Читайте также:
|
Походження та значення терміна «кринально-правової кваліфікації».
Слово «кваліфікація» походить від двох латинських слів — диаііз (якість, ЯКИЙ за якістю) та &сіо (роблю). Таким чином, в буквальному перекладі «кваліфікація» — це визначення якості, оцінка. У праві під кваліфікацією звичайно розуміють оцінку діяння з точки зору нормативно-правових актів, визначення того, під яку правову норму «підпадає» дане діяння. Кри- мінально-правова кваліфікація характеризується тим, що:
1) оцінці підлягають не будь-яка поведінка особи, а та, котра хоча чимось нагадує злочин — діяння, передбачене КК;
2) оцінка здійснюється на підставі норм, викладених у КК. Під нею також розуміють:
- оцінку скоєного, з точки зору держави, не лише юридичну, а й суспільно- політичну оцінку посягання як злочину, а не іншого правопорушення;
- логічну діяльність із встановлення відповідності (тотожності) між фактичними і юридичними ознаками посягання, сукупність процесів, які здійснюються відповідно до законів формальної логіки;
- процес мислення, що відбувається у свідомості особи згідно із законами психології.
Зміст поняття кримінально-правової кваліфікації
Поняття кримінально-правової кваліфікації, як і будь-яке інше, характеризується такими найважливішими ознаками, як зміст і обсяг.
Кримінально-правова кваліфікація, як і будь-яка людська діяльність, характеризується специфічними учасниками (суб'єктами, котрі мають певний правовий статус), об'єктом та змістом. Тому ознаки кримінально-правової кваліфікації (детальний зміст яких буде охарактеризований при розгляді наступних питань теми) такі:
1. кваліфікація — частина процесу застосування кримінального закону. А, отже:
• це офіційна діяльність, яка здійснюється уповноваженими на те органами держави - дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду;
• вона проводиться у відповідній процесуальнійформі, її результати закріплюються у актах вказаних вищеорганів (постановах, обвинувальному висновку, вироку);
• має обов'язкове значення, тягне за собою правовінаслідки як для осіб, дії яких кваліфікуються, так і длясамих державних органів.
У юридичній літературі часто кваліфікацію ділять на офіційну та неофіційну.
2. у ході кримінально-правової кваліфікації оцінці підлягає суспільно небезпечна поведінка. Констатувати, що певні діяння потребують кримінально-правової кваліфікації можна лише, коли встановлена належність відповідних суспільних відносин до предмета кримінально-правової регламентації. Про це свідчать наступні ознаки:
• заподіяння або загроза заподіяння істотної шкоди;
• кримінальна протиправність вчиненого діяння.
3. зміст кримінально-правової кваліфікації полягає у визначенні кримінально-правової норми, яка передбачає скоєне діяння. У свою чергу, це передбачає:
• оцінку фактичних обставин, виділення з них тих, які мають кримінально- правове значення;
• «вибір» статті (статей, їх частин або пунктів) КК,яка містить відповідну кримінально-правову норму;
• обґрунтування необхідності застосування саме даної статті (статей, їх частин або пунктів) КК.
• процесуальне закріплення висновку про те, що діяння передбачене певною статтею КК та, відповідно, що воно є І не є злочином чи іншим діянням, передбаченим КК.
Види кваліфікації злочинів
З врахуванням викладеного, доцільно враховувати такі критерії поділу кваліфікації злочину на види та виділяти наступні види кваліфікації злочинів.
За стадією, якої досягло посягання:
кваліфікація закінченого злочину; кваліфікація готування до злочину; кваліфікація замаху на злочин.
Залежно від того, вчинений злочин «одноосібно» чи у співучасті:
кваліфікація злочину, вчиненого однією особою; кваліфікація злочину, вчиненого у співучасті. Виходячи з кількості злочинів, які піддані кваліфікації: кваліфікація одиничного злочину; кваліфікація множинності злочинів.
Види кваліфікації не-злочинів
З врахуванням підстав, відповідно до яких вчинення діянь, формально заборонених кримінальним законом, не визнається злочинами, можуть бути виділені такі види кваліфікації:
• кваліфікація суспільно небезпечних діянь неосудних;
кваліфікація суспільно небезпечних діянь осіб, котріне досягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність;
кваліфікація діянь, вчинених за обставин, що усувають їх злочинність.
Види кримінально-правової кваліфікації які виділяються за процесуальними підставами
Залежно від співставлення моменту вчинення діяння і часу проведення кваліфікації може бути виділена:
перспективна кваліфікація (оцінка діяння^ яке ще не вчинене); ретроактивна кваліфікація (оцінка вже вчиненого діяння).
з врахуванням того, чи встановлена особа, діяння якої піддаються оцінці (тобто, здійснюється оціцка певного діяння чи поведінки конкретної особи), існує:
кваліфікація «за фактом»; кваліфікація діяння особи.
З врахуванням того, які учасники процесу кваліфікують скоєне, виділяється:
• кваліфікація, яка здійснюється органами досудового слідства;
• судова кваліфікація.
Виходячи з того, на якій із стадій кримінального процесу проводиться відповідна діяльність, існує:
кваліфікація до порушення кримінальної справи
кваліфікація при порушенні кримінальної справи;
кваліфікація при закінченні досудового слідства;
кваліфікація при перевірці прокурором справи з обвинувальним висновком тощо.
Залежно від процесуального порядку внесення змін у проведену кваліфікацію буває:
кваліфікація попередня; кваліфікація остаточна.
Враховуючи суть змін, які можуть бути внесені у кваліфікацію, виділяють:
• кваліфікацію, що змінює становище особи в сторону погіршення;
• кваліфікацію, яка змінюється у сторону покращання становища особи.
Загальні засади вивчення поняття кримінально-правової кваліфікації.
1. «Кримінально-правова кваліфікація» — родове поняття, яке включає в себе ряд видових. Із співвідношення цих понять як родового і видових випливає, що:
• видові поняття — поняття кваліфікації окремих видів діянь входять у об'єм родового і становлять лише його частину.
• поняття «кримінально-правова кваліфікація» та видові поняття знаходяться у відношеннях підлеглості (субординації).
• окремі видові поняття (види кримінально-правової кваліфікації) виключають одне одного. *
• поняття «кваліфікація злочину» та всі інші види кримінально-правової кваліфікації знаходяться у відношеннях суперечності (контрадикторності).
• родове поняття кримінально-правової кваліфікації формується за рахунок ознак, які є водночас і ознаками окремих видових понять.
• правові феномени, які виступають підставами кримінально-правової кваліфікації, є водночас і підставами окремих видів кваліфікації;
• загальні принципи кримінально-правової кваліфікації повністю поширюються і на окремі види такої кваліфікації.
2. Кримінально-правова кваліфікація як з'ясування питань матеріального кримінального права — це розумова діяльність, яка відбувається в свідомості особи, що застосовує закон або просто оцінює певне діяння з точки зору кримінального права.
3. Кримінально-правова кваліфікація — процес, якийперебігає у часі, складається з певних стадій та етапів.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 69 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |