Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Текст курсової роботи та порядок посилань на джерела

Читайте также:
  1. E. Порядок защиты курсовой работы.
  2. Ex. 1 Прочитайте и письменно переведите текст.
  3. Gl] Тема 9.Законность и правопорядок. Мировой правопорядок
  4. I READING Текст №3 My grandfather
  5. I. Стандарты текста
  6. I.1.2. Божественное — человеческое в авторитетных текстах ислама
  7. II. Порядок выполнения
  8. II. Порядок выполнения и оформления контрольной работы
  9. II. Порядок выполнения курсовой работы
  10. II. Порядок выполнения, рецензирования и защиты курсовой работы

Жодне наукове дослідження не може бути без посилань на наукові (теоретичні) джерела та на джерела ілюстративного матеріалу. Посилання підтверджують наукову аргументацію автора, а їх належне оформлення свідчить про якість проведеного наукового дослідження.

Власні імена цитованих та згадуваних дослідників наводять мовою оригіналу (при першому згадуванні обов'язково).

Посилання в тексті роботи на теоретичні першоджерела та матеріал дослідженням виконують згідно з діючими державними стандартами України. Наводячи посилання, обов’язково зазначають сторінку, на якій розміщено тезу чи цитату, що використовується у тексті.

Посилання на літературні джерела беруть у квадратні дужки. Наприклад: [7, с. 19] – посилання на літературне джерело, що має номер 7 у списку використаної літератури, теза або цитата розміщена на сторінці 19. УВАГА! Набираючи на комп’ютері: [7, ПРОБІЛ с. ПРОБІЛ 19].

Якщо одночасно посилаються на кілька літературних джерел, то такі посилання розділяють крапкою з комою У такому випадку в квадратних дужках наводяться дві цифри, розділені комою. Наприклад: [7, с. 19; 24, с. 1] – одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них – джерело номер 7, теза розміщена на сторінці 16. Друге джерело за номером 24, теза розміщена на сторінці 1. УВАГА! Набираючи на комп’ютері: [7, ПРОБІЛ с. ПРОБІЛ 19; ПРОБІЛ, 24, ПРОБІЛ с. ПРОБІЛ 1].

Номер сторінки зазначати не обов’язково, якщо джерело є науковою статтею і кількість його сторінок менша за 20, або якщо посилання наводиться на інтернет-джерело. Наприклад: [9, с. 16; 24] – одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них – джерело за номером 9 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 16. Друге з них – джерело за номером 24. Номер сторінки не наводиться. Або ж [9; 24; 25] – посилання на три джерела без зазначення сторінок.

Всі посилання у тексті студентських робіт повинні бути підтверджені коректним описом наукових джерел у списку використаної наукової літератури, так само як і джерела ілюстративного матеріалу повинні мати відповідні "реквізити" (назва, номер, том чи випуск публікації, місце та дата публікації, відповідні сторінки). Фрагменти рукопису, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом. Елементи ілюстративного тексту, які потребують виділення (мовні явища, що ілюструються), підкреслюються, а значення слів або виразів беруться в лапки, наприклад:

Фразеологізм Eulen nach Athen tragen (58, с. 661) – “займатися марною справою” (букв. “возити сов в Афіни”) є калькою з грецької мови й належить до інтернаціональних фразеологічних одиниць.

Авторські випущення тексту позначаються трьома крапками у квадратних дужках [...]: „Als der Fliegeralarm begann, warf der Vater Böger das Markenalbum [...] schnell in sein Bombenköfferchen...“ (44, с. 59).

Особливою формою фактичної роботи з літературними джерелами є цитати. Органічно вплетені у текст роботи, вони становлять невід'ємну його частину. Цитати використовуються для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела. Вони слугують необхідною опорою авторові роботи у процесі аналізу та синтезу інформації. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об'єктивної характеристики явища, яке вивчається. У всіх випадках кількість використаних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми роботи. Можливі два способи цитування: а) пряме цитування, в цьому випадку в лапках дослівно повторюється текст із відповідного джерела (у посиланні на джерело через крапку з комою вимагається точно вказати сторінку, на якій починається дана цитата), б) непряме цитування, коли одна або декілька думок, можливо з різних місць цитованого джерела, висловлюються автором своїми словами, але більш-менш близько до оригінального тексту.

Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують у процесі написання І розділу роботи – одного з важливих етапів підготовки роботи.

Непотрібно захаращувати роботу довгими цитатами. Особливо це стосується цитування аналізу перекладів поетичних творів.

Ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, тощо) повинні бути пов’язані з текстом курсової роботи, підтверджувати її головну ідею.

Важливим аспектом при виконанні курсової роботи є дотримання наукового стилю. Так недопустимим у вітчизняній науковій традиції є використання фраз «Я вважаю», «мені здається», «я обрав тему» та ін.. натомість слід вживати звороти безособового характеру, або ж «нами було обрано тему», «ми з’ясували», «як бачимо» та ін.

Недопустимим у курсовій роботі виконаній майбутніми філологами та перекладачами є кальки-русизми і орфографічні помилки.

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав