Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги до знань та вмінь

Читайте также:
  1. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  2. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  3. III. Систематизація і доповнення знань
  4. IV. Вимоги до зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  5. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  6. V. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
  7. VІІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів з дисципліни
  8. Актуалізація знань
  9. Актуалізація опорних знань
  10. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В результаті вивчення дисципліни «Теорія права» студенти повинні засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі поняття: «право», «форми права», «джерела права», «принципи права», «правовідносини», «праворозуміння», «права людини», «права особи», «права громадянина», «право та обов’язок», «норма права», «система права», «правова система», «правосвідомість», «юридична відповідальність» тощо.

Студенти мають навчитися застосовувати ці поняття та категорії у ході підготовки до занять з цієї дисципліни, під час семінарських занять, під час виступів на засіданнях наукових гуртків, науково-практичних конференцій, для написання наукових робіт, а також у юридичній практиці.

Після вивчення цієї дисципліни студенти 1-го курсу повинні бути готові до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

Студенти повинні навчитися теоретико-правовому мисленню, умінню творчо аналізувати різноманітні підходи до розуміння права, формувати та обґрунтувати свої висловлювання у сфері теорії права.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Дисципліна «Теорія права» належить до дисциплін циклу фундаментальної підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» спеціальності «Право». Дисципліна є базовою для викладання та вивчення інших юридичних дисциплін теоретико-правового, історико-правового, галузевого та спеціально-прикладного характеру. Навчальна дисципліна полягає у викладенні проблем, ідей, концепцій та теорій науки «Теорії права», яка відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. У теорії права як навчальній дисципліні викладаються основні поняття і категорії загальнотеоретичної юридичної науки, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування права та держави, які становлять теоретичне та методологічне підґрунтя у відношенні до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю. Контроль професійних знань студентів з дисципліни «Теорія права» здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМС). Оцінювання знань здійснюється на підставі «Методичних рекомендацій робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу», затвердженої розпорядженням ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка №55 від 18 червня 2013 р.

Дисципліна «Теорія права» у ІІ семестрі складається з 6 кредитів, 3 змістових модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою в кожному семестрі окремо, шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань.

Форми поточного контролю знань під час семінарських занять, індивідуально-самостійної роботи та їх оцінювання:

а) доповідь (виступ на задану тему) - до 5 балів;

б) доповнення доповіді - до 3 балів;

в) участь у дискусії - до 3 балів:

г) експрес-опитування - до 3 балів;

д) колоквіум - до 4 балів;

г) самостійна контрольна робота - до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) - до 3 балів:

з) реферат (обсягом 7 - 8 стор.) - до 3 балів;

і) тестування - до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника - до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника - до 5 балів;

л)наукова стаття - до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота - до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) - до 5 балів.

 

Форми підсумкового контролю: залік у 1-му семестрі та іспит у 2-му семестрі.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістового модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовий модуль студент може набрати максимальну кількість балів - 20, а за два змістових модулів (ЗМ) - студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. В межах 60-ти балів, які виносяться на іспит, екзаменатор вправі надати можливість отримати до 20 балів за рахунок самостійної роботи під час теоретичного навчання. При виконанні студентом такої індивідуально-самостійної роботи, на іспиті студент може набрати до 40 балів. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка наводиться.




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав