Читайте также:
|
Робота з друкованими та електронними джерелами інформації передбачає: загальне ознайомлення (ознайомлення зі змістом і швидкий перегляд джерела); уважне читання по розділах (виділення найважливішого тексту); вибіркове читання тексту (перечитування найважливішого); складання плану прочитаного матеріалу (постановка проблем); виписка з прочитаного (повніше та чіткіше - цитата і бібліографічний опис із зазначенням тих сторінок, звідки взято цитату); оформлення картотек (бібліографічна картотека, картотека виписок, картотека рефератів, картотека іноземної літератури); зіставлення прочитаного (запис зауважень); критична оцінка прочитаного (запис зауважень).
При роботі з друкованими та електронними джерелами інформації дослідник робить виписки окремих речень або абзаців. При цьому слід уникати накопичення матеріалу, що не стосується обраної теми та об'єкта дослідження.
Досвід показує, що близько 30-40% літературних джерел, початково відібраних за їх назвою, виявляються некорисними при роботі над темою.
У процесі роботи над джерелами з'являються власні висновки, оцінки, узагальнення, передбачення у використанні інформації. Коли виписки здійснюються рукописним способом, їх необхідно записувати й виділяти в тексті позначками на полі у квадратних дужках або записувати іншим кольором. У цьому випадку окремі положення краще фіксувати на аркушах паперу тільки з одного боку, залишаючи великі поля. Це дає змогу в разі необхідності робити додаткові вставки, паралельні виписки з інших книг для порівняння, а також викладення власної думки з цього питання. З цією метою можна використати картки з картону або цупкого паперу, наприклад, які зручно групувати за однорідністю питань, що вивчаються. Доцільно робити кольорові або шрифтові виділення нотаток.
Однак у сучасних умовах набагато краще та зручніше використовувати для роботи над текстом персональний комп'ютер та спеціальне програмне забезпечення - текстові редактори, наприклад, Microsoft Word.
При використані комп'ютера процес початкового накопичення інформації значно спрощується. Виписки можна робити власноручно, записуючи текст у відповідний текстовий файл. Інший шлях - це сканування великих частин тексту сканером, а потім, за необхідності, його правка та коментар. Можна також використовувати програми для автоматичного перекладу. Найбільш поширеною є багатомовна програма машинного перекладу Pragma 5.x, призначена для перекладу текстових документів з однієї мови на іншу. На відміну від інших програм машинного перекладу, у проекті Pragma використовується багатомовна технологія перекладу, у якій для вибраної кількості мов підтримуються всі можливі напрями перекладу. Наприклад, для трьох мов - англійської, російської та української існують шість напрямів перекладу: англо-російський, російсько-англійський, англо-український, україно-англійський, російсько-український, україно-російський. Найбільш поширеною програмою для сканування текстів та переведення їх у файли є ABBYY Fine Reader.
Незалежно від того, на якому носії (електронному чи на паперовому) зафіксована інформація з літературного джерела, вона повинна бути згрупована за однорідними ознаками для використання в процесі дослідження. Такою ознакою здебільшого є питання, які містяться в плані теми дослідження.
Записи на паперових картках зручно групувати в спеціальні картотеки, але вони повинні мати картонні розподільники з індикаторами за планом дослідження. При використанні комп'ютерів слід накопичувати виписки в окремих файлах, що відповідають розділам роботи. Потім у процесі вторинного групування матеріалу необхідний текст буде переноситися в основний файл наукової роботи.
У ході дослідження опрацьовується велика кількість літературних джерел, інформацію з яких неможливо запам'ятати чи виписати в повному обсязі, тому необхідно при її обробці використовувати такі способи фіксації інформації: анотація; резюме; тези; реферат; цитата; конспект; покажчики.
Анотація є стислою характеристикою книги, статті, рукопису тощо.
За своїм характером анотації можуть бути довідковими та рекомендаційними, тобто такими, які містять критичну оцінку твору.
Приблизна схема довідкової анотації є такою: заголовок твору; короткі дані, пов'язані зі змістом; дані, пов'язані з автором; особливості видання; читацька адреса (на кого розраховане видання). Виходячи з вимог до анотації, її обсяг може бути від кількох слів до 10-15 рядків.
Рекомендаційна анотація передбачає зазначення того, чим джерело буде корисним і цікавим у ході дослідження, на що в ньому необхідно звернути увагу.
Резюме - це короткий підсумок прочитаного твору, у якому містяться висновки та головні підсумки.
Тези - положення, які коротко викладають одну з основних думок лекції, доповіді тощо. Тези подаються у формі логічних суджень. Тези поділяють на основні, прості та складні. Прості тези записують при першому ознайомленні з текстом (іноді їх записують у вигляді цитат). Основні тези часто створюються на основі простих, шляхом їх узагальнення, переробки й виключення окремих положень.
Цитата - дослівний уривок з твору певного автора, що наводиться для підтвердження або заперечення висловлюваної думки. Шляхом цитування слід оформлювати найважливіші фрагменти авторського тексту.
Реферат — це скорочений виклад змісту наукового твору з основними даними та висновками. Реферат - це не механічний переказ роботи, а викладення її суті.
Конспект — це короткий письмовий виклад змісту літературного джерела, який іноді містить і його оцінку. Складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів, прикладів і ведеться в окремому зошиті. Основні типи конспектів наведено в табл. 4.1 [20, с. 224].
Посторінкові покажчики джерел. У процесі ознайомлення з джерелами інформації не потрібно поспішати відразу ж конспектувати прочитане, слід складати посторінкові покажчики до джерел, які вивчаються. Дуже часто застосовують такий засіб обробки джерел, як складання посторінкового списку (покажчика) цитат, які намагаються виписати. Потім, закінчивши читання книги, роблять виписки або складають конспект.
Таблиця 4.1. Типи конспектів
| Тип конспекту | Характеристика |
| Плановий | Легко отримати за допомогою попередньо складеного плану твору; кожному питанню відповідає певна частина конспекту |
| Питння-відповідь | На пункти плану, виражені у формі питань, конспект дає точні відповіді. Запис, складений у формі відповідей на раніше підготовлені питання, забезпечує вичерпні характеристики однотипових предметів або явищ. Конспект зручний, коли передбачається порівняння тих чи інших характеристик |
| Схематичний | Схематичний запис прочитаного відображає логічну структуру та взаємозв'язок окремих положень. Найбільш поширеними є схеми: «генеалогічне дерево» і «павучок». У схемі «генеалогічне дерево» виділяються основні складові найбільш складного поняття, ключові слова тощо і розташовуються в послідовності «зверху вниз» - від загального поняття до його окремих складових. У схемі «павучок» назва теми чи питання записується і поміщується в овал, який складає «тіло павучка». Потім продумується, які поняття є основними, їх записують на схемі так, що вони утворюють «ніжки павучка», до них приєднуються ключові слова або фрази, які слугують опорою для пам'яті. Складання конспектів-схем сприяє не лише запам'ятовуванню матеріалу. Така робота розвиває здатність виділяти найголовніше, суттєве в навчальному матеріалі, класифікувати інформацію |
| Текстовий | Конспект, що містить в основному цитати |
| Вільний | Поєднує виписки, цитати, іноді тези; частина його тексту може бути забезпечена планом |
| Тематичний (оглядовий, хронологічний) | Дає більш-менш вичерпну відповідь залежно від кількості використаних джерел, у тому числі власних записів на поставлене питання-тему |
| Графічний | Елементи роботи, яка конспектується, розташовуються у вигляді, що відображує ієрархію понять і взаємозв'язок між ними. З кожної роботи може бути не один, а кілька графічних конспектів, які відображають книгу в цілому та окремі її частини |
Питання для самоперевірки
1. Розкрийте зміст понять «інформація» та «наукова інформація».
2. У чому полягає відмінність між даними та інформацією?
3. Як класифікується інформація залежно від ознак, що відображають властивості об'єктів наукових досліджень?
4. Надайте характеристику економічної інформації. За якими критеріями класифікується економічна інформація?
5. Які функції виконує інформація при проведенні наукових досліджень?
6. Що таке науковий документ?
7. Які документи науково-технічної інформації відносять до друкованих?
8. Які документи науково-технічної інформації відносять до рукописних?
9. Охарактеризуйте первинні та вторинні джерела інформації.
10. Що розуміють під інформаційним забезпеченням наукових досліджень?
11. Назвіть основні етапи пошуку необхідної інформації.
12. Назвіть та надайте характеристику основних видів бібліотечних каталогів.
13. Яким чином проводити інформаційний пошук в бібліотеці?
14. Наведіть приклади електронних каталогів мережі Internet.
15. Які засоби фіксації інформації при її обробці ви знаєте?
16. Назвіть основні типи конспектів. У чому полягає відмінність між ними? Який тип конспекту ви використовуєте?
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 220 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |