Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Довбання і різання стамесками

Глухі й наскрізні отвори, що мають прямолінійні контури, роблять долотами й стамесками.

Долото (мал. 4-30) — це стержень прямокутного перерізу з інструментальної сталі, заточений з боку робочого кінця під кутом 30 —40°, а на другому кінці він має хвостовик під рукоятку. Щоб рукоятка мала упор, в нижній частині хвосто­вика є буртик. Рукоятка доло­та має два металевих кільця, з них верхнє запобігає розмо­чалюванню її торця, а нижнє — розколюванню.

Стамеска (мал. 4–31, а) має прямокутний переріз і значно менший кут загострення — 18 — 25°. Ширина долота 6— 20 мм, а стамески — 4—50 мм. За фор­мою поперечного перерізу стамески діляться на плоскі і на­півкруглі (мал. 4-31, б). Плос­кі стамески застосовують го­ловним чином для зачищення елементів шипових з'єднань, зрізування фасок, вибирання гнізд у тонких заготовках то­що.

Напівкруглими стаместками видовбують гнізда з криво­лінійними елементами й об­робляють криволінійні зовніш­ні поверхні.

Гніздо спочатку розмічають, причому наскрізне — з двох боків, і довбають до половини глибини з одного боку, а потім з другого. Для довбання заготовку міцно закріплюють, підклав­ши під неї кусок дошки, щоб не попсувати верстак. Великі за­готовки довбають сидячи на них.

Долото підбирають за шириною гнізда і на початку довбан­ня встановлюють його поперек волокон деревини так, щоб роз­мічувальна риска лишилася непорушною. Фаска долота при цьому повинна бути спрямована всередину гнізда (мал. 4-32). По рукоятці долота ударяють киянкою — воно проникає на деяку глибину в деревину. Потім долото виймають і встанов­люють так само, як і вперше, але відступають на 5-8 мм впе­ред і трохи нахиляють у бік гнізда. Знову ударяють киянкою, і відколюється частина деревини, яку забирають з гнізда. Так поступово вибирають перший шар деревини до середини гнізда. Потім такими самими прийомами довбають гніздо з цього ж боку заготовки, але з протилежного, кінця гнізда. Щоб вхідні частини гнізда вийшли чистими, без відколів і тріщин, спочатку акуратно роблять підрізи стамескою по всьому периметру. За­чищаючи гнізда, знімаючи фаски і підстругуючи кромки, стамеску тримають правою рукою за ручку так, щоб торець упи­рався в долоню, а лівою рукою беруть лопать в обхват (мал. 4-33, а). Деякі прийоми роботи стамескою показано на малюнку 4-33. Заточують долото й стамески на пісочному точилі з водою або на дрібнозернистих брусках, а правлять на бруску, змоченому кількома краплями мінерального масла. Для зато­чування інструменту користуються тими самими прийомами, що й при заточуванні залізок стругів.

Треба уважно стежити, щоб різальна кромка виходила рів­ною, без виступів і западин, а кут загострення був потрібних розмірів. Заточування закінчують, коли на лезі вже нема ніяких слідів дефектів і утворилася тонка суцільна задирка. Заточений інструмент правлять на бруску, переміщуючи його круговими рухами і повертаючи з боку на бік доти, поки задирка не від­паде по всій довжині леза.