Читайте также:
|
1. Е. Андреев, Б. Горзев. Статья "Шестой кризис". Журнал "Дружба наро-дов", № 7 за 1996 год.
2. А. Кваша. "Что такое демография". Москва: Мысль, 1993 год.
3. А. Ткаченко. Статья "Выходит ли Россия из демографического кризиса?". "Социально-политический журнал", № 5 за 1996 год.
4. Д. Шелестов, В. Минаев "Миграционные процессы в России". Журнал "Родина", № 10 за 1996 год.
5. Бондарская Г.А. "Изменение демографического поведения российских семей за 100 лет" / "Мир России", № 4 за 1999 год.
Платон
(428-347 рр.. До н. Е..) У вченні про ідеальну державу висував в якості обов'язкової умови обмежене число громадян 5040 осіб вільного населення. Пропонував встановити певні норми шлюбних відносин, вимагаючи, щоб чоловіки мали дітей лише у віці від 30 до 55 років. Він писав: "визначити число шлюбів ми надамо правителям, щоб вони по можливості зберігали постійне число чоловіків, беручи до уваги війни, хвороби і т. д., і щоб держава в нас по можливості не збільшувалося і не зменшувалася".
Аристотель
(384-322 рр.. До н. Е..) При розгляді проблем народонаселення ідеальним вважав державу з нечисленним вільним населенням. Нечисленність громадян сприяє виникненню соціальної гармонії, яка неможлива при надлишку населення. Надлишок населення сприяє зростанню числа збурень і злочинів внаслідок того, що частина громадян, не будучи забезпечена землею, впадає в бідність. На відміну від Платона, Аристотель не був прихильником колонізації як заходи регулювання населення, а пропонував, наприклад, узаконити умертвіння хворих дітей і частини "зайвих" новонароджених. Якщо правила держави не дозволяють цього, то суспільству слід встановити для кожної сім'ї число дітей, яке вона може мати.
В епоху феодалізму
(Може бути, за вирахуванням пізнього середньовіччя) в країнах Європи державна влада всіма заходами сприяла збільшенню населення. Це зумовлювалося прагненням влади підтримати і збільшити свою політичну фінансову та військову міць, що складається на ті часи в багатолюдності країни, в кількості воїнів, у розмірах податків, які могли зібрати з населення більшої чисельності. Тому й основна ідея полягала в тому, що багатство суспільства і сила держави визначається: чисельністю населення. Однак справжнє початок формування демографії як науки з усіма відповідними атрибутами орієнтацією на об'єктивність, націленістю на виявлення закономірностей, засобами для формування бази даних (емпіричних фактів), емпіричними узагальненнями, методами дослідження й обробки даних, математичними засобами вираження, розрахунків та моделювання демографічних процесів, - відноситься до другої половини 17 ст., коли розвиток капіталізму породило стійку потребу у вивченні народонаселення. Історично першим об'єктом наукового вивчення в демографії була смертність. Знання порядку вимирання покоління дозволяло визначити тривалість життя (а при сталості чисел народжень - також і чисельність населення) і розраховувати при страхуванні життя суми виплат залежно від дожиття.
Формування демографічних знань (XVI - початок XIX століття)
Народжуються нові цілі та завдання: визначити динаміку чисельності населення, її залежність від народжуваності, смертності, структурних і територіальних переміщень. В XVIII столітті були зроблені перші спроби спостерігати зміну числа померлих та народжених і кількості населення в окремих країнах.
Родоначальник демографічної статистики (політичної арифметики) - Дж. Граунт - звернув увагу на багато законів, зробив аналіз бюлетенів смертності, побудував першу найпростішу модель таблиці смертності. В 1693 Галлей побудував повну таблицю смертності для населення містаБреславля (Вроцлав), включив до неї дитячу і дитячу смертність.
В кінці XVIII - початку XIX століття в США були закладені основи сучасної перепису населення (1790), був налагоджений поточний облік населення. В Росії в середині XVIII століття М. В. Ломоносов перший звернув увагу на проблеми "збереження і множення російського народу".
Виникнення демографічної науки (XIX століття)
В XIX столітті постало питання про роль і місце демографії в соціально-економічному розвитку. Підвищується описовий характер, розглядаються склад і рух населення. В середині XIX століття робляться спроби вивчення соціальної диференціації народжуваності і смертності такими вченими, як Г. Ф. Кнапп (Німеччина), Л. А. Бертільон (Франція).
Виділяються демографічна статистика та демографічна динаміка (рух населення).
Затвердження демографічної науки (кінець XIX - перша половина XX століття)
Центральним об'єктом вивчення в демографії стає відтворення населення, у зв'язку з чим у ряді країн приймаються різні закони, що стосуються народонаселення. Дослідники другої половини XIX століття підходять до трактування відтворення населення як єдиного взаємопов'язаного процесу. В. Борткевич почав, а Р. Бек і Р. Кучинський завершили розробку показників, що характеризують результат відтворювального процесу.
В 20 - 30 -ті роки були зроблені кроки до міжнародного співробітництва. Робляться перші спроби вести демографічні дослідження у взаємозв'язку з іншими суспільними явищами. Демографія стверджується в ролі суспільної науки.
Сучасний розвиток (середина XX - до сьогоднішнього дня)
За останні півстоліття спостерігається тенденція до підвищення уваги до вивчення демографії з т.з. економічних і соціальних чинників загального розвитку.
В середині 70-х ООН публікує працю "Детермінанти і наслідки демографічних тенденцій", в якому зазначаються:
збільшення обсягу демографічної інформації та джерельної основи
швидке збільшення кількості демографічних досліджень і підвищення ступеня їх спеціалізації
успіхи в області демографічного аналізу
В XX столітті становлення і розвиток демографії знайшло відображення в працях Д. І. Менделєєва, К. Германа, П. П. Семенова-Тяньшанского, А. І. Чупрова. Ю. А. Янсон.
Методи демографії:
Вирішення багатьох демографічних завдань вимагає використання системи методів, серед яких основне місце займають статистичні (аналіз даних) і математичні (математичні моделі) методи аналізу, також останнім часом все частіше застосовуються соціологічні методи (суб'єктивні установки). Дослідити закономірності зміни в населенні можна тільки на прикладі безлічі осіб. Збір інформації можливий чотирма способами:
Перепису населення;
Поточний облік природного руху населення;
Поточні регістри населення (списки, картотеки);
Вибіркові і спеціальні обстеження (наприклад ВЦВГД)
Для вивчення демографічних процесів використовуються статистичні дослідження динаміки, індексний, вибірковий, балансовий і графічний методи. Також широко використовується математичне моделювання, абстрактне математичне моделювання, графічні, картографічні методи. Основним інструментом демографічного аналізу є описова статистика населення за статтю, віком, заняттям, за допомогою якої є можливість відслідковувати показники природного руху населення.
Конспект:
Методологія- сукупність методів певної науки. Є методи загальнонаукові, загально статистичні та специфічні.
Специфічні:
Метод статистичного спостереження,метод статистичних угрупувань, метод рядів розподілу, динамічних рядів, методи індексного (факторного) аналізу, кореляційно-регресивного та дисперсійного аналізу, методи моделювання процесів природного руху населення, метод повздовжнього аналізу, піраміди.
Загальнонаукові:
Філософія, діалектичний метод, логічний метод, метод системного підходу, системного аналізу, теорія ймовірностей та математична статистика
Відомі прізвища:
Джон Граунт - започаткував демографію як самостійну науку.
Дивіться розділ «Історія»
2.Народонаселення - сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах конкретної території, континенту, країни, району, міста. На відміну від універсального терміну «населення», термін «Н.» уживається переважно при соціально-економічній характеристиці населення.
Чисельність населення - кількість людей які проживають в певному населеному пункті, місцевості, країні.
Динаміка зміни чисельності населення є важливим демографічним показником. Чисельність населення змінюється в результаті народжування, смертності й міграції.
Щільність насе́лення — рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр). При обчисленні щільності населення інколи виключається незаселена територія, а також великі внутрішні водні простори. Застосовуються показники щільності окремо сільського і міського населення. Щільність населення дуже нерівномірна по континентах, країнах і частинах країн залежно від характеру розселення людей, щільності і розмірів поселень. У великих містах і на урбанізованих територіях вона, як правило, набагато вища, ніж в сільській місцевості. Тому цей показник якого-небудь району в цілому є середньою з рівнів населеності окремих частин цього району, зваженою за величиною їхніх території.
Статева структура (склад) населення — це розподіл населення на чоловіків і жінок. У демографії використовують наступні характеристики статевої структури:
1. визначення абсолютних чисельностей чоловіків і жінок;
2. розподіл чоловіків і жінок за віком;
3. співвідношення статей у всьому населенні й в окремих вікових групах. Наприклад — співвідношення чисельності населення за статтю, або коефіцієнти маскулінізації та фемінізації (відповідно це кількість чоловіків, яка припадає на 100 або 1000 жінок, і навпаки, число жінок — на 100 (1000) чоловіків).
Віковою структурою населення називають розподіл населення за віковими групами і віковими контингентами. Інформація про вікову структуру населення необхідна для дослідження багатьох соціально-економічних і демографічних процесів. Знаючи особливості вікової структури населення в той або інший період часу, можна будувати досить обґрунтовані припущення про майбутні тенденції народжуваності і смертності, інших демографічних процесів, відтворення населення в цілому.
3. Поняття «сім'я»
Сім’я найдавніший осередок людського суспільства. Це організаційна форма, завдяки якій реалізуються основні процеси відтворення населення, соціального і природного відтворення.. Це одиниця статистичної сукупності, носій ознаки, яка необхідна для демографічної соц.-економ. характеристики населення. Сім’я - одиниця обліку в переписі.
Сім’я це група людей, що пов'язані між собою:
1. спільним проживанням
2. Кровною спорідненістю та свояцтвом
3. Спільним бюджетом
При виконанні всіх цих критеріїв це є статистична одиниця.
Є сім'ї:
1. Повні (Шлюбна пара-надалі ШП)
1.1. Однопоколінні(ШП без дітей)
1.2. Двопоклонінні(ШП з дітьми)
1.3. З іншим складом
1.3.1.1. ШП без дітей+ батьки подружжя або прабатьки
1.3.1.2. ШП без дітей+ родичі за бічними лініями подружжя (брат, сестра і так далі)
2. Неповні
2001 р.-введено поняття «домогосподарство»- воно ширше за поняття «сім'я»
1)складається з 2 і більше особин
2)складається з родичів і не родичів
3)може складатися і із 1 особини
Одинак-член сім'ї, що живе окремо, не підтримує регулярних матеріальних зв'язків із сім'єю, втратив її членів і не створив свою сім’ю.
Функції сім’ї історичні-з часом вони змінюються
4) Демографічний вибух
Демографічний вибух — різке прискорення кількості зростання населення. У загальносвітових масштабах розпочався з середини ХХ століття. У цей періоднароджуваність значно випереджає смертність, що призводить до прискореного збільшення кількості населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення кількості народжуваних над кількістю смертей досягає великих розмірів. Оскільки сучасні високі темпи росту чисельності населення Землі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, де проживає 70% населення світу. За демографічного вибуху середньорічний приріст перевищує 2%. Це явище є тимчасовим.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 141 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |