Читайте также:
|
|
Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніхкомплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом потребам людини, як утилітарних так і естетичних.
Ергоно́міка, Ергономія —наука, яка комплексно вивчає особливості виробничої діяльності людини в системі «людина-техніка-довкілля» з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту.
Тема 19
1.
П роблематика взаємодії народного і сучасного професійного мистецтва, видів і жанрів, розвиток їх напрямів — це проблеми взаємодії різних типів художньої творчості: народного — колективного, професійно — індивідуального, що розвиваються на основі всього багатства національних і світових традицій.
2.
О́сип Ю́рій Федько́вич (повне ім'я і прізвище — Осип Домінік Гординський де Федькович; псевдоніми: Гуцулневір Юрій Коссован, О. Ф. та ін.; * 8 серпня 1834, Путила — † 11 січня 1888, Чернівці) — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини.
Євген Михайлович Дудар (* 24 січня 1933, с. Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) — відомий українськийписьменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист.
Богда́н Іва́нович Бастю́к — український письменник, поет. Член НСПУ (1988). Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені братів Богдана і Левка Лепких (1993, Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (2004) та літературна премія імені Уласа Самчука (2002).
3.
Генеолóгія — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження та родинні зв'язки історичних осіб, родин.
Герáльдика — допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам.
Тема 20
1.
Зародження театрального життя в Тернополі розпочинається від учнівського театру, заснованого у 20-х роках XIX століття у середовищі шляхетського конвікту – пансіону для учнів,
в основному синів власників навколишніх маєтків. Опікувалися цим закладом педагоги-єзуїти. Організаторомаматорського театру став ксьондз, який навчав у гімназії французької мови. Тому й ставили п’єси французькихавторів французькою мовою.
2.
Макси́м Созо́нтович Березо́вський (*16 (27) жовтня 1745, Глухів — †22 березня (2 квітня) 1777, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.
Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий тип хорового концерту.
Михайло Форгель (27 серпня 1952, Новосілка, Підволочиський район Тернопільської області — 29 вересня 2006, Тернопіль) — художній керівник Тернопільського академічного драматичного театру ім. Т. Шевченка.
3.
Сюрреалі́зм — один із найпоширеніших напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Особливості його — використання ілюзій тапарадоксальне поєднання форм.
Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво — відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків.
1.
Навчаючись у школі, ми читали твори усної народної творчості. Народні пісні вивчали щороку. А коли в сьомому класі я ознайомилася із ліричними піснями, то ще раз переконалась, що не дарма говорять, що українці - співуча нація. Пісня увібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі, оповідаючи про життя людини. Українські пісні вражають своїм безміром і величчю, своєю тематикою: обрядові, історичні, родинно-побутові, суспільно-побутові, літературного походження.
Я люблю задушевні українські пісні. Вони розкривають переді мною світ краси, життя людей, природу рідного краю.
2.
Миха́йло Миха́йлович Коцюби́нський (*5 (17) вересня 1864, Вінниця — †12 (25) квітня 1913) — український письменник,громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один із активних діячів Братства тарасівців.
Богда́н Ле́пкий — український поет, прозаїк, літературознавець, критик,перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Син о. Сильвестра Лепкого, брат Левка і Миколи Лепких, батько Лева Ростислава Лепкого.
3.
Постмодерні́зм — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму.
Ма́сова культу́ра (або: маскульт) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди.
Тема 22
1.
На сьогоднішній день українське кіно лише намагається піднятися з колін, але ні влада, ні суспільство не хоче йому в цьому допомогти, віддаючи перевагу американським утопіям та російському криміналітету. Сам факт прийняття парламентом нового закону про мовну політику в Україні робить сумнівним бажання влади розвивати українське кіно. Проте, попри труднощі кінематографу, зокрема фінансування, самовіддані кіноактори та режисери намагаються все ж творити, працювати та знімати нові фільми. І поки в них ще є натхнення, триматиметься і український кінематограф. Щиро сподіватимемося на його відродження силами сучасних талантів!
2.
Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ'я́ненко — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і громадський діяч.
Маркія́н Семе́нович Шашке́вич — західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет — зачинатель нової української літератури в Галичині, священикУГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч.
Мельничу́к Богда́н Іва́нович — український письменник, драматург, редактор, журналіст, краєзнавець. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член національних спілок журналістів (1980) та письменників України, краєзнавців, Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
3.
Русифіка́ція — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.
Пацифіка́ція — урядова політика, спрямована на утихомирення, замирення ("пацифізм", запроваджений насильницькими методами) локалізованих етносів (національних меншин).
Тема 23
1.
Україна пройшла довгий і складний шлях свого історичного розвитку. В її самобутній архітектурі, що сягає своїм корінням в дохристиянську добу, багату спадщину Київської Русі (Х — ХIII ст.ст.), барокову культуру (ХVII-ХVIII ст.ст.), період розвитку архітектури «нового часу» та активних пошуків її національних особливостей ніколи не переривався зв’язок часів, — зберігалась історико-культурна спадкоємність багатовікових національних традицій, що знайшла своє відображення в кращих творчих здобутках сучасних українських архітекторів.
2.
Оле́на Іва́нівна Телі́га — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН. У Києві Олена Теліга організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією«Українського слова» Івана Рогача, що знаходилась на Бульварно-Кудрявській вулиці, видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври».
Оле́г О́льжич — український поет, археолог і політичний діяч, очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941), заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях.
Митрополи́т Миха́йло Леви́цький — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 8 березня 1816 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Кардинал.
3.
Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний»,;— «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі. У мистецтві й літературі реалізм прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. Проте поняття реалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальне єгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічною точністю копіюють природу.
Імпресіоні́зм — мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції.
Тема 24
1.
Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура). Розвиток образотворчого мистецтва в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періодутрипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних українців.
2.
Мико́ла Хвильови́й (справжнє ім'я Микола Григорович Фітільов) (* 1 (13) грудня 1893, Тростянець — † 13 травня 1933,Харків) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.
Миха́йло Льво́вич Бойчу́к — український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів». Член НТШ (1912), УНТ (1917). Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст. Представник Розстріляного відродження.
Ярослав Омелян – видатна постать, неперевершений майстер графіки. На його картинах – глибока віра, сильні і високі почуття, краса людини і природи. Художник працює в жанрі станкової та прикладної графіки, плаката, акварелі, рисунка.
3.
Морáль — система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень котрої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Е́тика — наука, що вивчає мораль.
Етике́т — норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві.
Физическая культура
Наименование разделов и тем | Содержание учебного материала, лабораторные и практические работы, самостоятельная работа обучающихся, курсовая работ (проект) |
Раздел 1. Социально - биологические и психофизиологические основы физической культуры | |
Тема 1.1. Социальные основы физической культуры | Содержание учебного материала |
Семья и здоровье, общество и физическая культура, здоровый образ жизни, физическая культура в системе формирования гармонично развитой личности, социальная активность, готовность к высокоэффективной профессиональной деятельности к защите Родины. | |
Контрольные работы: Проанализировать влияние занятий спортом на физическое и психическое здоровье человека. | |
Самостоятельная работа обучающихся: Создать проект спортивно-оздоровительной программы ОУ. | |
Тема 1.2. Биологические основы физической культуры | Содержание учебного материала |
Анатомическое строение всех систем и органов человеческого организма. Гиподинамия, гипердинамия, гетерохронность развития, акселерация. | |
Контрольные работы: Провести самонаблюдение за собственным состоянием организма при физических нагрузках. | |
Самостоятельная работа обучающихся: Изучение методических рекомендаций по дозировке физических нагрузок на системы и органы человеческого организма. | |
Тема 1.3. Психологическая подготовка | Содержание учебного материала |
Воспитание способностей преодолевать специфические психические трудности, оптимальное регулирование своего психического состояния («предстартовая лихорадка или апатия», отрицательные эмоции, стресс); способы «настройки», мобилизации и снятия напряжения; идеомоторные упражнения (мысленное воспроизведение двигательных действий с концентрацией внимания на решающих фазах); специфические методы и приемы «психорегулирующей тренировки». | |
Контрольные работы: Разработать комплекс идеомоторных упражнений. Разработать комплекс «Психорегулирующей тренировки». | |
Самостоятельная работа обучающихся: Изучение опыта Восточных методик по оптимизации регулирования своего психического состояния. | |
Тема 1.4. Физиологические основы физической культуры | Содержание учебного материала |
Предмет физиологии. Связь общей физиологии с физиологией физических упражнений и спорта, теорией и методикой физического воспитания, возрастной физиологией, психологией, педагогикой. Методы исследования, применяемые в физиологии для изучения функций организма. Значение работ отечественных ученых в развитии физиологии (И.М. Сеченов, Н.Е. Введенский, И.П, Павлов, А.А. Ахтомский, П.К. Анохин). Организм человека как сложная саморегулирующая система. Механизм регулирования функций организма; взаимосвязи нервной и гуморальной регуляции, их единство. Физиология нервно- мышечного аппарата (работа мышцы и ее механическая эффективность (КПД), закон средний нагрузок, утомление при мышечной деятельности, понятие об усталости, диагностика утомления). Нервная система (рефлекс как основной механизм деятельности нервной системы, общие принципы регуляции двигательной деятельности). Высшая нервная деятельность (понятие о ВНД, безусловные и условные рефлексы, динамический стереотип условнорефлекторной деятельности, типы ВНД и значение их в спортивной ориентации, понятие об аутогенной тренировке). Сенсорные системы (роль сенсорных систем в познании окружающего мира). | |
Контрольные работы: Определить свой жизненный объём лёгких. Разработать комплекс упражнений нормализации обмена веществ в организме. | |
Самостоятельная работа обучающихся: Подобрать фото и видео материалы по физиологии спорта. Составить таблицы: Система крови (значение буферных систем при мышечной работе, защитные функции крови). Система кровообращения (основные свойства сердечной мышцы, автоматия, возбудимость, сократимость, проводимость, кровообращение при физической работе). Система дыхания (значение дыхания, жизненный объем легкий, дыхание при мышечной работе, кислородный запрос, потребление О2, кислородный долг). Система пищеварения (физиологические механизмы голода и насыщения). Система выделения (регуляция деятельности почек, роль почек в поддержании гомеостаза). Функции эндокринной системы (гормоны, их специфические свойства и механизм действия, роль нервно- гуморальной регуляции функций организма, адаптация, морфологические и функциональные основы адаптации, адаптация кратковременная и долгосрочная к физическим нагрузкам). |
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 120 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |