Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зміст курсової роботи

Читайте также:
  1. Актуальність соціальної роботи у світлі реформування пенітенціарної системи України.
  2. Алгоритм виконання курсової роботи
  3. Алгоритмічні роботи з величинами
  4. Безпека роботи з комп'ютерною технікою.
  5. Бібліографічне оформлення індивідуальної роботи
  6. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 1 страница
  7. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 2 страница
  8. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 3 страница
  9. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 4 страница
  10. ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна містити титульний лист, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основну частину (що як правило складається з двох, рідше трьох розділів), висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Титульний лист – зразок оформлення наведений в Додатку А.

Зміст – подають на початку роботи починаючи зі сторінки 2. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків та ін. Приклад оформлення змісту випускної роботи наведений у додатку В.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів – якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення та ін. повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У Вступі обґрунтовується вибір теми роботи, її актуальність, визначаються об’єкт і предмет дослідження, основна мета, конкретні завдання та методи лінгвістичного аналізу, описується структура роботи (для кваліфікаційних робіт), де, зокрема, зазначається кількість опрацьованих джерел і джерел ілюстративного матеріалу.

Основні елементи вступу (науковий апарат): обґрунтування актуальності теми, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, структура роботи. Компоненти наукового апарату дослідження виділяють жирним шрифтом та подають у вступі в такій послідовності:

1. Актуальність теми висвітлюється рівень дослідженості проблеми, ступінь її новизни, надається короткий огляд історії досліджень; виділяється та частина проблеми, яка не отримала потрібного висвітлення в науці, але має значення для дослідження проблеми в цілому; підкреслюється зв'язок із важливими аспектами соціальних проблем.

2. Об’єкт дослідження – це об’єктивна сукупність властивостей, що є джерелом інформації, полем наукового пошуку; це процес або явище, що існують незалежно від дослідника і на які звернено його увагу. Визначаючи об’єкт, ми відповідаємо на питання про те, що нами розглядається.

3. Предмет дослідження – це та властивість або відношення в об’єкті, що підлягає глибокому спеціальному вивченню; це аспект розгляду, який дає уявлення про те, які сторони, властивості, функції об’єкта вивчаються; це те, що міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В одному об’єкті може бути кілька предметів. Наприклад, якщо об’єкт дослідження видо-часові форми дієслова в англійській та українській мовах, то предметом можуть бути особливості функціонування видо-часових форм в певних дискурсах, або способи і мовні засоби передачі аломорфних форм з мови на мову.

4. Мета роботи – це обґрунтоване уявлення про загальні результати наукового пошуку. В ній формулюється загальний задум дослідження. Мета повинна бути визначена чітко та лаконічно. Мета роботи тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, яке питання вирішується в роботі.

5. Гіпотеза – це припущення, що пояснює сутність, можливості, властивості, причини, структуру і взаємозв’язки досліджуваних явищ. При цьому вони повинні бути обгрунтованими і перевіряються, теоретично або експериментально.

6. Завдання дослідження – конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Як правило, формулюють 3–5 завдань, спрямованих як на теоретичне, так і на емпіричне вивчення проблеми. Завдання подають списком, кожен з яких починається словами типу «обґрунтувати, визначити, окреслити, проаналізувати, виявити, описати» та ін.. Одним з завдань при написанні курсової з порівняльної граматики є виявлення аломорфних та ізоморфних явищ, функцій та ін.

7. Методи дослідження. Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих виконанню конкретного завдання. Подають перелік застосованих методів дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме даних методів.

8. Структура роботи – це опис структурних частин роботи, з вказуванням кількості сторінок, літературних джерел, додатків та ін.

Основна частина складається з 2–3 теоретичних і практичних розділів. Теоретичні розділи включають аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, з’ясовується комплекс дискусійних питань, пропонуються самостійні рішення конкретних дослідницьких завдань, а також певні авторські внески з визначенням перспектив подальших пошуків. Практичні розділи містять опис виконаного дослідницького завдання. Кожний розділ закінчується стисло викладеними узагальненнями і висновками.

Розділ І носить, як правило, теоретичний характер, де подається загальне теоретичне підґрунтя того дослідження, що автор прагне зробити далі, зазначаються посилання на наукові праці, у яких вже розглядалася ця проблема, дається визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається, характеристика основних термінів та визначень, що використовуються, критика праць інших дослідників обраної проблеми, інформація щодо історії розгляду проблеми науковцями, вказується робоча гіпотеза (якщо вона є), тощо.

Розділ II та інші розділи, якщо вони передбачені автором, мають практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу пропонується доведення робочої гіпотези та доказ тих теоретичних положень, які були окреслені у Розділі І.

У Висновках підводять підсумки дослідження стосовно доведення робочої гіпотези та даються відповіді на проблемні питання, що були поставлені у Вступі, даються рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрямки подальших досліджень обраної теми. У висновках подається оцінка результативності дослідження, ступеня виконання його завдань, узгодженість результатів з припущенням гіпотези, ступеня підтвердження гіпотези. Потім у логічній послідовності, чітко і коротко викладають найважливіші результати. По-перше, у висновках має бути подана стисла оцінка стану питання. Потім у висновках розкривають методи виконання поставленого в роботі завдання (завдань), основні результати аналізу, стисло наводять шляхи вирішення питання та результати їх застосування.

Резюме – це стисла характеристика наукової чи кваліфікаційної роботи. Його призначення полягає в оперативному ознайомленні з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками наукової роботи. В резюме вказується гіпотеза, мета, об’єкт, предмет, завдання, матеріал та методика дослідження, стислий зміст роботи, основні отримані результати та висновки. Завершується резюме переліком ключових слів і сталих термінологічних сполучень, представлених у тексті резюме, які мають той обсяг смислового навантаження, котрий чітко співвідноситься з основним змістом даної наукової роботи. Загальна кількість ключових слів – від 5 до 10. Ключові слова подаються у називному відмінку і друкуються в рядок через кому.

Список використаних джерел оформляють згідно вимог державного стандарту України (див. Додаток Б).

Додатки є важливим засобом збагачення змісту курсової роботи. Кожен Додаток починається з нової сторінки, нумерується за алфавітом (Додаток А, Додаток Б і т.д.), напис розміщують у правому верхньому кутку. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватись курсової роботи в цілому або її окремих частин. До додатків відносять:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- схеми;

- допоміжні ілюстрації; матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, текстів, використані анкети і тести, матеріали розроблені в процесі виконання роботи та ін.).

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 133 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав