Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Техніки та інженерних загороджень

Читайте также:
  1. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
  2. Взаємозв'язок техніки і науки
  3. До яких органів, що здійснюють нагляд і контроль з охорони праці, могли звернутися сантехніки за захистом порушених прав у сфері охорони праці?
  4. ДОНБАСЬКИЙ ІНСТИТУТ ТЕХНІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
  5. Етап машинної техніки
  6. Етап ремісничої техніки
  7. Етап сучасної (інформаційної) техніки
  8. Засоби, методи, техніки масовокомунікаційного впливу.
  9. Інструкція техніки безпеки при користуванні пристроєм
  10. Класичні графічні техніки. Історія виникнення друкованих технік.

Війська, їх дії і різні військові об'єкти виявляються й розпізнаються за властивими їм характерними ознаками. Такі ознаки називають розвідувальними (демаскуючими).

Розвідник повинен знати, де ймовірніше за все може розташовуватися противник, де варто шукати його спостережні (командні) пункти, вогневі засоби, фортифікаційні споруди, загородження та інші об'єкти, чим вони можуть демаскувати себе і як за різними розвідувальними ознаками зробити правильний висновок про противника.

До основних розвідувальних ознак відносяться:

положення об’єктів (цілей) у бойовому порядку військ і характерне їх розташування на місцевості;

контури, форма, колір об’єктів (цілей), якщо вони відрізняються від кольору місцевості (місцевих предметів), тіні, що падають від них;

відблиски скла і незабарвлених металевих частин зброї і бойової техніки;

наявність поблизу об’єктів характерних місцевих предметів, що сприяють визначенню місця розташування навіть замаскованих об’єктів;

ознаки діяльності військ (рух, звуки, вогні, спалахи, дим, пил, радіопередачі);

сліди діяльності військ (витоптані місця, колії, нові стежини, за дулові конуси, місця від багать, залишки будівельних матеріалів, свіжі вирубки рослинності);

здатність об’єктів відбивати радіохвилі, інфрачервоні й інші невидимі випромінювання;

суворо визначене взаємне розташування об’єктів та їх елементів.

Із зазначених розвідувальних ознак жоден, взятий окремо, не слід розглядати як безперечний доказ наявності в даному місці противника (цілі, об’єкта) або його дійсних намірів. Тільки сукупність декількох ознак дає можливість зробити правильний висновок.

Оборонним спорудам властиві наступні демаскуючі ознаки:

спорудам відкритого типу – характерна форма відривання, пагорби брустверів, утворених виритим ґрунтом;

спорудам закритого типу – оголений ґрунт обваловки, світлі плями бетонних покритів і матраців, тупикові входи, амбразури споруд для спостереження і ведення вогню.

Траншеї й окопи відриваються, як правило, з урахуванням гарного огляду й обстрілу місцевості, яка знаходиться попереду: на передніх схилах висот; на протилежних берегах рік і каналів; попереду узлісь лісів (околиць населених пунктів); вдалині від орієнтирів, що різко виділяються.

Ознаками, що свідчать про наявність траншей та окопів, є:

тонкі переривчасті лінії темного або жовтого кольору влітку або темного – взимку, що мають ламаний нарис;

наявність майданчиків для вогневих засобів, що спостерігаються у вигляді темних плям, особливо узимку, на брустверах траншей, ходів сполучень й окопів;

голови людей, що з’являються з укриття (окопів) над поверхнею землі, особливо коли противник веде вогонь зі стрілецької зброї;

спалахи, добре видимі вночі, при стрільбі з різних вогневих засобів.

Вогневим спорудам властиві такі ознаки, як амбразури, бійниці, прикриті звичайно маскувальними покриттями. При розвідці треба мати на увазі, що кулемети найчастіше розташовуються в окремих окопах і на продовженні довгих фасів протипіхотних загороджень, наприклад, дротяних, і в місцях, з яких найбільш зручно прострілювати підходи до траншеї.

Пункти управління розміщаються в укритих від наземного і повітряного спостереження, важкодоступних з боку противника місцях (у лісі, населеному пункті, яру). Ознаками їх розташування є:

наявність великої кількості інженерних споруд (бліндажів, укриттів, перекритих щілин, укриттів для автомобілів та іншої техніки) або виконання інженерних робіт із залученням інженерної техніки (екскаватори, траншейні і котловані машини, автокрани, бульдозери);

періодичний рух штабних і легкових автомобілів, велосипедистів, мотоциклістів (зв’язкових, посильних) до місця розташування штабу (командного пункту) і назад, стоянка автомашин, переважно легкових;

підхід до одного місця декількох ліній дротяного зв’язку з різних напрямків; наявність антенних полів радіорелейного зв’язку в районі розташування пункту управління і передавального центра;

посилена охорона, а також розташування зенітної артилерії і зенітних керованих ракет на вогневих позиціях.

У 3-5 км від пункту управління можуть бути посадочні майданчики для літаків і вертольотів зв’язку. При розташуванні пунктів управління в населених пунктах, як правило, помітно повну або майже повну відсутність місцевих жителів, в’їзди в населені пункти закриті або посилено охороняються.

Спостережні пункти противника розташовуються на схилах висот і на різних місцевих об’єктах, що забезпечують гарний огляд. Найчастіше вони виявляються під час їх обладнання або зміни спостерігачів.

Їх розвідувальні ознаки:

періодична поява і швидке зникнення на визначеному місці людей або якого-небудь місцевого предмета, що проектуються на фоні будь-якого місцевого предмета (на тлі неба), голова спостерігача або приладу спостереження (перископу);

зміна форми і кольору місцевих предметів і рослинності;

рух поодиноких людей, що повторюється приблизно в той самий час (піднесення їжі, зміна спостерігачів, відправлення повідомлень);

блиск скла оптичних приладів у тих випадках, коли сонце знаходиться за нашим спостерігачем (до цієї ознаки треба відноситись з обережністю, тому що блиск можуть дати й інші предмети);

темна пляма на фоні листя дерев, невдало замаскований майданчик для спостереження на дереві, сходи або сходинки, вирубані в стовбурі, хитання верхівки дерев у тиху погоду, неспокійне поводження птахів, що пролітають над цим місцем.

Мінні поля противника встановлюються перед переднім краєм для прикриття районів, що обороняються, і напрямків, доступних для руху танків. Мінуються тіснини, вузькі проходи між озерами, болотами, а також лощини і броди. Окремі міни і групи мін ставляться біля зруйнованих мостів на перехрестях доріг і ділянках, які важко об’їхати. Про наявність мінних полів свідчать плями вигорілої трави; пом’ята рослинність; сліди мінування противником; сліди руху противника за визначеними напрямками в обхід мінних полів або через проходи; огородження і пізнавальні знаки, особливо мінних полів, розташованих у тилу противника; різного роду відмітини на місцевих предметах, розташованих поблизу мінних полів, натягнуті над поверхнею землі пофарбовані дроти або шнури, вусики, що стирчать над землею і т.п.; наявність сигнальних мін.

Дротяні загородження противник, звичайно, влаштовує перед окопами, між ними, а також перед спорудами закритого типу. Спостерігач може знайти дротяні загородження за кілками, розташованими у відносно правильному порядку.

Електризовані дротяні загородження, виявляються за наявністю на колах порцелянових ізоляторів, гуми, толю й інших ізоляційних матеріалів, а також за наявністю вигорілої трави в загородженнях.

Дротяні загородження і надовби при повітряному спостереженні мають вигляд смуг з декількох рядів точок однакового діаметра.

Протидесантні загородження виявляються за ламаними лініями надовбів, рогаток, дротяних огорож, помітних у прозорій воді, і за поплавками, що плавають на поверхні води.

Виявлені в ході розвідки інженерні та інші боєприпаси мають свої маркування та колір. Запалювальні боєприпаси фарбуються в світло-червоний колір. Маркувальні надписи наносяться чорною фарбою.

Боєприпаси, споряджені димоутворюючими речовинами, фарбуються у світло-зелений колір, а маркувальні надписи на них наносяться чорним або світло-червоним кольором.

Армії країн блоку НАТО прагнуть до уніфікації мінно-вибухових засобів і способів їх застосування. Прийнято однакові вимоги на розробку ряду нових мінно-вибухових засобів, єдина стандартна схема мінування (американська), єдині способи і засоби огородження мінних полів і проходів у них, а також форма звітної документації про виконане мінування.

Найбільша кількість мінно-вибухових засобів власного виробництва є в арміях США, Великобританії, Франції, ФРН, а також Італії, Швеції і Швейцарії.

Збереження і перевезення засобів підривання і мін здійснюється в дерев’яних ящиках, пофарбованих у колір, зазначений у таблиці 2, з нанесеним маркуванням чорним кольором, де вказується вид майна, призначення, матеріал, його шифр і кількість, дата випуску, номер форми і складський номер. Наприклад: Mine – міни, fuze – підривачі і т. д; AT – протитанкові, АР – протипіхотні; metallic – металева, nonmetallic – неметалева і т. д; М15 – зразок 15, М6А2 – зразок 6, модифікація 2 і т.д.

Таблиця 2




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 63 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав