Читайте также:
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Херсонський державний університет
Поліщук І.Є.
Галіченко М.В.
Навчально-методичні рекомендації
з дисципліни «Філософія та методологія науки»
для магістрантів усіх спеціальностей університету
Херсон - 2009
Розглянуто на засіданні кафедри Схвалено науково-методичною
філософії та соціально-гуманітарних наук радою ХДУ
(протокол № 4 від 08.12.2008 р.) (протокол № 4 від 25.12.2009 р.)
Рекомендовано до видання Вченою Радою
Херсонського державного університету
(протокол № від 01.2009 р.)
Укладачі: Поліщук І.Є. – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук
Галіченко М.В. – викладач кафедри філософії та
соціально-гуманітарних наук
Рецензенти: Задорожня Н.О. – кандидат філософських наук, доцент
Недзельський К.К. – кандидат філософських наук, доцент
Вступ
Курс «Філософія та методологія науки» спрямований на засвоєння студентами, що навчаються за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня «магістрант», найважливіших питань філософії науки, взаємозв’язків філософії та науки. В процесі вивчення даної дисципліни особлива увага повинна приділятися методологічним питанням, які мають велике значення для майбутніх фахівців різних галузей наукового знання. Дисципліна включає основні положення найпоширеніших сьогодні філософських методологій науки. Курс «Філософія та методологія науки» повинен забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення світу, сприяти формуванню високої світоглядно-методологічної культури магістрантів. Він має і практичне спрямування, передбачає використання методологічних принципів у наукових дослідженнях (природничих, технічних або соціально-гуманітарних). Вивчення сучасних методологічних програм повинно сприяти розвитку теоретичних настанов щодо інтеграції наукового знання, формування універсалізму дослідника, що працює в сучасних міждисциплінарних наукових галузях.
Структура дисципліни «Філософія та методологія науки» (108 год.)
| № | Назва теми | години | ||
| Лекції | Семінарські заняття | Самостійна робота | ||
| 1. | І Змістовий модуль Наука як предмет філософського дослідження Філософія науки як напрям сучасної філософії. | |||
| 2. | Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. | |||
| 3. | Філософські засади наукової картини світу. | |||
| 4. | Синегретика як нове світобачення. | - | ||
| 5. | Наукова раціональність як філософська проблема. | - | ||
| 1. | ІІ Змістовий модуль Методологія наукового дослідження як підрозділ філософії науки Метод і методологія. Класифікація методів. | - | ||
| 2. | Методологія індуктивізму. | - | ||
| 3. | Методологія фальсифікаціонізму. | - | ||
| 4. | Методологія конвенціоналізму. | - | ||
| 5. | Методологія історизму. | - | ||
| 6. | Методологічні принципи К. Поппера | - | ||
| 7. | Історико-еволюціоністський напрям Т. Кун. | - | ||
| 8. | Методологічні проблеми конкретних наук. | - | ||
| Всього: |
Навчальна програма курсу
1. Наука як предмет філософського дослідження
Історія науки. Виникнення передумов наукових знань в стародавньому світі. Зародження і розвиток класичної науки. Некласична наука. Постнекласична наука. Наука і практика.
Наука і суспільство. Багатоманітність форм знання. Наукове і позанаукове знання. Наукове знання як система, його особливості і структура. Класифікація наук і проблема періодизації історії науки. Спадковість, єдність кількісних і якісних змін у розвитку науки.
Диференціація та інтеграція наук, взаємодія наук та їх методів. Посилення математизації, теоретизації та діалектизації науки. Динаміка наукового знання.
Наука як соціокультурний феномен. Наука, людина, повсякденність. Наука як відповідь на людські потреби. Етика науки. Філософський портрет вченого. Професійна і соціальна відповідальність вченого.
Філософія науки. Співвідношення філософії і науки. Предметна сфера філософії науки. Виникнення філософії науки як напряму сучасної філософії. Етапи розвитку філософії науки. Позитивізм. Емпіріокритицизм. Неопозитивізм. Постпозитивізм. Особливості філософії науки кінця ХХ – початку ХХІ століття.
2. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.
Особливості емпіричного дослідження. Емпіризм і схоластичне теоретизування. Прийоми і засоби емпіричного дослідження: опис, порівняння, вимірювання, спостереження, експеримент, аналіз, індукція. Факт як найважливіший елемент емпіричного дослідження. Фактуалізм і теоретизм у розумінні природи факту. Емпіричні узагальнення.
Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Співвідношення раціональної та ірраціональної, інтуїтивної та дискурсивної (логічної) сторін пізнання. Структурні компоненти теоретичного пізнання: проблема, гіпотеза, теорія, закон.
Структура і функції наукової теорії. Основні елементи структури теорії: вихідні основи (фундаментальні поняття, принципи, закони, рівняння, аксіоми), ідеалізований об’єкт, логіка теорії, філософські настанови, соціокультурні та ціннісні фактори, сукупність законів і тверджень, виведених як наслідки з основоположень. Основні типи теорій. Специфічна структура теорій соціально-гуманітарних наук.
Закон як ключовий елемент наукової теорії. Класифікація законів.
Єдність емпіричного і теоретичного, теорії та практики.
Проблема матеріалізації (об’єктивації) теорії. Умови матеріалізації теорії.
3. Філософські засади наукової картини світу
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 32 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |