Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нормативи аудиту

У сучасних економічних умовах у період поступової глобалізації світового господарства стає вкрай необхідною гармонізація систем бухгалтерського обліку і аудиту різних країн. Для вирішення цих проблем Рада Міжнародної федерації бухгалтерів організувала у своєму складі два постійних комітети:

• Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(КМСБО);

• Комітет з міжнародної аудиторської практики (КМАП).

Перший розробляє і оприлюднює міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО); другий — міжнародні стандарти аудиту (МСА).

Статус Міжнародних стандартів аудиту:

• МСА призначені для використання під час аудиту фінансової звітності. Можуть також використовуватись при аудиті іншої інформації та наданні аудиторських послуг.

• МСА містять основні принципи і необхідні процедури, а також відповідні рекомендації з їх використання.

• У разі недодержання МСА аудитор повинен аргументувати
причину відхилення (таке відхилення можливо тільки для підвищення рівня якості аудиту).

• МСА підлягають використанню тільки в значущих аспектах.

• МСА не зупиняють (підміняють) дії національних, але національні повинні містити принципи, на яких побудовано МСА.

• МСА можуть бути прийняті тією чи іншою державою як на­ціональні. У такому випадку орган, який має повноваження прий­мати і затверджувати національні стандарти (в Україні — Ауди­торська палата України) готує відповідну заяву, передмову де МСА, посилання на відмінності діючого законодавства або прак­тики аудиту від МСА (при значних розбіжностях). Крім того, якщо стандарти з деяких питань відсутні в МСА, вони можуть бути додатково розроблені в тій чи іншій країні.

Діяльність аудитора суворо регламентована законодавчими і підзаконними актами, міжнародними, вітчизняними стандартами й нормативами. Під ними розуміють основні принципи, котрих треба додержуватися при проведенні аудиту.

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст. 14) Аудиторська палата України розробляє і затверджує національні нормативи аудиту, обов'язкові для дотримання всіма аудито­рами. Своїм рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. Палата затвердила Національні нормативи аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України, які набули чинності з 1 січня 1999 р.

Система Національних нормативів аудиту України складається з 32-х нормативів, згрупованих у 9 груп.

1. Вступний матеріал (№1, 2).

2. Відповідальність (№ 3, 4, 5, 6, 7, 8).

3. Планування (№ 9, 10, 11).

4. Внутрішній контроль (№ 12, 13).

5. Аудиторські докази (№ 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22).

6. Використання роботи інших фахівців (№ 23, 24, 25).

7. Аудиторські висновки та звіти (№ 26, 27).

8. Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів (№ 28, 29).

9. Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту (№ 30,31,32).

Кодекс професійної етики аудиторів України" разом із Національними нормативами запроваджує:

- морально-етичні принципи аудиту;

- правила проведення аудиту і надання аудиторських послуг.