Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

СПЕЦІАЛЬНІ САНКЦІЇ ЗА НЕПОВЕРНЕНЯ ВАЛЮТНОЇ ВИРУЧКИ У СТРОКИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ.

Якщо все ж таки українському суб’єкту господарювання не вдалось уникнути нарахування пені або зупинити її нарахування, то наступною «невидимою частиною айсбергу», про який йшлося на початку буде новина про те, що по відношенню до нього за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовано одну із спеціальних санкцій передбачену ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Поглянемо, що уявляє собою Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме стаття 37.

Так, відповідно до вказаної вище статті, за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України, до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

• накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
• застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
• тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Отже, право на застосування спеціальних санкцій має центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики. Відповідно до спільного наказу Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 N340/672 таким центральним органом є Міністерство економіки України.

Щодо першої санкції передбаченої ст. 37 закону України, тобто накладенням штрафу все доволі зрозуміло, то з двома іншими спеціальними санкціями не все так просто.

Строк застосування індивідуального режиму ліцензування та тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності встановлюється спільним наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 N340/672, яким затверджений порядок взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій.

Так відповідно до положень цього наказу санкції застосовуються на такий строк:

• індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, та скасовується Мінекономіки.
• тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати видання відповідного наказу Мінекономіки.

Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться Мінекономіки на індивідуальний режим ліцензування.

Досить цікавою в цьому порядку є фраза «усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"». В ній нас цікавить вираз «застосування практичних заходів». Постає питання, - «Що розуміється під практичними заходами»?

Як показує практика, у виразі - під практичними заходами законодавець мав на увазі дії українського суб’єкта господарювання, що вчиняються ним для ліквідації заборгованості.

Якщо іноземний контрагент не реагує на звернення та вимоги про виконання своїх зобов’язань за договором та не здійснює оплату за поставлений українським суб’єктом господарювання товар або надані послуги, то єдиною можливим засобом для українського суб’єкта господарювання є його право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.