Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тестовий контроль. Графоаналітична модель потенціалу підприємства

Графоаналітична модель потенціалу підприємства. У ширшому змісті графічна модель потенціалу підприємства, котра призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма представляє всі напрямки діяльності під­приємства, тим самим розкриває діалектику його потенціалу (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Графоаналітична модель потенціалу підприємства

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкуренто­спроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (a_ij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (і = 1,2,3,..., n), а у стовпцях - назви підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3,..., n).

2. По кожному показнику визначається оптимальне значення при урахуванні коефіцієнта чутливості k_ч і здійснюється ранжування підприємств, з визначенням зайнятого місця.

3. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (P_j), отриманих у ході ранжування, за формулою:

4. Трансформуємо отриману в ході ранжування суму місць (P_j) у дов­жину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 1.2.). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розді­лів (k), які застосовані в розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.

Рис. 1.2. Квадрат потенціалу підприємства

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємс­тва (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:

5. Визначивши довжину всіх векторів, створюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки:

1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке підприємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою усміху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрату з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалансованості його елементів.

2. Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; середній - у межах 30-70; малий - до 30 умовних одиниць.

3. Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4. Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5. Четвертий вектор - «Фінанси» - є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціал) підприємства і його життєвим циклом (рис. 1.3).

Форма квадрату	1 тип
2 тип
		Стадія розвитку	Стадія успіху	Стадія занепаду

Рис. 1.3. Зв'язок форми та розміру квадрата потенціалу з життєвим циклом підприємства

За допомогою існуючого алгоритму графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу» і наданої нижче економічної інформації (таблиці 1.1. – 1.4.) дати оцінку потенціалу підпри­ємства «Сет», працюючого в галузі переробки гірської породи.

Таблиця 1.1.

Виробництво, розподіл та збут

Таблиця 1.2.

Організаційна структура і менеджмент

Таблиця 1.3.

Маркетинг

Таблиця 1.4.

Фінанси

Розв'язання:

Рис. 1.4. Квадрат потенціалу підприємства «Сет», працюючого в галузі переробки гірської породи

Тестовий контроль

1. Доходний підхід до оцінки підприємства представлений методами:

a) дисконтованих грошових потоків і альтернативної вартості;

b) поточної вартості майна і капіталізації прибутку;

c) галузевих співвідношень і прогнозування продажів;

d) дисконтованих грошових потоків і капіталізації прибутку.

2. Метод дисконтованих грошових потоків доцільно використовувати, якщо:

a) очікується, що майбутні рівні грошових потоків будуть істотно відрізнятися від поточних;

b) можна з достатньо високою вірогідністю оцінити майбутні грошові потоки підприємства;

c) підприємство ще не має історії господарської діяльності, тобто воно нове;

d) прогнозовані грошові потоки є від'ємними для біль­ шості прогнозних років.

3. Грошовий потік для власного капіталу включає:

a) чистий прибуток, амортизаційні відрахування, приріст власних оборотних коштів, приріст інвестицій;

b) чистий прибуток, приріст власних оборотних коштів, приріст інвестицій, приріст заборгованості;

c) чистий прибуток, амортизаційні відрахування, про­ центи за кредит;

d) чистий прибуток, амортизаційні відрахування, приріст власного капіталу.

4. Основним методом оцінки підприємства зі стабільними потоками доходів в незмінних протягом певного часу умовах зовнішнього середовища є:

a) метод капіталізації прибутку;

b) метод дисконтованих грошових потоків;

c) метод компанії-аналогу;

d) метод угод.

5. Вартість продажу об'єкта в постпрогнозному періоді - це:

a) вартість аналога;

b) дисконтована вартість;

c) продовжена вартість;

d) майбутня вартість інвестицій.

6. Оцінка вартості власного капіталу за методом вартості чистих активів передбачає:

a) оцінку необоротних активів по залишковій вартості;

b) оцінку балансової вартості активів підприємства за винятком незадіяних в господарській діяльності;

c) оцінку всіх активів підприємства за винятком усіх його зобов'язань;

d) жодної правильної відповіді.

7. В яку зі статей звичайно не вносяться виправлення при коригуванні балансу з метою визначення чистих активів:

a) основні засоби;

b) дебіторська заборгованість;

c) запаси;

d) грошові кошти.

8. Основним методом оцінки підприємства з метою страхування майна є метод:

a) дисконтованих грошових потоків;

b) чистих активів;

c) галузевих коефіцієнтів;

d) капітальних активів.

9. В основі методу лежать ціни, сформовані відкритим фондовим ринком - базове положення:

a) методу компанії-аналога;

b) методу ліквідаційної вартості;

c) методу галузевих коефіцієнтів;

d) методу капіталізації прибутку.

10. До моментних відносять мультиплікатор:

a) ціна/прибуток;

b) ціна/чисті активи;

c) ціна/грошовий потік;

d) ціна/виручка від реалізації.

11. Мультиплікатор ціна/прибуток відрізняється від мультиплікатора ціна/грошовий потік за інших рівних умов на величину:

a) собівартості продукції;

b) адміністративних витрат;

c) нарахованої амортизації;

d) операційних витрат.

12. Якщо в структурі активів підприємства переважає нерухомість, то перевага надається мультиплікатору:

a) ціна/виручка;

b) ціна/дивіденди;

c) ціна/прибуток;

d) ціна/грошовий потік.

13. Ступінь надійності результатів оцінки за методом угод вище, якщо використовувати величину прибутку до опо­даткування при оцінці:

a) великих підприємств;

b) спільних підприємств;

c) корпорацій і концернів;

d) дрібних підприємств.

14. Вартість чистих активів відрізняється від величини власною капіталу підприємства на величину:

a) спеціальних фондів;

b) нерозподіленого прибутку;

c) статутного капіталу;

d) резервного капіталу.

15. Який підхід до оцінки вартості бізнесу вимагає окремої оцінки вартості земельної ділянки:

a) порівняльний;

b) майновий;

c) доходний;

d) всі перераховані.

16. Чистий прибуток підприємства-об'єкта оцінки за останній звітний період - 950 тис. грн. Ціна продажу ана­логічного об'єкта - 8000 тис. грн. а його чистий прибуток за аналогічний період - 800 тис. грн. Вартість об'єкта оцінки становить:

a) 8000 тис. грн.;

b) 8500 тис. грн.;

c) 9000 тис. грн.;

d) 9500 тис. грн.