Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Схема 65

Використовуючи загальнонаукові і спеціальні методи, соціологія релігії досліджує, розкриває сутність і зміст кожного елементу свого предмета, виробляє і формує певні висновки і рекомендації щодо удосконалення як релігійно-церковних відносин, так і відносин між релігією і церквою та інститутами держави і громадянського суспільства.

Особливою формою суспільних відносин, що їх вивчає соціологія релігії, є відносини держави з церквою. Державно-церковні відносини мають свою історію, вони змінювалися залежно від рівня цивілізованості й культури суспільства.

В історії відомі три основних типи взаємовідносин церкви і держави: по-перше, панування церкви в державі — в католицькій церкві в минулому (а сьогодні у Ватикані), в країнах ісламу в сучасних умовах; по-друге, панування держави над церквою (в різних формах) — в царській Росії, у радянський період, частково в пострадянський період (Грузія); по-третє, рівноправний союз держави з церквою — сучасні західноєвропейські країни, Росія та ін. В Україні лише йде процес становлення відносин між церквою і державою.

Складною проблемою предмета соціології є співвідношення релігії та атеїзму. Близькість і переплетеність двох проблем зумовлена передусім тим, що атеїзм, як і релігія, є невід’ємною частиною світової культури, формою суспільної свідомості. Але на відміну від релігії атеїзм невіддільний від наук про природу, суспільство та людину. Всі науки мають атеїстичний характер, адже заперечують існування надприродних сил. Атеїзм — це теоретич­не вчення про релігію, її виникнення і сутність, її роль у суспільстві. Атеїзм використовує заперечення релігії тільки як засіб її наукового висвітлення, за допомогою заперечення «атеїзм стверд­жує буття людини» (К. Маркс). Якраз у цьому й полягає гуманістичний зміст наукового атеїзму, який бореться за людину, за всебічний розвиток особистості, її сил і здібностей у пізнанні та раціональному перетворенні світу. Невипадково видатні вчені всіх історичних епох, за незначним винятком, стояли на атеїстичних позиціях, хоча по-різному підходили до оцінки значення його і релігії.

Таким чином, предмет соціології охоплює своїми складовими всі проблеми, пов’язані з іншими соціальними відносинами суспільства.