Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Етапи розвитку сім'ї

Щодо взаємин між батьками та дітьми розрізняють такі типи сімей:

1. Сім'ї з поширенням дружніх відносин між усіма членами родини. Батьки добре освідомленні про інтереси та проблеми дитини, намагаються підтримувати, допомагати їй, поважають власну дитину.

2. Сім'ї з доброзичливими стосунками між батьками та дітьми. Однак батьки намагаються контролювати та впливати на інтереси та уподобання дітей. Між батьками та дітьми існує певна дистанція.

3. Сім'ї, в яких батьки значну увагу приділяють благополуччю, навчанню, здоров'ю дитини тощо. Основна мета виховання - гарні успіхи у навчанні, вступ до ВНЗ, щоб дитина була одягнута не гірше за інших. Досить часто батьки не обізнані про внутрішній світ їхніх дітей і не намагаються його пізнати, заперечують навіть можливість існування у дитини власних, відмінних від визначених дорослими, інтересів, бажань, намірів.

4. Сім'ї, в яких батьки застосовують непедагогічні методи виховання: неповага до дітей, недовіра, прискіпливість, тілесні покарання. Зазвичай батьки демонструють недружелюбне ставлення до власних дітей, а у дітей виникають проблеми спілкування з ровесниками.

5. Невпорядковані сім'ї. В таких сім'ях батьки конфліктують між собою та з дітьми, зловживають спиртними напоями, проявляють жорстокість щодо дітей. Це може зумовлювати антисоціальну поведінку дітей.

Узагальнено названі типи сім'ї проектуються на: авторитарний, ліберальний, демократичний стиль відносин між батьками та дітьми

Авторитарний стиль характеризується суворістю, вимогою безапеляційного підпорядкування. З боку дітей виникає почуття страху, непотрібності, протест, агресивність або апатія.

Ліберальний стиль відзначається безмежним виявом любові до дітей, що з часом дратує їх, призводить до формування егоїстичного ставлення до батьків, безвідповідальності та недисциплінованості.

Демократичний стиль - найбільш оптимальний у стосунках між батьками та дітьми. Батьки гнучкі та наполегливі у своїх вимогах, у дитині цінується не лише слухняність, а й відчуття власної гідності, ініціатива. Дорослі дослухаються до думки дітей та аргументують власну позицію.

Велику увагу соціологів привертає сьогодні така проблема, як стабільність сім'ї. Аналіз причин розлучень показує, що в числі основних виступають:

Ø фінансові проблеми;

Ø житлові проблеми;

Ø стосунки з батьківськими сім'ями;

Ø професійне становлення;

Ø неспівпадання очікуваного від шлюбу з реаліями життя;

Ø лібералізація норм сексуальної поведінки та психологічна несумісність;

Ø релігійні, політичні мотиви.

Серед причин, які сприяють збереженню шлюбу, соціологи називають такі внутрішні та зовнішні обставини:

Ø кохання як головна мотиваційна основа відносин членів подружньої пари;

Ø соціальна зрілість подружжя;

Ø можливість гармонійного розвитку як чоловіка і жінки, так і їх дітей;

Ø державна підтримка сім'ї;

Ø тиск громадської думки;

Ø відповідальність перед суспільством і близьким оточенням щодо піклування про дітей.

Сім'я виступає органічною, цілісною, самодостатньою структурою, оскільки відтворює і моделює практично всі сфери життєдіяльності, соціальні зв’язки та функції: політику, культуру, мораль тощо. Тому, соціальні зрушення в суспільстві безпосередньо відбиваються на стані сім'ї та шлюбних відносин. Так, зокрема, соціально-економічні, соціально-політичні зміни, які мають місце в сучасній Україні сприяють деформації сімейних відносин, зростанню злочинності підлітків, обезціненню соціальних і моральних ідеалів молодим поколінням. Труднощі переходу до нових соціально-економічних відносин обумовили і демографічну кризу в Україні, яка виявляє себе у таких тенденціях: зниження народжуваності та зростання смертності; збільшення кількості бездітних сімей. Так, за даними останніх двох переписів населення кількість бездітних сімей збільшилася з 40,2% до 43,6%. Набуває поширення таке явище як однодітні сім'ї: 52% сімей, які мають дітей є однодітними. Внаслідок підвищення рівня розлучень, кожна п'ята сім'я в Україні віком від 16 до 29 років розпадається. Це призвело до зростання питомої ваги неповних сімей (13,5% від загальної кількості).

Криза сім'ї в Україні значно знижує її позитивну роль у суспільному житті, вихованні молоді, формуванні духовних засад особи, оскільки саме в сім'ї виникає індивідуальна, етнічно-самобутня картина світу. За цих умов, основна увага держави повинна бути спрямована на прийняття ряду заходів, які будуть спрямовані на зміцнення сім'ї. Першочерговим завданням у даній ситуації є ліквідація економічної кризи в Україні, що дозволить стабілізувати матеріальне становище сімей, покращити їх благоустрій та зміцнити соціальні і моральні засади шлюбних відносин.

Ø Концепція сімейної політики України включає:
створення оптимальних умов для сімейно-шлюбної орієнтації молоді;

Ø необхідність перегляду чинного законодавства відносно різних пільг матерям, тобто їх потрібно узгоджувати з реальною економічною ситуацією в країні;

Ø врахування не лише материнства і пов'язаних з ним проблем, але й батьківства як складової частини сімейного життя і повноцінного дитинства;

Ø вивчення труднощів спільного подолання виникаючих проблем.