Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії

Індивідуальні особливості пізнавальних процесів, вікові зміни і ці­леспрямоване досягнення результатів навчання яскраво діагностують спеціальні історичні диктанти, які можна проводити на початку і на­прикінці навчального року. Для них підбираються оригінальні тексти з історії досліджуваної країни (періоду), що відрізняються своєрідніс­тю авторського стилю. Історична інформація повинна бути викладе­на цілісно, але компактно; співвідношення фактичних і теоретичних положень у змісті диктанту залежить від віку школярів. Обсяг тексту

підповідає обсягу письмових робіт з мови в цих класах (у межах 110-150 слів).

Наприклад, учням 7 класу як діагностуючий диктант був запропо­нований текст з підручника В. Власова «Історія України»⁷³.

Данило Романович, який князював у XIII ст., із когорти тих слав­них синів України, над якими не владний час. Мудрий політик, тала­новитий дипломат, блискучий полководець, Данило Галицький іажив заслуженої шани... Літописець повідомляє про нього таке: «Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спо­рудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами...».

З ініціативи Данила було закладено кілька нових міст, у тому числі Львів, названий так на честь Лева - старшого сина князя, розбудова­на нова столиця - Холм. Данило всіляко дбав про будівництво фор­тець та оборонних споруд по всій території держави, закладав замки, церкви та монастирі, сприяв розвиткові культури.

Літописець пишається також бойовими подвигами князя, високо цінує галицький книжник полководницький хист Данила. В літописі переказані звернення князя до війська, в яких він закликав воїнів дба­ти про свою гідність та честь батьківщини. Данило докладав чимало чусиль, аби згуртувати руські землі для відсічі іноземним поневолю­вачам, демонструючи сусідам можливість успішної боротьби з монго­лами.

Безсумнівною заслугою Данила є його невтомна діяльність, спря­мована на посилення єдності Галицько-Волинської держави, підне­сення її міжнародного авторитету. Історик Наталія Полонська-Васи-ленко писала: «... Галицько-Волинська держава зайняла почесне місце серед європейських держав, її міста викликали здивування, її армія доходила до Каліша та Оломунця, її військова тактика здобула славу. І Іезважаючи на тісні зв'язки з Західною Європою, культура, закони, релігія Галицько-Волинського князівства залишилися українськими».

Спочатку учні прослухали увесь текст і поставили уточнюючі за­питання (незнайомі слова, імена, цифри при цьому не записувалися). Потім учитель повторно читав розповідь по абзацах, а школярі нама­галися по пам'яті відтворити її максимально близько до оригіналу.

В ідеалі вони повинні були назвати: 3 власних імені (Данило Га­лицький, Лев, Наталія Полонська-Василенко); 7 географічних назв (Галицько-Волинська держава, Україна, Львів, Холм, Каліш, Олому-нець, Західна Європа); 1 хронологічне повідомлення (XIII ст.); 2 сло-на-архаїзми (хоробрий, городи). Разом 13 одиниць історичної інфор­мації, що характеризують глибину і міцність слухової і смислової пам'яті, вербального сприйняття, образного мислення, репродуктив­ної уяви, довільної уваги.

⁷³ Власов В. Історія України: 7 кл. - К.: Генеза, 2004. - С 167-168.

Чутливе вухо вловило б у цьому тексті особливу яскравість, об­разність, виразність авторського оповідання, досягнуті за допомогою метафор, порівнянь, прямої мови, дієслів недоконаного виду, підси­лювальних конструкцій. Більш-менш повне відтворення цієї інфор­мації свідчить про визначений рівень розвитку в школярів образного сприйняття й уяви, а також образної пам'яті.

У канву оповідання вплетено і деякі теоретичні відомості: про зна­чення діяльності Данила Галицького, про збереження самобутності держави, про міжнародний авторитет Галицько-Волинського князів­ства. Дитина, здатна до логічного осмислення навчальної інформації, не пропустить цю інформацію.

У цілому текст містив 23 інформаційні діагностуючі одиниці.

Аналіз робіт показав індивідуальний ступінь готовності кожного учня до сприйняття й осмислення історії. В учнівських диктантах бу­ло відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Учні погано запа­м'ятовували однорідні відомості, викладені простим перерахуванням; спотворювали географічні назви, спрощували мову викладу, довгі складні речення розбивали на короткі частини; опускали художні прийоми оповідання, не звертали уваги на визначення теоретичних одиниць змісту.

Залежно від мети, яку ставить учитель перед учнями він може запропонувати диктант з будь-яким потенціалом для перевірки (кіль­кістю і якістю одиниць змісту). Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмис­ленні історичного матеріалу, що є в учнів даного класу (віку), свідомо уникати таких моментів у своєму викладі і відборі навчальних текстів, застосовувати спеціальні завдання на розвиток пізнавальних про­цесів, диференціювати навчання історії, зацікавлювати кожного учня можливістю поліпшити свої результати.

Сьогодні розроблені й інші підходи до діагностики навченості учнів⁷⁴.

*Подумайте ____________________________________________________

У малих групах, на основі опрацювання тексту підручника або хре­стоматії для учнів основної школи, складіть приблизний текст діа­гностуючого диктанту та визначте критерії оцінювання його резуль­татів.

Перевірте себе ______

1) Яку мету переслідують історичні диктанти?

2) Як правильно скласти такий диктант?

⁷⁴ Див.: Осадчук Р. Теоретичні основи діагностики навченості та прак­тичні можливості діагностування // Історія в школі. - 2002. - № 8. - С. 6-7.