1. Праворозуміння являє собою:
А) форма правового регулювання суспільних відносин;
Б) засіб тлумачення права;
В) процесом пізнання, сприйняття та оцінки права;
Г) результат пізнання, сприйняття та оцінки права;
Д) рівень знань суб'єктів про свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
2. Ідеологічний зміст праворозуміння характеризується як:
А) система знань, що втілюється у юридичній науці;
Б) засіб закріплення та захисту прав суб'єктів;
В) результат протиборства соціальних груп, що надало змогу створити уявлення про втручання держави за допомогою права в сферу соціальних відносин;
Г) основа для розвитку праворозуміння;
Д) аспект праворозуміння, що виражає ставлення індивіда до правового регулювання.
3. Основними сучасними західними школами праворозуміння є:
А) соціологічна юриспруденція;
Б) пізнавальна теорія права;
В) психологічна теорія права;
Г) комунікативна юриспруденція;
Д) нормативізм;
Є) легізм.
4. Ідея про те, що право «відкривається» державою із суспільних відносин обґрунтовується представниками:
А) психологічної теорії права;
Б) неолібералізму;
В) соціологічної юриспруденції;
Г) теорії природного права;
Д) томізму.
5. Засновником психологічної теорії права є:
А) Л. Гумплович;
Б) Л. Петражицький;
В) М. Вебер;
Г) К. Маркс;
Д) Ф. Бекон;
Є) Г. Кельзен.
6. Серед нових шкіл праворозуміння, що виникли у Російській юридичній науці можливо виокремити наступні:
А) антиглобалізаційна;
Б) лібертарно-юридична теорія;
В) лівоконсервативна;
Г) позитивістська;
Д) інтегративна юриспруденція.
7. Засновниками історичної школи права є:
А) Аристотель;
Б) Платон;
В) Савіньї;
Г) Монтеск'є;
Д) Гуго;
Є) Нерсесянц.
8. Основними ідеями вітчизняного широкого праворозуміння є наступні:
А) право має історичний характер розвитку;
Б) право є засобом забезпечення та закріплення прав і свобод людини;
В) право є багатоаспектною та багато проявною категорією;
Г) право є результатом інформаційно-комунікативної взаємодії між суб'єктами;
Д) право є результатом соціального компромісу у суспільстві.
9. Правове регулювання - це:
А) система правових норм;
Б) різновид соціального регулювання;
В) сукупність юридичних засобів та прийомів оформлення правових актів;
Г) система правил поведінки, що мають загальнообов'язковий характер;
Д) сукупність засобів, за допомогою яких здійснюється закріплення, впорядкування та охорона суспільних відносин;
10. Особливостями правового регулювання є:
А) її цілеспрямований характер;
Б)її результативний характер;
В) її демократичний характер;
Г) її загальнообов'язковий характер;
Д) її стадійний характер.
11. Правовий вплив являє собою:
А) різновид правового регулювання;
Б) дію права на широке коло суспільних відносин за допомогою не правових механізмів;
В) дію права на широке коло суспільних відносин за допомогою правових механізмів;
Г) специфічну форму покарання суб'єктів за вчинення правопорушень.
12. Предмет правового регулювання - це:
А) правопорушення, що вчинюються у державі;
Б) найважливіші суспільні відносини, які об'єктивно потребують та піддаються правовому регулюванню;
В) порядок притягнення суб'єктів до юридичної відповідальності за вчинене правопорушення;
Г) система правових норм, що існують у державі.
13. Способами (прийомами) правового регулювання є:
А) дозволи;
Б) юридична відповідальність;
В) державно-владні рішення;
Г) конституційні та кодифіковані правові акти;
Д) зобов'язання.
9. Заборона як спосіб (прийом) правового реіулювання являє собою:
А) покладення на осіб пасивного обов'язку утримання від вчинення юридично значимих дій;
Б) покладення на осіб обов'язку вчинити певні юридично значимі дії;
В) форму заохочення певної поведінки суб'єкта;
Г) надання суб'єкту права на здійснення певних дій.
10. Механізм правового регулювання - це:
А) складова частина соціального регулювання;
Б) форма діяльності органів державної влади;
В) дія права на суспільні відносини, що здійснюються за допомогою певних механізмів;
Г) форму заохочення певної поведінки суб'єкта;
Д) засіб правового впливу на суспільство.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 106 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |