метою наукового розгляду якого-небудь питання, наприклад, вивчення ефективності певної сукупності засобів навчання для з'ясування можливостей їх використання в навчанні учнів історії. Наукове дослідження включає застосування дослідниць­ких методів, характерних, зокрема, для педагогіки, і загальнонаукових методів (аналіз, синтез, аналогія, гіпотеза і т. д.). Основними компо­нентами наукового дослідження є:

- постановка завдань;

- попередній аналіз інформації з досліджуваної проблеми, умов і методів вирішення завдань даного класу;

- формулювання вихідної гіпотези (гіпотеза - висунуте для пояс­нення яких-небудь явищ наукове припущення, вірогідність якого ще не доведена шляхом досвіду)²¹;

- планування й організація експерименту;

- проведення експерименту;

- аналіз і узагальнення отриманих результатів;

- перевірка вихідної гіпотези на основі отриманих результатів;

- остаточне формулювання нових фактів, тенденцій та їх пояснення;

- визначення можливостей використання результатів дослідження в навчально-виховній практиці.

У сучасний період реформування шкільної історичної освіти педа­гогічні дослідження помітно активізувалися і розширилися, розши­рився їх інструментарій. За умов переходу на дванадцятирічне навчан­ня педагогам потрібно дослідницьким шляхом довести доцільність і життєвість усього того нового, що має бути запроваджене в історич­ну освіту найближчими роками.

* Подумайте ___________________________________ ^

Інколи можна почути думку: «Педагогічний експеримент - явище

неприпустиме. Як можна експериментувати на дітях?».

Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Аргументуйте свою точку

зору за методом «Прес» під час невеличкої дискусії в академічній

групі.

Перевірте себе __________________________________________________

1) Чому необхідні педагогічні дослідження?

2) Якими є основні етапи і методи педагогічного дослідження?

І Іеревірте свої знання з теми

1) Кожен шкільний предмет має свою методику навчання. У чому специфіка навчання історії як предмета?

2) Предметом методики навчання історії є закономірні зв'язки між компонентами процесу навчання. Чому наука не досліджує окремі компоненти ізольовано?

3) У чому значення методики історії для вчителя?

4) Чому методика історії не може спиратися тільки на власні наукові досягнення?

5) Навіщо вчителю-практику потрібні знання про методику педагогіч­ного експерименту?

6) Як провести практичне заняття з теми: «Визначте власну стверджу­ючу і заперечуючу позицію відносно твердження: "Методика навчання історії є окремою педагогічною наукою"». Проведіть навчальні дебати з цієї теми.

¹⁹ Великий тлумачний словник української мови. - Ірпінь: ВТФ «Перун»,
2002. - С. 449.

²⁰ Великий тлумачний словник української мови. - С. 257.

²¹ Там само. - С. 183.

________________ Тема 2 ________________