1. Серед основних причин виникнення права виокремлюються наступні:
А) наявність демократичної форми політичного устрою держави;
Б) загально соціальні причини;
В) розподіл повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування;
Г) наявність Конституції як акту вищої юридичної сили, нормам якого мають відповідати інші нормативно-правові акти;
Д) наявність юридично закріпленої процедури правотворчості.
2. До нормативно-регулятивних причин виникнення права відносяться:
А) поява інституту "табу" - звичаєвих заборон;
Б) наявність певного ступеня обов'язковості звичаєвих правил;
В) наявність Конституції як акту вищої юридичної сили, нормам якого мають відповідати інші нормативно-правові акти;
Д) поява власності та необхідність її захисту.
3. До ознак права відносяться наступні:
А) нормативність;
Б) персоніфікованість;
В) процедурність;
Г) обов'язковість;
Д) системність;
Є) міжнародний характер;
Ж) відповідність Конституції держави.
4. Неперсоніфікованість права:
А) абезпечує необхідність виконання правових норм суб'єктами незалежно від розуміння чи ставлення суб'єктів до цих норм;
Б) підкреслює закономірний характер виникнеиня права;
В) визначає відсутність конкретно визначеного індивідуальною адресата, а також направленість права абстрактному колу осіб, що зумовлює не однократну його дію;
Г) визначає функціонування права як упорядкованої системи норм.
5. Серед шляхів виникнення права виділяють наступні:
А) поява санкціонованого звичаю;
Б) створення судового прецеденту;
В) виникнення держави;
Г) здійснення правотворчої діяльності;
Д) поява нормативно-правового акту.
6. Санкціонований звичай являє собою:
А) персоніфікацію права;
Б) систему звичаєвих правил, за порушення чи невиконання яких встановлена юридична відповідальність;
В) самостійну причину виникнення права;
Г) засіб державно-владного впливу на суспільство.
7. Взаємодія права і держави обумовлена наступними аспектами:
А) компенсаційністю;
Б) єдністю;
В) взаємозамінністю;
Г) відмінністю;
Д) взаємопідпорядкованістю.
8. Єдність держави і права полягає в тому, що держава і право:
А) виникають одночасно та розвиваються сумісно;
Б) є засобами управління суспільством;
В) залежать та впливають на рівень розвитку суспільства;
Г) мають внутрішню структуру та певний рівень організації.
9. Соціальне регулювання являє собою:
А) спосіб легалізації влади;
Б) систему спеціальних засобів впливу на поведінку суб'єктів з метою впорядкування суспільних відносин;
В) спосіб формування механізму держави;
Г) спосіб здійснення влади.
2. Індивідуальне регулювання являє собою:
А) загальне неперсоніфіковане правило поведінки;
Б) засіб реалізації нормативного регулювання шляхом його конкретизації до певних життєвих обставин;
В) засіб встановлення права;
Г) засобом закріплення державно-владних повноважень.
10. Нормативне регулювання є:
А) різновидом соціального регулювання;
Б) засобом упорядкування поведінки суб'єктів за допомогою загальних правил поведінки;
В) різновидом правотворчості;
Г) засобом вирішення конкретного питання в процесі поширення норми на певний життєвий випадок.
11. Соціальні норми - це:
А) система правил загального характеру;
Б) погляди на призначення права, що мають суб'єктивний характер;
В) основні засади побудови інституту правового регулювання;
Г) правила, що встановлені державою, суспільством або окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин, що характеризують певну сферу життєдіяльності суспільства.
12. Серед соціальних норм за способом виникнення виокремлюють:
А) релігійні норми;
Б) норми звичаїв;
В) стихійні норми;
Г) свідомі норми;
Д) письмові норми;
Є) усні норми.
13. Спільними рисами правових та інших соціальних норм є наступні:
А) є засобами державно владного впливу на суспільство;
Б) існують об'єктивно;
В) характеризують можливу поведінку суб'єктів (права) та необхідну поведінку (обов'язки);
Г) певним чином встановлюються та закріплюються;
Д) є засобами регулювання та охорони суспільних відносин.
14. Взаємодія правових та інших соціальних норм виявляється в наступному:
А) правові норми засновуються на загальнолюдських принципах, що закріплені соціальними нормами;
Б) соціальні норми можуть набувати статусу правових у випадку їх санкціонування;
В) соціальні норми мають вищу юридичну силу порівняно із правовими нормами.
15. Серед рівнів вивчення права виділяють наступні:
А) аналітичний;
Б) олігархічний;
В) академічний;
Г) філософський;
Д) державно владний.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 88 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |