Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Загальна характеристика адміністративної діяльності

Средний отдел включает в себя:

-желудок

-тонкий кишечник

-толстый кишечник

-печень

-поджелудочную железу

Желудок (гастер)

Форма и размер желудка подлежат постоянным изменениям в зависимости от количества съеденной пищи и положения тела.

Начинается кардиальным отверстием, находящимся на уровне 10-11 грудных позвонков и заканчивается привратниковым отверстием, располагающимся на уровне 12 грудного – 1 поясничного позвонков.

Часть желудка, прилежащая к кардиальному отверстию называется кардия (кардиальный отдел желудка). Кардия сверху переходит в свод (дно) желудка; дно желудка книзу переходит в его тело; тело желудка заканчивается привратниковой частью, переходящей в 12-перстную кишку.

У желудка выделяют 2 стенки:

- передняя

- задняя

Обе стенки переходят друг в друга по большой и малой кривизне.

Стенка желудка состоит из 4-х оболочек:

· слизистая

· подслизистая

· мышечная

· серозная

Слизистая оболочка вместе с подслизистой основой формирует складки желудка; наиболее выражены в области малой кривизны.

Основная часть складок носит продольный характер.

В области привратникового отверстия слизистая и подслизистая основы формируют циркулярную складку.

Слизистая оболочка желудка формирует специфические структуры рельефа:

· складки

· желудочные поля

· желудочные складки

Желудочное поле – участок слизистой оболочки, с расположенными в нём железами, отграниченный от такого же участка слизистой прослойками соединительной ткани, с поверхностно расположенными кровеносными сосудами.

Поля – анатомические образования; визуализируются только при эндоскопии желудка, во время операций и во время аутапсии (вскрытия).

Желудочные ямки – вдавления эпителия в подлежащую соединительную ткань.

В область дна желудочных ямок открываются 2-3 протока желудочных желёз, находящихся в собственном слое слизистой оболочки. Желудочные ямки на протяжении желудка носят неоднозначный характер:

· в области дна и тела желудка – поверхностные (неглубокие)

· в пеларической части (привратниковой) – глубокие, уходят на половину толщины всей слизистой оболочки.

Железы желудка

По топографии:

· кардиальные - в кардии

· фундальные (собственные) – в дне и теле.

· Пеларические – в привратниковой части.

Все железы желудка по строению: простые, трубчатые, наразветвлённые/разветвлённые.

В каждой железе различают:

· Дно

· Тело

· Шейку

· Перешеек, переходящий в дно желудочной ямки.

Железы желудка включают в себя 5 разновидностей клеток:

· Главные – выделяют пищеварительные ферменты: пепсиноген (расщепляет белки), химозин (створаживает молоко)

· Обкладочные (париетальные) – вырабатывают соляную кислоту и фактор, участвующий в процессах кроветворения.

· Добавочные – вырабатывают слизь

· Шеечные - вырабатывают слизь

· Эндокриноциты – вырабатывают биологически активные вещества – гормоны: серотонин, гестамин, бамбезин и др.

Фундальные (собственные) железы – содержат все разновидности клеток.

Пеларические железы (находящиеся на границе желудка и 12-перстной кишки) содержат только: добавочные, шеечные, эндокриноциты.

Самые распространенные железы – собственные (фундальные) – 35 миллионов.

Кардиальные и пеларические – менее распространенные – 3, 5 миллиона.

В совокупности все железы вырабатывают желудочный сок, участвующий в процессах пищеварения, кроветворения, обезвреживания пищи (за счёт соляной кислоты, которая является губительной для многих микроорганизмов.)

Глубже слизистой оболочки располагается хорошо выраженная подслизистая основа – содержит в себе: кровеносные и лимфатические сосуды, нервы, нервное сплетение (сплетение Мейснера).

Основная функция подслизистой основы – трофика, формирование рельефа – складок, придание подвижности слизистой оболочки.

Мышечная оболочка: содержит 3 слоя гладкой мускулатуры:

· Внутренний (косо-продольный)

· Средний (циркулярный)

· Наружный (продольный)

Продольные слои лучше всего выражены в области малой и большой кривизны.

Циркулярный – в пеларическом отделе, где формирует привратниковый сфинктер, регулирующий процесс проведения пищи из желудка в 12-перстную кишку.

Наружная оболочка: серозная, представляет собой соединительную ткань, покрытую 1 слоем плоских клеток мезотелия.

Желудок покрывается брюшиной с 3-х сторон.

Тонкий кишечник

В организме человека делится на 3 отдела:

· 12-перстная кишка

· Тощая кишка

· Подвздошная кишка

Общая протяжённость: у живого человека – 2,2-4,4 м; у трупа – 5-6 м; диаметр от 3 до 5 см.

Тощий и подвздошный отделы образуют многочисленные петли, которые спереди покрыты большим сальником; сверху и с боков окружаются толстым кишечником.

Стенка тонк. Кишечника включает в себя 4 оболочки:

• Слизистая
• Подслизистая
• Мышечная
• Серозная

Слизистая оболочка: слизистая кишечного типа, выстлана 1слойным цилиндрическим эпителием;

В составе слизистой выделяют такие структуры рельефа:

· Кишечные ворсинки

· Кишеч. крипты

· Кишеч. складки

Кишеч. ворсинки – пальцевидной формы выросты слизистой оболочки, увеличивают в десятки-сотни раз общую обменную поверхность слизистой оболочки.

В каждую кишеч. ворсинку впадает 1-2 артериолы, которые распадаются на капилляры;

В капиллярах кишеч.ворсинок происходит всасывание простых сахаров и аминокислот;

Также в строме кишеч.ворсинок располагается слепо начинающийся лимфатический капилляр, в который всасываются эмульгированные жиры.

Между кишечными ворсинками располагаются углубления, которые представляют собой вдавления эпителия в собственный слой слизистой оболочки. Эти углубления называются кишеч. крипты (железы Либеркюна).

В кишеч. криптах находятся клетки, вырабатывающие собственные кишеч. ферменты – дипептидазы.

Складки – выросты слизистой и подслизистой оболочек, направленные в просвет органа.

Большая часть складок носит циркулярный характер; лишь в 12-перстной кишке, на её задней медиальной стенке – единственная продольная складка.

Подслизистая оболочка – рыхлая, соединительная ткань, содержит большое количество кровеносных и лимфатических сосудов, нервов, сплетение Мейснера.

Подслизистая оболочка 12-перстной кишки содержит дуоденальные (слизистые) железы; функции: как и у подслизистой желудка, схожи для всех органов ЖКТ.

Мышечная оболочка: 2 слоя гладкой мускулатуры:

· Внутренний (циркулярный)

· Наружный (продольный)

Участвует в формировании 2 видов движений:

• Маятникообразные – попеременная работа циркулярных и продольных слоёв.
• Перистальтические – координированное (совместное) сокращение циркулярного и продольного слоёв.

Сокращение мускулатуры способствует продвижению пищевого комка в каудальном направлении, облегчает процесс всасывания питательных веществ.

Наружная оболочка – серозная; (строение такое же, как и у серозной оболочки желудка).

Тощая и подвздошная кишка, начальный и конечный отдел 12-перстной кишки покрыты брюшиной со всех сторон; остальные отделы 12-перстной кишки – лишь спереди.

12-перстная кишка (дуоденум)

Начинается от пеларического отдела желудка на уровне 12 грудного – 1 поясничного позвонка; заканчивается слева от тела 2 поясничного позвонка переходом в тощую кишку.

Имеет форму подковы, окружает головку поджелудочной железы;

Отделы (части):

· Верхняя часть – область места перехода привратника в 12-перстную кишку

· Нисходящая часть

· Горизонтальная часть

· Восходящая часть – слева от тела 2 поясничного позвонка, формирует резко выраженный 12-перстно-тощекишечный изгиб.

На задней медиальной стенке нисходящей части – единственная продольная складка; на вершине складки расположен малый дуоденальный сосочек; внизу, у места окончания складки – большой дуоденальный (фатеров) сосочек, в области которого в просвет 12-перстной кишки открываются общий проток поджелудочной железы и общий желчный (холедох) проток, выносящий желчь из печени и желчного пузыря.

12-перстная кишка – самый короткий отдел – 25-30 см.

2/5 длины тонкого кишечника – тощая кишка (еюнум)

Большая часть длины – подвздошная кишка (илиум)

Подвздошная кишка в области правой подвздошной ямки переходит в толстый кишечник.

В стенке тощей и подвздошной кишки (в слизистой и подслизистой оболочках) имеется большое количество лимфоидных узелков (фолликулов):

• Одиночные (салитарные)
• Групповые (пееровы бляшки) – только в стенках подвздошной кишки.

Толстый кишечник

Начинается в правой подвздошной ямке, в области, где подвздошная кишка переходит в начальный отдел толстого кишечника – слепую кишку.

Заканчивается прямой кишкой, которая открывается во внешнюю среду анальным отверстием.

Длина – 15,-2 м. Диаметр – 7-8 см.

Отделы:

· Слепая кишка

· Восходящая ободочная кишка

· Поперечная ободочная кишка

· Нисходящая ободочная кишка

· Сигмовидная кишка

· Прямая кишка

Стенка состоит из 4-х оболочек:

• Слизистой
• Подслизистой
• Мышечной
• Серозной

Слизистая оболочка: слизистая кишечного типа, имеющая особенности рельефа:

• Кишечные крипты
• Кишечные складки

Кишечных ворсинок в толстом кишечнике нет!

Кишеч. крипты – вдавления эпителия в подлежащую соединительную ткань, намного глубже и шире, чем в тонк. кишечнике; содержат большое количество бокаловидных клеток, вырабатывающих слизь, участвующую в формировании каловых масс.

Кишеч. складки – носят полулунный характер, лишь в прямой кишке появляются циркулярные продольные складки.

Подслизистая основа – аналогично тонкому кишечнику.

Мышечная оболочка – 2 слоя:

• Внутренний (циркулярный)
• Наружный (продольный)

Функции: такие же как и у мышечной оболочки тонк.кишечника.

Наружная оболочка – серозная, которая по-разному обхватывает различные отделы толстого кишечника:

· Слепая, поперечная ободочная, сигмовидная кишка, верхняя 1/3 прямой кишки – покрыты брюшиной со всех сторон – располагаются интраперитониально.

· Восходящая ободочная, нисходящая ободочная кишка, средняя 1/3 прямой кишки – покрыты брюшиной с 3-х сторон – мезоперитониально.

· Нижняя 1/3 прямой кишки – располагается забрюшинно – экстраперитониально.

Самая главная внешняя анатомическая особенность – наличие на поверхности вздутий, которые называются гаустры.

Образование гаустр связано с тем, что продольный слой мышечной оболочки толстого кишечника намного короче длины самого кишечника – как следствие – стенка собирается в гаустры.

Продольный слой мышечной оболочки – не сплошной, собран в 3 узкие ленты, которые начинаются от основания аппендикулярного отростка и идут до границы сигмовидной и прямой кишки. Данные мышечные ленты имеют собственные названия:

· Брыжеечная – по линии которой к кишечнику прикрепляется брыжейка (складка брюшины)

· Сальниковая – по уровню которой от кишечника отходят сальниковые отростки (привески)

· Свободная – к ней ничего не прикрепляется.

Краткая характеристика каждого из отделов толстого кишечника:

Слепая кишка (цекум): начинается в правой подвздошной ямке, имеет длину равную ширине = 7-8 см.

От основания (дна) слепой кишки вниз отходит орган иммунной системы – аппендикс (аппендикулярный отросток), содержащий большое количество крупных, сливающихся друг с другом, лимфоидных узелков (фолликул).

В месте впадения в слепую кишку подвздошной тонкой кишки находится подвздошно-слепокишечный клапан (баугинева заслонка), образованная 2-мя складками слизистой оболочки, в основании которой лежит циркулярный слой гладких мышц. Баугинева заслонка препятствует обратному потоку пищи из слепой кишки в подвздошную.

Слепая кишка сверху переходит в восходящую ободочную кишку (коллан асценденс), которая имеет длину 14-18 см, направлена кверху и, на уровне нижнего края печени, формирует под углом 90 правый (печёночный) изгиб.

От печёночного изгиба начинается поперечная ободочная кишка (коллан трансферзум); пересекает справа налево в виде провисающего книзу обода брюшную полость, и, в области левого подреберья у нижнего края селезёнки, формирует левый (селезёночный) изгиб. От него начинается нисходящая ободочная кишка, её длина – 20-25 см, начинается от нижнего края селезёнки и продолжается до мыса крестца, где переходит в прямую кишку. В области левой подвздошной ямки формирует петлю – сигмовидная ободочная кишка.

Прямая кишка (ректум)

Начинается от мыса крестца и заканчивается наружным анальным отверстием, длина 15 см, в верхней части расширена и образует луковицу, в нижней части – сужена.

На всём протяжении выделяют 2 изгиба:

· Верхний (крестцовый) – по вогнутости крестца

· Нижний (промежностный) – в месте огибания верхушки копчика.

Слизистая оболочка прямой кишки в верхней 1/3 образует 2-3 поперечные складки;

В средней и нижней 1/3 – 7-8 продольных.

Продольные складки не расправляются, носят название прямокишечных столбов. Между ними – прямокишечные пазухи (углубления).

В нижней 1/3 циркулярный слой гладких мышц формирует внутренний (непроизвольный) сфинктер; непосредственно под кожей, в области анального отверстия – наружный (произвольный), в образовании которого принимают участия мышцы промежности. Оба сфинктера регулируют процесс выведения непереваренных продуктов из организма.

Сокращения сфинктеров происходят в ходе акта дификации.

Печень (хеппер)

Крупнейшая пищеварительная железа, масса = 1,5 кг. Имеет красновато-бурый цвет и мягко-эластическую консистенцию.

Имеет 2 поверхности:

1) переднее-верхняя (диафрагмальная)

2) нижняя (висцеральная), к которой прилежат:

· Желчный пузырь

· Воротная вена

· Круглая связка печени

На передне-верхней поверхности имеется серповидная связка, тянущаяся в виде 2-х листков брюшины от диафрагмы к печени, делит её поверхность на 2 крупные доли:

• правая (большая)
• левая (меньшая)

На висцеральной поверхности: имеются дополнительные борозды и доли – 2 сагиттальные борозды, 1 поперечная.

В верхней части правой сагиттальной борозды располагается желчный пузырь.

В нижней части правой сагиттальной борозды – воротная вена

В левой сагиттальной борозде – круглая связка печени, представляет собой остаток пупочной вены, участвующей в эмбриональном кровообращении.

С поверхности печень покрыта соединительно-тканной капсулой (капсула Глиссона); от неё вглубь органа отходят тонкие прослойки из рыхлой соединительной ткани, которые делят печень на множество (500 000) классических печёночных долек.

Классическая печёночная долька – структурно-функциональная единица паренхимы печени.

Диаметр 1,5 мм, высота 1,5-2 мм, Фома – усечённая 5-6гранная призма.

В центре КПД сосуды безмышечного типа – центральные вены печени.

Основная часть КПД – клетки гепатоциты, которые собраны в печёночные тяжи (балки); между соседними печёноч. балками проходят синусоидные капилляры печени, в которых протекает смешанная артериальная и венозная кровь.

В центре печёноч. балки – проходит желчный капилляр.

С одной стороны гепатоциты контактируют с кровью, куда выводят аминокислоты, белки, глюкозу.

С другой стороны – с желчным капилляром, куда выводят желчь, участвующую в эмульгировании жиров.

Печень имеет очень хорошее кровоснабжение и питается по 2-м системам:

· по сис-ме воротной вены, несущей кровь от непарных органов брюшной полости.

· по сис-ме общей печёночной артерии, несущей кровь от чревного ствола висцерального непарного протока брюшной аорты.

Войдя в печень, воротная вена и общая печёночная артерия делятся на долевые артерии, которые потом делятся на сегментарные, затем – на междольковые (располагаются в углах КПД), затем – на вокругдольковые артерии (располагаются по граням КПД), затем артериальный и венозный сосуд входят внутрь дольки, сливаются, и образуют синусоидный капилляр.

Синусоидные капилляры идут к центру дольки, сливаются, и образуют центральную вену; центр. вена переходит в собирательные (поддольковые) вены, затем – в 3-4 печёночные вены, они образуют общую печёноч. вену, выносящую кровь из печени, впадающую в нижнюю полую вену.

Система оттока желчи представлена:

• желчные капилляры – проходят в центре печёночных балок.
• холангиолы – идут по граням КПД
• междольковые желчные выводные протоки
• правый и левый печёночные протоки (сливаются, образуя общий печёночный проток, который соединяется с пузырным протоком, который доставляет желчь из печени сначала в желчный пузырь; после обработки в желчном пузыре (увеличение концентрации), желчь выходит по тому же пузырному протоку, который, после слияния с общим печёночным протоком, образует общий желчный проток (холедох), который открывается с общим протоком поджелудочной железы на вершине большого дуоденального (фатерова) сосочка).

Желчный пузырь

Резервуар для хранения и концентрации желчи, объём 30-40 мл

Отделы:

- дно

- тело

- шейка

Стенка – 3 оболочки:

· Слизистая

· Мышечная

· Наружная (как адвентициальная, так и серозная)

Функции: желчь накапливается, концентрируется и выводится в 12перстную кишку для эмульгирования жиров.

Поджелудочная железа (панкреас)

2-я по величине пищеварительная железа; масса = 60-100 гр, мягко-эластической консистенции, серовато-бурого цвета.

Состоит из отделов:

· Головка (обхватывается 12-перстной кишкой)

· Тело (в горизонтальной плоскости находится на уровне 2 поясничного позвонка)

· Хвост (заканчивается у ворот селезёнки)

Классическая смешанная железа, в которой выделяют:

· Экзокринную часть (сложная, альвеолярно-трубчатая, разветвлённая белковая железа; состоит из панкреатических ацинусов, вырабатывающих панкреатический сок, в состав которого входят: вода, основные ферменты, расщепляющие нутриенты пищи (трипсин, химотрипсин – расщепляют белки; амилаза – сахара; липаза – эмульгированные жиры и др))

95-97% функционирующей паренхимы железы отводится на экзокринную часть.

Функция: выводит панкреатический сок в 12-перстную кишку через большой (фатеров) сосочек.

· Эндокринная часть (3-5% функционирующей паренхимы железы; структурно-функциональная единица – панкреатический островок (островок Лангерганса) (открыт в 19 в. немецким врачом, патологом Паулем Лангергансом); содержит клетки:

· А-клетки (глюкагон – повышает концентрацию глюкозы)

· B-клетки (инсулин – понижает концентрацию глюкозы)

· D-клетки (сомастотин – подавляет активность экзокринной паренхимы)

· D1 клетки (вырабатывают ВИП-вазоактивный интостенальный полипептид – понижает давление)

· PP-клетки (панкреатический полипептид, регулирующий функциональную активность экзокринной части железы)

В отличие от экзокринной части островки Лангерганса выделяют свои гормоны в кровь.

Питання, включені до тестових завдань

по першому змістовному модулю

Загальна характеристика адміністративної діяльності

органів внутрішніх справ»

1. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ – це:

А) заснована на нормах адміністративного права нормотворча і виконавчо-розпорядча діяльність органів внутрішніх справ та їх підрозділів і служб, спрямована на практичне забезпечення правил дозвільної системи, громадського порядку та громадської безпеки і боротьбу зі злочинністю;

Б) врегульована нормами адміністративного права виконавчо-розпорядча діяльність з організації роботи органів внутрішніх справ та їх підрозділів і служб щодо практичного забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони громадського порядку, громадської безпеки, попередження й припинення правопорушень.

В) виконавчо-розпорядча й організаційна діяльність органів внутрішніх справ, заснована на нормах адміністративного права і спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони громадського порядку, громадської безпеки, попередження й припинення правопорушень.

Г) врегульована нормами адміністративного права нормотворча і виконавчо-розпорядча діяльність з організації роботи органів внутрішніх справ щодо практичного забезпечення нормального функціонування підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, охорони громадського порядку, громадської безпеки, попередження й припинення правопорушень.

2. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ, що спрямована на організацію і здійснення охорони громадського порядку та протидію правопорушенням, реалізується у двох основних формах, а саме (закінчить речення, назвав дві її основні форми):

А) адміністративно-регулятивній; адміністративно-охоронній;

Б) нормотворчій та правозастосовній;

В) зовнішній та внутрішній;

Г) здійснення адміністративного нагляду (контролю) за законністю діяльності суб'єктів суспільних відносин у сфері громадського порядку; та притягнення суб’єктів суспільних відносин, які вчиняють адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності.

3. Характерними ознаками адміністративної діяльності органів внутрішніх справ (міліції) є (закінчить речення, перелічив характерні ознаки):

А) державно-владний і виконавчо-розпорядчий, правозастосовний і правоохоронний безперервний та організуючий характер;

Б) державно-владний характер, підзаконність, правоохоронний характер і підконтрольність в процесі здійснення;

В) державно-організуючий характер, профілактична спрямованість і підзвітність в процесі здійснення;

Г) державно-владний, організаційний характер; профілактична спрямованість; підпорядкованість і підконтрольність в процесі здійснення.

4. Який елемент не входить до змісту громадського порядку, як правової категорії сфери адміністративної діяльності ОВС:

А) частина суспільних відносин, яка характеризує певний порядок життєдіяльності суспільства і забезпечує недоторканність прав і свобод громадян і власності;

Б) певна система адміністративно-правових відносин, що характеризують і забезпечує на практиці нормальну діяльність установ, підприємств та організацій незалежно від форм власності, посадових осіб і громадян;

В) урегульована правовими та іншими соціальними нормами сукупність суспільних відносин, які становлять режим життєдіяльності у відповідних регіонах, що забезпечує недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, які склалися для діяльності державних і недержавних установ, підприємств та організацій;

Г) врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що спрямовані проти явищ негативного техногенного і природного характеру, і на попередження та припинення порушень передбаченого законом порядку використання предметів і речовин, вилучених із громадського обігу.

5. Які види адміністративної діяльності ОВС (відносно самої системи МВС) ви знаєте:

А) охорона правопорядку в громадських місцях, адміністративно-правова профілактика правопорушень (боротьба з пияцтвом; попередження правопорушень неповнолітніх тощо), охорона власності на основі договорів, забезпечення безпеки дорожнього руху;

Б) здійснення паспортно-реєстраційної роботи, контроль за дотриманням правил перебування (проживання) у Україні іноземних громадян та осіб без громадянства, здійснення дозвільно-ліцензійної роботи; охорона, утримання і конвоювання підозрюваних та обвинувачуваних у вчиненні злочинів;

В) внутрішньо організаційна адміністративна діяльність та зовнішня адміністративна діяльність міліції;

Г) планування роботи, контроль і перевірка виконання.

6. Які форми адміністративної діяльності ОВС (за характером, змістом і правовою природою) ви знаєте:

А) видання актів управління (нормативних і індивідуальних); укладання адміністративних договорів; вчинення інших юридично значимих адміністративних дій; проведення громадсько-організаційних заходів; вчинення організаційно-технічних дій.

Б) правові і неправові;

В) організаційні, правові і неправові;

Г) заведення, зберігання, оновлення і використання спеціальних картотек; обмін оперативною інформацією; накази, розпорядження, Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ і діяльність приватного сектору безпеки: проблеми взаємодінструкції, положення, статути, адміністративні договори та інші значимі адміністративні дії.

Знайдіть у визначенні поняття адміністративного примусу, що наводиться нижче допущену помилку і виправте її: адміністративний примус – це застосування суб’єктами, які мають відповідні повноваження, до осіб, які перебувають в їх підпорядкуванні, незалежно від волі і бажання останніх, передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, особистісного (фізичного) та іншого характеру з метою охорони відповідних суспільних відносин шляхом попередження і припинення правопорушень, а також покарання за їх вчинення.

А) замість слів: «заходів впливу морального, майнового, особистісного (фізичного) та іншого характеру» потрібні слова «заходів впливу морального, майнового та особистісного (фізичного характеру»;

Б) замість слів: «які перебувають в їх підпорядкуванні» потрібні слова: «які не перебувають в їх підпорядкуванні»;

В) замість слів «шляхом попередження і припинення правопорушень, а також покарання за їх вчинення» потрібні слова «шляхом попередження і припинення правопорушень»;

Г) замість слів «незалежно від волі і бажання останніх» потрібні слова «в залежності від бажання, волі і конкретних протиправних діянь останніх».

8. В залежності від потрійної мети застосування всі заходи адміністративного примусу поділяються на три види чи групи:

А) самостійні, допоміжні і забезпечувальні;

Б) загальні, особливі і спеціальні;

В) адміністративно-запобіжні, адміністративного припинення та адміністративної відповідальності;

Г) адміністративно-попереджувальні, адміністративно-майнові та адміністративно-особистісні (фізичні).

9. До якого виду заходів адміністративного примусу належить перевірка документів:

А) до заходівадміністративного припинення;

Б) до адміністративно-особистісних заходів;

В) до спеціальних адміністративних заходів;

Г) до адміністративно-запобіжних чи адміністративно-попереджувальних заходів.

10. До якого підвиду заходів адміністративного припинення належить, виходячи з мети їх застосування, офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки:

А) до самостійних (або оперативних) заходівадміністративного припинення спеціального призначення;

Б) до допоміжних (забезпечувальних) заходівадміністративного припинення загального призначення;

В) до самостійних (або оперативних) заходів адміністративного припинення загального призначення;

Г) до заходівадміністративного припинення спеціального призначення;

А) виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції;

Б) виникла реальна загроза життю громадян України, іноземців чи осіб без громадянства або національній безпеці держави;

В) існує безпосередня і реальна небезпека самостійності, територіальній незалежності і суверенітету України або життю і здоров’ю громадян України;

Г) існує або виникла реальна загроза громадському порядку і громадській безпеці або життю і здоров’ю громадян.

А) засоби фізичного впливу, спеціальні технічні і комп’ютерні засоби, спеціальні транспортні та інші засоби, а також використання службових тварин;

Б) наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві і подразнюючі легені речовини, світлозвукові та інші пристрої відволікаючої дії, спеціальні пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, вогнемети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак;

В) засоби фізичного впливу; спеціальні фізичні, хімічні, технічні та інші засоби, транспортні та бронетранспортні й інші засоби, а також використання службових тварин;

А) в усіх випадках з метою охорони життя і здоров’я громадян, забезпечення і відновлення громадського порядку та громадської безпеки;

14. Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (ОВС) Української РСР, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) на службу в ОВС приймаються на добровільних засадах особи, які досягли (закінчить речення, уточнив вік):

А) 16-річного віку;

Б) 18-річного віку;

В) 20-річного віку;

Г) 24-річного віку.

15. Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (ОВС) Української РСР, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в ОВС до такого віку (знайдіть вірну відповідь):

А) особи середнього і старшого начальницького складу (за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби) - 45 років; а полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 50 років;

Б) особи середнього і старшого начальницького складу (за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби) - 50 років; а полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 55 років;

В)особи середнього і старшого начальницького складу (за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби) – 55 років; а полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 60 років;

Г) особи середнього і старшого начальницького складу (за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби) - 60 років; а полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 65 років.

16. Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (ОВС) Української РСР, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) чергове спеціальне звання молодшого, середнього і старшого начальницького складу присвоюється начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на залізничному транспорті та науково-дослідних установ, ректорами вищих навчальних закладів системи МВС та прирівняними до них особами (закінчить речення, уточнив максимальне граничне спеціальне звання):

А) до майора міліції, майора внутрішньої служби включно;

Б) до капітана міліції, капітана внутрішньої служби включно;

В) до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно;

Г)до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно;

17. Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (ОВС) Української РСР, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях осіб середнього і старшого начальницького складу (знайдіть вірну відповідь):

А) молодшого лейтенанта міліції - 1 рік; лейтенанта міліції - 2 роки; старшого лейтенанта міліції - 3 роки; капітана міліції - 3 роки; майора міліції - 4 роки; підполковника міліції - 5 років; а строки вислуги в званнях полковника міліції і вище не встановлюються;

Б) молодшого лейтенанта і лейтенанта міліції - 2 роки; старшого лейтенанта міліції - 3 роки; капітана міліції - 4 роки; майора міліції - 5 років; підполковника міліції - 6 років; а строки вислуги в званнях полковника міліції і вище не встановлюються;

В) молодшого лейтенанта міліції - 1 рік; лейтенанта міліції - 2 роки; старшого лейтенанта міліції - 3 роки; капітана міліції 4 роки; майора міліції - 4 роки; підполковника міліції - 5 років; полковника міліції і вище -8 років;

Г) молодшого лейтенанта міліції - 1 рік; лейтенанта міліції - 2 роки; старшого лейтенанта міліції - 2 роки; капітана міліції - 3 роки; майора міліції - 4 роки; підполковника і полковника міліції - 5 років.

18. Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (ОВС) Української РСР, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) достроково спеціальне звання присвоюється начальницькому складу (знайдіть вірну відповідь, вказавши основні формальні підстави чи умови):

А) тільки за успішне виконання завдань, а також за досягнення високих результатів в оперативно-службовій діяльності;

Б) після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні та при відповідності спеціального звання, що присвоюється, званню, передбаченому займаною штатною посадою;

В) особам начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я чи скороченням штатів і мають вислугу 20 та більше років (у пільговому обчисленні);

Г) тільки за успішне виконання завдань, а також за досягнення високих результатів в оперативно-службовій діяльності може бути присвоєно Міністром внутрішніх справ.

В) лише після дострокового зняття дисциплінарного стягнення;

22. Що з переліченого нижче згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року (з наступними змінами і доповненнями), не є видом дисциплінарних стягнень для осіб рядового і начальницького складу ОВС:

Г) затримка у присвоєнні чергового спеціального звання.

А) з дня вчинення проступку минуло більше 3 місяців (без урахування строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення);

Б) з дня вчинення проступку минуло більше місяця (з урахуванням строку проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення);

В) з дня вчинення проступку минуло більше року (з урахуванням строку проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення);

Г) з дня вчинення проступку минуло більше півроку (строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення у цей період не включається).

25. Дисциплінарне стягнення у відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року (з наступними змінами і доповненнями) накладається (закінчить речення):

26. Забезпечення законності в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ − це створення такого адміністративно-правового режиму в суспільстві, при якому вся система органів, виконуючи функції щодо охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю, зобов’язана (закінчить дане визначення):

А) по-перше, суворо дотримуватися вимог законів; по-друге, вимагати від посадових осіб та громадян безумовного виконання цих законів та інших законодавчих актів і, по-третє, здійснювати інші правоохоронні та правозастосовчі заходи з метою зміцнення правопорядку в державі.

Б) по-перше, у відповідності до своїх повноважень суворо вимагати безумовного виконання законів та усіх інших нормативно-правових актів у своїх підлеглих у середині системи МВС; по-друге, у межах своїх повноважень суворо вимагати безумовного виконання законів та усіх інших нормативно-правових актів від непідлеглих їм по службі інших посадових осіб та пересічних громадян;

В) по-перше, особисто суворо дотримуватися вимог законів; по-друге, у відповідності до своїх повноважень суворо вимагати безумовного виконання законів та усіх інших нормативно-правових актів у своїх підлеглих у середині системи МВС та, по-третє, контролювати стан законності у діяльності посадових осіб та пересічних громадян, не підлеглих безпосередньо їм по службі у межах своїх повноважень.

Г) по-перше, суворо дотримуватися вимог законів та інших нормативно-правових актів у середині системи МВС; по-друге, контролювати стан і забезпечення законності у діяльності посадових осіб та пересічних громадян, безпосередньо не підлеглих по службі, і, по-третє, в межах своїх повноважень здійснювати необхідні заходи реагування у випадках порушень вимог законодавства.

А) пропозиції, заяви, клопотання і скарги.

Б) пропозиції, заяви, зауваження і скарги.

В) пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Г) зауваження, заяви і скарги.

28. Згідно з Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року (з наступними змінами і доповненнями) в який термін розглядаються і вирішуються звернення громадян:

А) у термін не більше 2х місяців від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - 20 днів, але не пізніше 25 днів від дня їх отримання. Якщо в 2хмісячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, термін продовжується, але при цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 3х місяців;

В) у термін не більше 25 днів від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 10 днів від дня їх отримання. Якщо за 25 днів вирішити порушені у зверненні питання неможливо, термін продовжується, але при цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 1 місяця;

Г) у термін не більше 20 днів від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 10 днів від дня їх отримання. Якщо за 25 днів вирішити порушені у зверненні питання неможливо, термін продовжується, але при цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 35 днів.