Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПРАКТИКА

Читайте также:
  1. I. Инструкция студенту-практиканту
  2. III.ПРАКТИКА
  3. IV. ДНЕВНИК ПРАКТИКАНТА
  4. Акты КС РФ. Судебная практика
  5. Белое движение: идеология и практика.
  6. Виробнича практика (переддипломна)
  7. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
  8. Дәріс (лекция), практикалық және зертханалық сабақтар жоспары
  9. Дневник практиканта
  10. Європейські стандарти адміністративно-деліктного законодавства та українська практика

Майже три роки фахівці з хімії, фармації та інтелектуальної власності багатьох країн пильно спостерігали за розвитком судового процесу МЕРК проти КРКА, який розглядав Арбітражний суд м. Москви. Ця справа була порушена за позовом компанії Мерк енд Ко, Інк. (США) до компанії КРКА Р.О. (Словенія) “Про порушення патенту та заборону ввозу в Росію, продажу та іншого введення до комерційного обігу лікарського препарату ЕНАП”.

Позивач був власником патенту СРСР (зараз патент РФ) № 1 297 756 з пріоритетом у СРСР від 10 грудня 1979 р. (термін дії до 9 грудня 1999 р.) на спосіб одержання органічної речовини, яка має міжнародну непатентовану назву ЕНАЛАПРИЛ. Як відомо, обсяг охорони, що надається патентом, визначається формулою винаходу (п. 4 ст. 3 Патентного закону РФ). Тобто, претензії компанії Мерк до фірми КРКА могли бути обмежені лише способом одержання ЕНАЛАПРИЛУ. Діючою речовиною ж препарату ЕНАП компанії КРКА, що забезпечує його фармакологічні властивості, є ЕНАЛАПРИЛУ МАЛЕАТ, на спосіб одержання якого (оминаючи стадію виділення ЕНАЛАПРИЛУ) ця фірма теж має патент РФ № 1 757 471 з пріоритетом у СРСР від 12 липня 1989 р.

Протягом понад 30 місяців суд ретельно розглядав усі обставини справи й надані сторонами докази (вага матеріалів справи перевищила 1 пуд), і призначив проведення судово-хімічної експертизи в провідних російських інститутах АН РФ. Він також проаналізував три системи спеціального законодавства, що діяло в країні в цій сфері в період виникнення та здійснення сторонами своїх прав, і прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог фірми Мерк. В ході процесу було розглянуто й конкретизовано цілий ряд норм матеріального й процесуального права, що сприятиме подальшому розвитку і вдосконаленню правозастосовчої практики в цій складній та специфічній категорії справ.

Ця справа є однією з найгучніших у світовій судовій практиці з патентних спорів й показова такими моментами:

а) сторонами з розглянутої російським арбітражним судом справи були дві іноземні компанії, патентні й комерційні інтереси яких зіштовхнулися на російському ринку;

б) порівняно невелика компанія КРКА, яка, однак, давно й добре зарекомендувала себе на російському фармацевтичному ринку, протистояла одній з найбільших транснаціональних компаній і захистила свої права, комерційні інтереси й ділову репутацію, незважаючи на те, що інтереси компанії МЕРК захищала на різних етапах бригада в складі 14 патентних повірених і адвокатів з різних юридичних компаній, зокрема “Бейкер енд Макензі”, “Гоулінгз Інтернешнл ІНК”, “Євромаркпат” та ін.;

в) процес, що відбувся, й прийняті судові рішення стали серйозною протидією завзято поширюваним деякими фахівцями й підтримуваним рядом інофірм версіям про неефективність законодавства наших країн і правозастосовчої практики в галузі інтелектуальної власності взагалі й патентів зокрема. Доведено, що ці версії засновані як на недостатньому знанні чинного законодавства, так і на певних невиправданих амбіціях деяких іноземних партнерів (Клименко Л. “МЕРК начинает и проигрывает”//М.: ПРАВО И ЭКОНОМИКА. – 1999. – № 7)

Радикально вирішити проблеми, що виникають у сфері інтелектуальної власності могло б створення в Україні спеціалізованого судового органу – Патентного суду. Однак поки що такий суд не створений і, відповідно, відсутня спеціальна процедура, яка б регламентувала порядок розгляду таких спорів.

Тим часом, згідно зі ст. 124 Конституції України, судова юрисдикція поширюється на всі правовідносини в державі.

Тому, нині спори, що виникають у процесі створення й використання об’єктів інтелектуальної власності, розглядаються в судах різних юрисдикцій за загальними правилами судочинства, тобто правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України від 18 липня 1963 р. (далі – ЦПК), Господарським процесуальним кодексом України від 6 листопада 1991 р. № 1798-XII (далі – ГПК) і Кримінально-процесуальним кодексом України від 28 грудня 1960 р. (далі – КПК).

 

+




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав