1. Библиографическое описание ресурсов локального доступа
Английский для бизнесменов [Электронный ресурс ]. – М.: сор. Квант, 1994-1997. – 1 электрон, опт. диск (CD-ROM).
Российский статистический ежегодник. 2002: Официальное издание [Электронный ресурс]/Госкомстат России. – М., 2003. – 1 электрон, опт. диск (CD-ROM).
Об утверждении типовых форм государственной гарантии Российской Федерации и договора о предоставлении государственной гарантии Российской Федерации по заимствованиям физических лиц: Приказ Минфина РФ от 31 июля 2003г. №233 [Электронный ресурс]. – Правовая система Консультант-Плюс: Версия Проф.
2. Библиографическое описание ресурсов удаленного доступа
Берр X. Контроллинг в сфере исследований и разработок [Электронный ресурс]/X. Берр. – Режим допуска: http://www.nw‑innovations.ru/ analitika/orgfon-ni/ listl/base5.html.
Стэк Дж. Большая игра в Бизнес («Алхимия прибыли») [Электронный ресурс]/Стэк Дж. – Режим доступа: http://www.bpa.nm.ru/ellibbpa/ alhim/ p_lan.htm.
Носов С. Развитие методов оценки инвестиционной привлекательности проектов [Электронный ресурс]/Носов С., Спектров В. – Режим доступа: http://ivr.nm.ru/rus.htm.
30/06/2011
Питання, які розглядаються в цій статті безпосередньо пов’язані із взаємовідносинами, що виникають при експорті та імпорті товарів та послуг українськими суб’єктами господарської діяльності, через митний кордон України.
Ці взаємовідносини об’єднує одне, загальновідоме поняття – зовнішньоекономічна діяльність, тобто «діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами» (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
Зовнішньоекономічна діяльність порівняно із господарською діяльністю в межах країни знаходження суб’єкта господарювання є більш прибутковою, але водночас і найбільш проблемною діяльністю для українського суб’єкта господарювання.
Вихід українського суб’єкта господарювання на міжнародні ринки товарів та послуг відкриває перед ним нові горизонти для власного розвитку та отримання прибутків. Але бажаючи всебічного розвитку економічних відносин з іншими державами на взаємовигідній основі, завжди потрібно пам’ятати, що «на поверхні видно лише одну десяту частину айсбергу». Переваги, які на перший погляд може отримати український суб’єкт господарювання від зовнішньоекономічної діяльності, можуть з легкістю трансформуватись в недоліки та створити значну кількість проблем. Саме тому, українському суб’єкту господарювання необхідно бути обізнаним та чітко розуміти свої дії.
При веденні діяльності у зовнішньоекономічній сфері український суб’єкт господарювання обов’язково має стикнутись з новими для себе обставинами ведення бізнесу, такими зокрема є: територіальна віддаленість контрагента; мова, якою він спілкується; суспільний та державний устрій країни його місцезнаходження; система права держави, у відповідності до якої цей контрагент зареєстрований та веде свою господарську діяльність.
Остання обставина є досить важливою, нею не можна нехтувати при виборі контрагента для ведення бізнесу, оскільки комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих юридичних норм, які складають систему права держави такого контрагента, висуває певні вимоги до нього, як до юридичної особи та його господарської діяльності, що за своєю суттю істотно відрізняються від вимог до юридичної особи України та її господарської діяльності, а тому в процесі спільної зовнішньоекономічної діяльності вказані відмінності можуть привести до проблем, які практично неможливо буде вирішити безболісно для обох учасників цих відносин.
Проте, всі вищезазначені обставини, мабуть мають другорядний характер по відношенню до двох пов’язаних між собою проблем, з якими стикаються українські суб’єкти господарювання у сфері ЗЕД.
Першою проблемою є відсутність загальнодоступної та достовірної інформації про свого закордонного контрагента, зокрема про його ділову репутацію.
Другою проблемою, яка стоїть поряд з першою, є легковажність українських суб’єктів господарювання по відношенню до звичаїв ділового обороту, які звичайно ставляться для ведення справ.
Як показує практика не завжди обставини, що суттєво відрізняють контрагентів один від одного стають каталізатором проблем, для українського суб’єкта господарювання у сфері ЗЕД.
Вийшовши на міжнародний ринок українські суб’єкти господарювання намагаються якомога швидше зайняти свою нішу та втриматись в умовах конкурентного ринку. За таких умов вони нехтують елементарними правилами ведення бізнесу, що згодом може відіграти свою роль у відносинах з фірмою контрагентом.
Непоодинокі ситуації, коли в момент переговорів досягнуто усної домовленості щодо істотних умов поставки товарів або надання послуг, потрібно підписувати зовнішньоекономічний договір (контракт), а український суб’єкт господарювання ще не вчинивши юридичну сторону питання рахує надприбутки від угоди при цьому не перевіривши елементарні речі, такі як повноваження особи, яка представляє іноземного контрагента при укладанні того чи іншого контракту, відповідність відомостей наданих про себе іноземним контрагентом з відомостями в його установчих документах та відомостями про нього з торговельному, банківському, судовому реєстрі, наявність реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, а також інформацію щодо застосування, скасування та зміни виду спеціальних санкцій, застосованих відповідно до статті 37 Закону України «Про ЗЕД».
Основною метою цієї статті є прагнення автора звернути увагу українських суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері ЗЕД на окремі проблемні питання, з якими вони можуть стикнутись.
Одним з поширених питань, з якими стикаються українські суб’єкти господарювання є правопорушення пов’язані з поверненням валютної виручки на валютні рахунки в уповноважених банках за виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, тому саме цьому питанню ми приділимо більше уваги в цій статті.
Ні для кого мабуть не новина той факт, що держава Україна, ніколи не відрізнялась своєю поступливістю або лояльністю по відношенню до бізнесу, який ведуть суб’єкти господарювання в межах її території. Не стала винятком і зовнішньоекономічна діяльність вказаних суб’єктів.
За «неповернення валютної виручки» - ненадходження валютної виручки з-за кордону на валютний рахунок в уповноваженому банку до українського суб’єкта господарювання застосовуються санкції, які можуть привести до значних збитків, а іноді навіть повністю паралізувати його діяльність у сфері ЗЕД.
Спробуємо уявити таку ситуацію.
Добропорядний український суб’єкт господарювання, який вийшов на міжнародний ринок з пропозицією купівлі-продажу товарів або з пропозицією надання послуг. Ним починають цікавитися іноземні фірми, укладаються перші контракти. Деякий час робота іде в нормальному режимі, до того часу, коли один з іноземних контрагентів невимушено, можливо через обставини, які від нього не залежать; свідомо або несвідомо порушує свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару (наданої послуги) на досить значний час.
Ситуації із затримкою розрахунку за товар або послугу (або взагалі відмови іноземного контрагента здійснювати оплату на користь українського суб’єкта господарювання), для український суб’єкта господарювання може закінчитись дуже несприятливими наслідками.
Спробуємо розібратись, чому та яким чином це відбувається.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |