Читайте также:
|
|
Слово «методика» походить від давньогрецького слова «methodike», що означає «шлях дослідження», «спосіб пізнання». Метод - спосіб досягнення мети, розв'язання конкретного завдання, система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення. У педагогіці під методом розуміють спосіб практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об'єкта1. Відомий російський історик та історіограф XIX ст. В. Ключевський зазначав: «Методом... ми називаємо сукупність прийомів вивчення певної галузі людського шання. Ці прийоми різняться за характером завдань, які висуваються перед вивченням будь-якої сфери, а завдання завжди визначаються предметом вивчення... Метод є сукупністю прийомів для розкриття будь-якої істини;...метод розв'язує питання, не знаючи у чому воно є;...метод шукає результатів;...метод дає спосіб обіймати предмет з усіх боків;...метод має справу з розумом;...метод - необхідне озброєння наукового дослідження;...Нічого не можна вивчати, не знаючи, як нивчати...»2.
1 Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. -
(!. 205.
2 Ключевский В.О. Сочинения. В 9 т. - Т. VII. - М.: Мысль, 1989. - С. 215.
*Подумайте
На уроці історії у 8-му класі з теми «Розгортання Національно-визвольної війни українського народу в 1648-1649pp.» вчитель об'єднує учнів у малі групи і ставить перед групами завдання: «Проаналізуйте текст поданих документів та фрагментів тексту підручника, обговоріть і визначте причини та наслідки Зборівсьої угоди, оцініть її значення. Підготуйтесь до представлення результатів роботи групи». Учні починають виконувати завдання.
Чи можна сказати, що вчитель використав у цьому моменті уроку певний метод навчання? Відповідь обґрунтуйте.
Сукупність методів, спрямованих на досягнення певної мети, є методикою. Як визначає тлумачний словник, з навчальної точки зору, методика - це вчення про методи викладання певної науки, предмета3. За визначенням «Українського педагогічного словника», методика - це галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета4.
Ефективність і якість навчання історії залежить від того, наскільки вчитель володіє методами навчання і застосовує їх на практиці. Відомий методист-історик початку XX ст. С Сингалевич, говорячи про слабких вчителів, пояснював їх появу «не тим, що вони не знають свого предмета, а головним чином тим, що вони не вміють у доступній формі передати свої знання іншим, оскільки недостатньо знайомі з методичними основами повідомлення історичного матеріалу учням і взагалі не повністю оволоділи методикою предмета»5.
* Подумайте ____________________________________________
Пригадайте свій досвід навчання в середній школі. Як ви вважаєте, які чинники організації пізнавальної діяльності, застосовувані вашими вчителями, дозволяли вам краще засвоювати матеріал з історії? На яких уроках вам було цікавіше? Про якого вчителя і урок історії ви мріяли? Чому?
Зміст методики і значення самого терміна не завжди були однаковими, вони змінювалися з розвитком самої методики, з формуванням її наукових основ.
Початкові елементи методики навчання історії зародилися з введенням викладання предмета як відповідь на практичні питання про цілі викладання, про відбір історичного матеріалу, якому навчали учнів, і прийоми його розкриття. Методика історії як наука пройшла складний шлях розвитку. Було розроблено багатий арсенал форм, методів, при-
3 Новий тлумачний словник української мови. - Т. 2. - К.: Вид-во «Аконіт»,
2000. - С 617.
4 Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. -
С. 206.
5 Сингалевич С.П. Методика истории. - Казань, 1918. - С. 1.
ііомів та засобів роботи вчителя, створено цілі методичні системи, що поєднували окремі прийоми із загальною педагогічною ідеєю.
Сучасний період висунув перед методикою історії нові цілі і поставив вчених, методистів, учителів-практиків перед необхідністю переосмислення основних положень методичної науки. Система ревіти на початку XXI ст. не задовольняє суспільство. Розбіжність між цілями і результатами навчання стала очевидною. Постала нагальна потреба реформування всієї системи освіти, зокрема історичної. Основне питання, що стоїть перед ученими та вчителями: чого і як учити дитину? Я к визначити дійсно необхідний і доцільний склад і обсяг історичних знань? Як підвищити реальний рівень навчальних досягнень дітей, розвинути їх ключові та предметні компетентності й здатність до са-мореалізації як у процесі навчання, так і в житті?
Стало очевидним, що сьогодні удосконалювати зміст освіти не мож-і іа без вивчення і орієнтації його на розвиток і потреби дитини. Якісні зміни у процесі пізнання історії й пізнавальній діяльності учнів на уроках і ювинні спиратись на внутрішні закономірності історії як шкільного навчального предмета. Розвиток методичної науки в Україні покликаний забезпечити вдосконалення процесу навчання, його змісту, організації та підготовки вчителів до викладання предмета саме в цьому.
*Подумайте ____________________________________________
Працюючи в малих групах, проаналізуйте вступну частину Державного стандарту шкільної освіти з галузі «Суспільствознавство», визначте основні цілі і завдання навчання історії. Чи є такий перелік повним? Чи надає реалізація цих завдань можливість для розвитку компетентностей учнів і їх здатності до самореалізації як у процесі навчання, так і в житті? Підготуйтеся до представлення і обговорення своїх ідей в академічній групі.
І Іоревірте себе __________________________________________________
1) Що таке методика навчання історії?
2) Чи потрібно вивчати її у вищому педагогічному навчальному закладі? Чому?
3) Чи допомагає вона вчителю, який багато років працює в школі? Чому?
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |