Читайте также:
|
Не смотря на чрезвычайно большой объем, широту и сложность понятия функции, его простейший вариант дается уже в средних классах школы. Это понятие в дальнейшем играет важную роль, являясь базовым понятием в изучении алгебры и начал анализа. Начиная с 7 класса средней школы идет постепенное изучение свойств функций и функциональных зависимостей. Рассматриваются различные классы функций: начиная с простейших линейных функций и их графиков, затем следуют квадратичные функции, функции обратной пропорциональности и дробно-линейные функции. В более старших классах вводятся тригонометрические функции, и, наконец, показательные и логарифмические функции. Все эти функции рассматриваются только как функции одной переменной, причем сами переменные не выходят за рамки множества вещественных чисел.
В настоящее время, на волне педагогического поиска, стало появляться множество экспериментальных учебников для использования в школе. Наряду с добротными, толково написанными учебниками, в школы стала попадать, под предлогом апробации, масса учебников с довольно вольной трактовкой учебного материала, в том числе и глав, касающихся изучения функций. Часто нарушается логический порядок следования изучаемых разделов, допускаются ошибки при построении графиков, материал необоснованно упрощается, примитивизируется или наоборот, чрезмерно перегружается терминами и символикой.
Введение понятия функции — длительный процесс, завершающийся формированием представлений о всех компонентах этого понятия в их взаимной связи и о роли, играемой им в математике и в ее приложениях. Этот процесс ведется по трем основным направлениям:
- упорядочение имеющихся представлений о функции, развертывание системы понятий, характерных для функциональной линии (способы задания и общие свойства функций, графическое
истолкование области определения, области значений, возрастания и т. д. на основе метода координат);
- глубокое изучение отдельных функций и их классов;
- расширение области приложений алгебры за счет включения в нее идеи функции и разветвленной системы действий с функцией.
Первое из этих направлений проявляется в курсе школьной алгебры ранее остальных.
В реализации этого направления значительное место отводится усвоению важного представления, входящего в понятие функции,— однозначности соответствия аргумента и определенного по нему значения функции. Для рассмотрения этого вопроса привлекаются различные способы задания функции.
Чаще других в математике и ее приложениях применяется задание функции формулой. Все другие способы играют подчиненную роль. Именно поэтому после первого знакомства с несколькими такими способами основное внимание в обучении уделяется тем функциям и классам, которые имеют стандартную алгебраическую форму их выражения. Однако при введении понятия сопоставление разных способов задания функции выполняет важную роль. Во-первых, оно связано с практической потребностью: и таблицы, и графики, как правило, служат для удобного в определенных обстоятельствах представления функции, имеющей аналитическую форму записи. Во-вторых, оно важно для усвоения всего многообразия аспектов понятия функции. Формула выражает функцию лишь будучи включенной в соответствующую систему представлений и операций, а эта система такова, что различные компоненты понятия функции могут быть отображены наиболее естественно различными средствами.
Использование перевода задания функции из одной формы представления в другую — необходимый методический прием при введении понятия функции.
Реализация этого приема состоит в использовании системы заданий, в которых представлены все случаи такого перевода. Если ограничиться основными способами представления функции — формулой, графиком, таблицей, то получится 6 типов упражнений, при которых форма представления меняется, и 3 — при которых она остается такой же. Приведем примеры заданий первого типа — изменения формы представления:
а) Изобразить график функции у = 4х+1 на промежутке [0; 2].
б) Проверить, насколько точна таблица квадратов чисел, взяв несколько значений для аргумента и проведя расчет: x=1,35; 2,44; 9,4; 7; 6,25.
в) На рисунке изображены точки на координатной плоскости, выражающие результаты наблюдений за атмосферным давлением.
Построить график зависимости давления от времени в промежутке 12≤t≤18, соединив эти точки плавной линией.
Мы рассмотрим методику работы с этими заданиями только на этапе первоначального ознакомления с понятием функции, на других этапах она может быть совершенно иной. На рассмотренном этапе учащиеся еще не знают общего вида графика линейной функции (задание а)). Поэтому график функции у=4х+1 они могут построить только по точкам. Учитель может обратить внимание на то, что по точкам нельзя построить целиком график функции, если она определена на бесконечном множестве, но заметно, что эти точки лежат на прямой; оказывается, что это замечание верно. Таким образом, можно установить связи с дальнейшим изучением материала. Способ построения графика функции по точкам иллюстрируется заданием в); пользуясь конкретным содержанием задания, учитель может отметить, что предлагаемые учащимися графики могут отличаться от действительного положения, но что на практике этим приемом часто приходится пользоваться (интерполяция). В задании б) можно отметить связь функциональных представлений с числовой системой — с понятиями точного и приближенного числового значения. С их сопоставлением постоянно приходится сталкиваться при построении графиков, потому что наносить точки на график можно лишь с ограниченной точностью.
В настоящее время в изучении понятия функции в школе преобладающими являются два основных подхода: индуктивный и дедуктивный. Сложившись исторически, они наиболее полно отвечают целям и задачам образования, и поэтому именно им отдано предпочтение при изучении математики, в том числе функций, в средних классах школ.
Вот как, примерно, реализуется индуктивный подход к изучению понятия функции в 7 классе:
“На практике мы часто встречаемся с зависимостями между различными величинами. Например, площадь круга зависит от его радиуса, масса металлического бруска зависит от его объема и плотности металла, объем прямоугольного параллелепипеда зависит от его длины, ширины и высоты.
В дальнейшем мы будем изучать зависимость между двумя величинами.
Рассмотрим примеры.”
Далее следуют примеры призванные наглядно продемонстрировать только что изложенный материал.
Пример 2. Площадь квадрата зависит от длины его стороны. Пусть сторона квадрата равна a см, а его площадь равна S см2.
Для каждого значения переменной a можно найти соответствующее значение переменной S.
Так,
если a = 3, то S = 32 = 9;
если a = 15, то S = 152 = 225;
если a = 0,4, то S = 0,42 = 0,16.
Зависимость переменной S от переменной a выражается формулой
S = a2
(по смыслу задачи a > 0).
Затем дается первое определение зависимой и независимой переменных:
“Переменную a, значения которой выбираются произвольно, называют независимой переменной, а переменную S, значения которой определяются выбранными значениями a, - зависимой переменной”.
П р и м е р 3. На рисунке изображен график температуры воздуха в течении суток.
С помощью этого графика для каждого момента времени t (в часах), где 0 £ t £ 24, можно найти соответствующую температуру p (в градусах Цельсия). Например,
если t = 6, то p = -2;
если t = 12, то p = 2;
если t = 17, то p = 3;
Здесь t является независимой переменной, а p - зависимой переменной.
Пример 4. Стоимость проезда в пригородном поезде зависит от номера зоны, к которой относится станция. Эта зависимость показана в таблице (буквой n обозначен номер зоны, а буквой m - соответствующая стоимость проезда в рублях):
По этой таблице для каждого значения n, где n = 1, 2,..., 9, можно найти соответствующее значение m. Так,
если n = 2, то m = 1.5;
если n = 6, то m = 4;
если n = 9, то m = 8.5;
В этом случае n является независимой переменной, а m - зависимой переменной.”
Обилие примеров, призванных проиллюстрировать понятие функции, объясняется тем фактом, что проводя аналогии между различными примерами, учащиеся интуитивно нащупывают суть этого понятия, строят догадку относительно функциональных зависимостей в быту и в природе, и получают ее подтверждение в последующих примерах. Второй не менее важной причиной является то, что каждый из этих примеров содержит функцию заданную одним из возможных способов. В первом примере она задана аналитически, во втором - графически, в третьем это таблица. Это не случайность, разбирая примеры вместе с учителем, дети сразу привыкают к различным способам задания функций. И когда преподаватель начнет рассказывать параграф о способах задания функций, ученикам будет гораздо легче осознать новый материал, потому что для них он не будет абсолютно новым - они уже сталкивались с этим ранее.
Далее дается само определение функции, вводятся термины аргумент и значение функции.
“В рассмотренных примерах каждому значению независимой переменной соответствует единственное значение зависимой переменной. Такую зависимость одной переменной от другой называют функциональной зависимостью или функцией.
Независимую переменную иначе называют аргументом, а о зависимой переменной говорят, что она является функцией от этого аргумента. Так, площадь квадрата является функцией от длины его стороны; путь, пройденный автомобилем с постоянной скоростью, является функцией от времени движения. Значения зависимой переменной называют значениями функции.
Все значения которые принимает независимая переменная, образуют область определения функции.”
Так на практике реализуется индуктивный подход к изучению функций в школе. Альтернативой ему служит дедуктивный подход, который, хотя и применяется реже, имеет целый ряд положительных аспектов, которые и стали причиной его применения в школе. Для этого подхода характерно первоначальное, полное и сжатое изложение учебного материала, пусть даже малопонятного при первом прочтении, и дальнейшая углубленная проработка всех примеров, терминов и определений. Такой подход к изучению функций и не только их позволяет учащимся самостоятельно попытаться проследить логические связи в излагаемом материале, резко увеличивает интенсивность мыслительной деятельности, способствует более активному и глубокому запоминанию. Вот как выглядит изложение той же темы “Понятие функции” в соответствии с дедуктивным подходом:
1. Зависимости одной переменной от другой называют функциональными зависимостями.
2. Зависимость переменной у от переменной х называют функцией, если каждому значению х соответствует единственное значение у. При этом используют запись у = f (х).
3. Переменную х называют независимой переменной или аргументом, а переменную у - зависимой переменной. Говорят, что у является функцией от х.
4. Значение у, соответствующее заданному значению х, называют значением функции.
5. Все значения, которые принимает независимая переменная, образуют область определения функции; все значения, которые принимает зависимая переменная, образуют множество значений функции.
6. Для функции f приняты обозначения: D (f) -область определения функции, E (f) - множество значений функции, f (х0) - значение функции в точке х0.
7. Если D (f) Ì R и E (f) Ì R, то функцию называют числовой.
8. Элементы множества D (f) также называют значениями аргумента, а соответствующие им элементы E (f) - значениями функции.
9. Если функция задана формулой и область определения функции не указана, то считают, что область определения состоит из всех значений независимой переменной, при которых эта формула имеет смысл.
10. Графиком функции называют множество всех точек, абсциссы которых равны значениям аргумента, а ординаты - соответствующим значениям функции.
Затем, на следующих уроках, происходит детальный разбор этого материала при активной работе учащихся. Тщательно рассматриваются все определения, прорешиваются примеры - идет усвоение нового материала.
Аналітична хімія з технікою лабораторних робіт
При приготуванні стандартного розчину солі для проведення
фотоелектроколориметричного визначення йонів Феруму (((() лаборант отримав опік
шкіри сульфатною кислотою. Якою речовиною можна нейтралізувати дію кислоти на
шкірі?
A *1\% розчин гідрокарбонату натрію
B Етиловий спирт
C Вода
D 1\% розчин оцтової кислоти
E 1\% розчин кухонної солі
Для визначення аніонів (аналітичної групи до досліджуваного розчину додали аргентум
нітрат.Утворився жовтий осад, який розчинився у нітратній кислоті. Який аніон був у
розчині?
A *PO43-
B SO32-
C CO32-
D SO42-
E SiO32-
Для санітарно-гігієнічного дослідження продуктів харчування методом Мора
використовують 5\% розчин калій хромату K2CrO4. Визначіть масу наважки калій хромату
для приготування 250 г такого розчину.
A *12.5 г
B 1.25 г
C 125 г
D 0.125 г
E 25 г
При визначенні рН стічних вод лаборанту необхідно підготувати електродну систему
іонномеру ЕВ-74 до роботи. Яким розчином необхідно промити електроди?
A *Дистильованою водою
B Розчином сульфатної кислоти
C Розчином соляної кислоти
D Розчином натрій гідроксиду
E Водою
Під час санітарно –гігієнічних досліджень лаборант визначав вміст золи у бороші, для
цього він взяв точно відважену кількість борошна, прожарив його у муфельній печі у
фарфоровому тиглі і, визначивши точну масу золи обчислив відсоток зольності. Який
метод аналізу використав лаборант у дослідженнях?
A *Гравіметричний аналіз
B Осаджувальне титрування
C Метод нейтралізації
D Об(ємний аналіз
E Фотометричний
Під час клінічних досліджень лаборант визначав кислотність молока. Для цоього він у
колбу для титрування вніс 5 см3 молока, та додав 2 каплі фенолфталеїну. У який колір
забарвиться рідина при наявності кислоти?
A *Залишиться безбарвним
B Яскраво-червоний
C Синій
D Фіолетовий
E Оранжевий
Під час санітарно –гігієнічних досліджень лаборант визначав вміст йонів Ферум (((() за
допомогою фотоелектокалориметра КФК-2.Вкважіть яку величину можа виміряти за
допогою цього приладу?
A *Інтенсивність поглинання світла
B Отичну густину
C Концентрацію
D Спектр поглинання
E Оптичну густину
Нагрівання легкозаймистих речовин (етер, спирт, бензол, толуол) лаборант повинен
проводити:
A *На приладах закритого типу (водяна баня)
B На електроплитці
C У витяжній шафі
D В спеціальній посудині
E На газовому пальнику
Значно забруднений посуд рекомендується мити хромовою сумішшю, яка складається з:
A *Калій дихромату і концентрованої сульфатної кислоти
B Калій хромату і розбавленої сульфатної кислоти
C Калій дихромату і концентрованої нітратної кислоти
D Калій дихромату і розбавленої сульфатної кислоти
E Калій дихромату, сульфатної та нітратної кислот
Зазначте хімічний посуд, в якому потрібно випарювати досліджуваний розчин для
отримання сухого залишку.
A *Фарфорова чашка
B Термостійка склянка
C Фарфоровий тигель
D Годинникове скло
E Колба
Перша допомога в разі потрапляння на шкіру концентрованої сульфатної кислоти
полягає у:
A *Витирання ураженого місця ватним тампоном, промивання водою і розчином соди
B Промивання ураженого місця водою і розчином соди
C Промивання ураженого місця водою і розчином ацетатної кислоти
D Витирання ураженого місця ватним тампоном, промивання водою
E Промиванні ураженого місця водою
У разі виникнення опіків на шкіру рану потрібно швидко обробити:
A *Водним розчином калію перманганату
B Водним розчином пероксиду гідрогену (перекису водню)
C Спиртовим розчином йоду
D Спиртовим розчином бриліантового зеленого
E Фурациліном
Для виконання якісного аналізу досліджуваної речовини напівмікрометодом потрібно,
щоб у пробі була така маса речовини:
A *0,05 г
B 10-4г
C 0,5 г
D 10-3 г
E 0,005 г
Посиніння крохмалю внаслідок взаємодії зразка з розчином йоду є прикладом:
A *Специфічної реакції
B Індивідуальної реакції
C Селективної реакції
D Групової реакції
E Ланцюгові реакції
Виберіть твердження, що характеризує розчин:
A *Гомогенна система, що складається з кількох компонентів та продуктів їх взаємодії
B Гетерогенна система, що складається з кількох компонентів та продуктів їх взаємодії
C Однорідна суміш речовин
D Речовина в рідкому агрегатному стані
E Речовина в твердому агрегатному стані
Розчин з концентрацією розчиненої речовини 0,01 моль/ дм3 називають:
A *Одномолярний
B Мілімолярний
C Дицимолярний
D Сантимолярний
E Молярним
Виберіть мірний посуд, який необхідний для виконання операції титрування:
A *Бюретка
B Мірна колба
C Мірний циліндр
D Воронка
E Мензурка
Під час приготування розчину кислоти хлоридної на руку вилилась концентрована
кислота. Які правила першої допомоги необхідно надати?
A *Промити великою кількістю води та 2\% розчином гідрокарбонату натрію.
B Промити великою кількістю води та 1\% розчином оцтової кислоти.
C Зробити примочку з розчину таніну.
D Зробити примочку з розчину перманганату калію.
E Змазати спиртовим розчином йоду
Для визначення якісного складу води питної до проби води добавити 0,1н. розчин
аргентума нітрату. Випав білий осад, який розчиняється у надлишку водного розчину
аміаку. На наявність яких іонів у воді вказує цей аналітичний ефект?
A *Хлорид-іонів
B Бромід-іонів
C Йодид-іонів
D Сульфат-іонів
E Фосфат-іонів
Молярність розчину, що містить 4г натрій гідроксиду в 1 дм3 розчину становить:
A * 0,1М
B 1М
C 2М
D 0,2М
E 0,01М
Пробу води, яку досліджують, нанесли на універсальний лакмусовий папірець. Папір
забарвлюється у рожевий колір. Значення рН-середовища досліджуваної води дорівнює
A *рН>7,0
B рН<7,0
C рН=7,0
D рН=14,0
E рН=10,0
Для визначення масової долі заліза у мінеральній воді гравіметричним методом у якості
осаджувача використовують водний розчин аміаку. Гравіметричною формою у даному
випадку є:
A *Оксид заліза[ІІІ]
B Гідроксид заліза[ІІІ]
C Амонію хлорид
D Заліза[ІІІ] хлорид
E Амонію нітрат
Для визначення кислотності молока пробу молока відтитрували розчином лугу у
присутності індикатору фенолфталеіну. Який метод титриметричного аналізу було
використано:
A *Алкаліметрію
B Ацидіметрію
C Бромометрію
D Нітритометрію
E Аргентометрію
Кількісне визначення фотометричним методом іонів міді у воді проводять за допомогою
градуіровочного графіка, який будують у координатах:
A *Оптична густина - концентрація
B Оптична густина - температура
C Оптична густина - товщина слою
D Інтенсивність світопоглинання - довжина хвилі
E Оптична густина – довжина хвилі
Значно забруднений лабораторний посуд рекомендується мити хромовою сумішшю. З
яких речовин необхідно приготувати хромову суміш?
A Калій дихромату і концентрованої сульфатної кислоти
B Калій хромату і розбавленої сульфатної кислоти
C Калій дихромату і концентрованої нітратної кислоти
D Калій дихромату і розбавленої сульфатної кислоти
E Калій дихромату, сульфатної та нітратної кислот
Лаборант працював з концентрованою сульфатною кислотою. Кислота потрапила на
руки. Яку першу допомогу необхідно надати в разі потрапляння на шкіру концентрованої
сульфатної кислоти?
A Витирання ураженого місця ватним тампоном, промивання водою і розчином соди
B Промивання ураженого місця водою
C Промивання ураженого місця водою і розчином ацетатної кислоти
D Витирання ураженого місця ватним тампоном і промивання водою
E Промивання ураженого місця водою і розчином соди
Про фекальне забруднення води свідчить не лише наявність у воді кишкових паличок,
але й збільшення вмісту у воді йонів амонію. Яким реактивом виявляють йони амонію в
досліджуваному зразку питної води?
A Реактивом Неслера
B Реактивом Грісса
C Реактивом Чугаєва
D Дифеніламіном в сильнокислотному середовищі
E Алізарином
За відомим значення водневого показника (рН) можна оцінити кислотність будь-якого
розчину. Якщо рН розчину, виміряного на рН-метрів, становив 9,0. Який це розчин?
A Слабколужний
B Нейтральний
C Слабкокислотний
D Лужний
E Нейтральний
Гравіметричним аналізом встановлюють склад кристалогідратів і, відповідно,
визначають масову частку кристалізаційної води. Яка масова частка кристалізаційної
води у кристалогідраті BaCl2·2H2О, якщо наважка до висушування складала 1,54 г, а
після висушування – 1,28г?
A 14,3\%
B 28,6\%
C 7,2\%
D 21,5\%
E 20,5\%
При роботі з хімічними речовинами Ви розлили на шкіру кислоту. Яку першу допомогу
слід надати потерпілому?
A * Змити великою кількістю проточної води, обробити 2-3\% питної соди, при
необхідності накласти пов’язку.
B Промити водою і накласти пов’язку.
C Обробити 2\% розчином оцтової кислоти.
D Промити водою, обробити 1\% розчином борної кислоти, при необхідності накласти
пов’язку
E Промити водою, обробити спиртом
При проведенні якісного аналізу на суміш катіонів, досліджуваний розчин при взаємодії
з реактивом Неслера дав осад червоно-бурого кольору. Про наявність якого катіону
можна зробити висновок?
A * NH4+
B Na+
C K+
D CH3COO-
E Ag+
Яку масу NaOH необхідно взяти для приготування 0,1 Н розчину об’ємом 500 мл?
A * 2 г
B 4 г
C 40 г
D 20 г
E 0,4 г
Концентрація гідроксид-іонів у розчині [ОН- ] становить 10-9 моль/л. Чому дорівнює рН
даного розчину?
A * рН=5
B рН = 9
C рН=7
D рН=14
E рН= -9
Необхідно взяти наважку солі масою 9,730 г. Який набір стандартних лабораторних
важок необхідно поставити на чашку терезів?
A * 5г +2г +2г +500мг +200мг + 20мг + 10мг
B 7г +1г +1г +500мг +100мг +100мг+20мг +10мг
C 9г +500мг +200мг +20г +10г
D 5г +4г +500мг +200мг +20мг +10мг
E 5г +2г +2г +700мг +30мг
При проведенні аналізу були виконані наступні етапи досліджень: осадження,
фільтрування і промивання осаду, висушування, прожарювання, охолодження,
зважування. Який метод аналізу використовувався при дослідженні?
A * Гравіметричний
B Титриметричний
C Фотометричний
D Колориметричний
E Нефелометричний
Для контролю за вмістом у консервах натрій хлориду провели дослідження на його вміст
методом осаджувального титрування за методом Мора. Яка хімічна реакція лежить в
основі даного методу?
A * Ag+ + Cl- = AgCl
B Ag+ + Br- = AgBr
C Ag+ + J- = AgJ
D Ag+ + SCN- = AgSCN
E Hg2+ + 2Cl- = HgCl2
В лабораторіях проводять дослідження вмісту феруму у воді та розчинах методом
колориметрії, для чого отримують кольорову сполуку. Який реактив застосовують для
утворення кольорової сполуки трьохвалентного феруму?
A * Калій (амоній) тіоціонат
B Червона кров’яна сіль
C Натрій ацетат
D Жовта кров’яна сіль
E Натрій гідроксид
Вкажіть послідовність дій при потраплянні на шкіру кислот
A *Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім 1\% розчином питної соди.
B Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім лугом
C Обпечену ділянку інтенсивно промити водою.
D Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім 1\% розчином соляної кислоти.
E Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім 1\% розчином сірчаної кислоти.
При попаданні на шкіру лугу необхідно:
A *Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім розчином оцтової кислоти.
B Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім розчином лугу.
C Обпечену ділянку інтенсивно промити водою.
D Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім соляною кислотою.
E Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім розчином лугу.
При попаданні на шкіру сірчаної кислоти необхідно:
A *Обпечену ділянку витерти сухим тампоном, потім промити водою і 1\% розчином
питної соди.
B Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім 1\% розчином лугу
C Обпечену ділянку інтенсивно промити водою.
D Обпечену ділянку інтенсивно промити водою, а потім 1\% розчином соляною кислотою.
E Обпечену ділянку витерти сухим тампоном.
Катіони І аналітичної групи не мають групового реактиву тому, що їх солі:
A *Добре розчиняються у воді.
B Добре розчиняються у кислотах
C Легко утворюють ненасичені розчини.
D Добре розчиняються у лугах.
E Легко розчиняються у розчині аміаку.
Чому виявлення йону амонію реактивом Неслера проводять у лужному середовищі?
A *В кислому середовищі реактив Неслера руйнується з випаданням HgI2
B В кислому середовищі реактив Неслера руйнується з випаданням Hg2I2.
C В кислому середовищі реактив Неслера руйнується з випаданням Hg2O.
D В кислому середовищі реактив Неслера руйнується з випаданням HgО.
E В кислому середовищі реактив Неслера руйнується з випаданням Hg(ОН)2.
Який з реактивів застосовують для відкриття йонів амонію?
A *К2[HgI4]
B H2SO4
C НСІ
D K2CO3
E NaHC4H4O6.
На чому ґрунтується розділення плюмбум (ІІ) хлориду від інших хлоридів ІІ аналітичної
групи.
A *На різній розчинності у гарячій воді.
B На різній розчинності у соляній кислоті
C На різній розчинності у лугах
D На різній розчинності у розчині аміаку
E На різній розчинності у сірчаній кислоті
Значно забруднений лабораторний посуд рекомендується мити хромовою сумішшю, яка
складається:
A *Калій дихромату і концентрованої сульфатної кислоти
B Калій дихромату і розбавленої сульфатної кислоти
C Калій дихромату і концентрованої нітратної кислоти
D Калій дихромату і розбавленої нітратної кислоти
E Калій дихромату, сульфатної і нітратної кислот
В разі потрапляння на шкіру концентрованої сульфатної кислоти ви проведете:
A *Витирання ураженого місця ватним тампоном, промивання водою і розчином соди
B Витирання ураженого місця ватним тампоном і промивання водою
C Промивання ураженого місця водою і розчином соди
D Промивання ураженого місця водою
E Промивання ураженого місця водою і розчином ацетатної кислоти
При добавленні розчину арґентуму нітрату до невідомого розчину спостерігають
випадання жовтого осаду, який легко розчиняється в нітратній кислоті і розчині амоніаку.
Які аніони наявні у досліджуваному розчині:
A *Фосфат-іони
B Йодид-іони
C Бромід-іони
D Оксалат-іони
E Сульфід-іони
Вкажіть масу дигідрату оксалатної кислоти H2C2O4 2H2O, необхідну для приготування
500 см3 розчину з концентрацією 0,1 моль-екв/дм3
A *3,15 г
B 4,50 г
C 2,25 г
D 1,57 г
E 1,12 г
Водневий показник розчину нітратної кислоти дорівнює 1,8. Якій молярній концентрації
кислоти це відповідає?
A *0,016 М
B 0,08 М
C 0,05 М
D 0,125 М
E 0,025 М
Визначить загальну твердість води, якщо на титрування 50 см3 води за наявності
індикатора хромоген чорного було витрачено 6,20 см3 розчину трилону Б з
концентрацією 0,054 моль/дм3
A *6,69 ммоль/дм3
B 5,46 ммоль/дм3
C 4,80 ммоль/дм3
D 3,45 ммоль/дм3
E 2,35 ммоль/дм3
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 66 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |