Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Экология ғылымының даму тарихы

Читайте также:
  1. C. палеоэкология
  2. D) Аутэкология, синэкология, демэкология.
  3. Азақстан тарихы кафедрасы
  4. Азақстан тарихы кафедрасы
  5. Азақстандағы балалар хирургиясының даму тарихы.
  6. Азіргі заманғы ғаламдық экологиялық және экономикалық проблемалар, олардың Қазақстандағы ерекшеліктері
  7. азіргі кездегі психология ғылымының дамуы жөнінде.Эссе жазыңыз
  8. Аламдық экологиялық проблемалар және олардың түрлері
  9. Атом и экология.
  10. Аутэкология - особьтар экологиясы.

Класифікація об'єктів:

Тип Аrtropoda

Підтип Тrасhеаtа

Клас Іnsecta

Підклас Еnthognata - Прихованощелепні

Ряд Рrotura - Протури або Безсяжкові

Ряд Соllеmbola або Роdura - Ногохвістки

Ряд Diplura - Двохвістки

Підклас Еctognatha - Відкритощелепні

Ряд Thysanura - Щетинкохвістки

Ряд Ерhеmеroptera - Одноденки

Ряд Оdonata - Бабки

Ряд Вlattoptera - Таргани

Ряд Isoptera - Терміти

Ряд Оrthoptera - Прямокрилі

Ряд Аnорlura - Воші

Ряд Ноmорtеrа - Рівнокрилі

Ряд Моntoptera - Богомоли

Ряд Рlasmoptera - Паличники

Ряд Соleoptera - Жорсткокрилі

Ряд Тгісhoptera - Волохокрилі

Ряд Lеріdорtera - Лускокрилі або Метелики

Ряд Арhaniptera - Блохи

Ряд Нуmenoptera - Перетинчастокрилі

Ряд Dірtera - Двокрилі

Ряд Raphidioptera - Верблюдки

Ряд Neuroptera - Сітчастокрилі

Мета: ознайомитись з систематичною колекцією комах.

Обладнання, матеріали та об"єкти дослідження: колекції комах кафедри та краєзнавчого музею м. Рівного.

Виконання роботи:

1. Записати схеми систематики комах, доповнивши її назвами окремих тварин. Ознайомитись із систематичною колекцією комах. Звернути увагу на основні відмінності представників різних рядів прихованощелепних та відкритощелепних. Розглянути представників рядів комах, які демонструють повний та неповний метаморфоз; екологічні групи: комахи, які шкодять основним сільськогосподарським культурам, комахи - мешканці водойм, комахи грунту, комахи, які шкодять лісовим насадженням та паркам, комахи - шкідники запасів продуктів, комахи - паразити людини та тварин, комахи лісу, луків і лісових галявин, комахи садів, городів, полів.

2. Ознайомитись з використанням комах у господарстві людини: бджільництві, шовківництві, біологічному методі боротьби.

3. Висновки.


 

ЗАНЯТТЯ 14 Тема: Особливості організації представників типу Молюсків.

Класифікація об'єктів:

Тип Molluska - Молюски або М'якуни

Клас Bivalvia – Двостулкові

Представник Anodonta cygnea - Беззубка

Клас Gastropoda - Черевоногі

Підклас Pulmonata - Легеневі

Ряд Stylommatophora - Стеблистоокі

Представник Helix pomatia - Виноградний слимак

Клас Cephalopoda - Головоногі

Ряд Teuthida - Кальмари

Представник Ommatos trephes pasificus - Тихоокеанський кальмар

Мета: ознайомитись із особливостями будови молюсків на прикладі виноградного слимака, беззубки, кальмара, восьминога та каракатиці.

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: фіксовані молюски, макропрепарати внутрішніх органів виноградного слимака, беззубки, кальмара, восьминога, каракатиці; мікроскопи, стереомікроскопи, лупи, препарувальні ванночки, голки, пінцети, ножиці, чашки Петрі, леза, шпильки, предметні і накривні скельця; таблиці будови тварин, які вивчаються.

Виконання роботи:

1. Записати класифікацію об'єктів дослідження українською та латинською мовами.

2.Розглянути будову виноградного слимака, знайти на черепашці вустя, верхівку, колонку; на голові - ротовий отвір, губні та очні щупальці (на фіксованому матеріалі ці щупальці часто втягнуті в тіло), очі. Біля краю мантії праворуч знайти дихальний отвір. Розглянути ногу. Замалювати зовнішню будову виноградного слимака.

3. Видалити черепашку. Розчленувати тулуб, знайти легеню. Розрізавши стінку мантії, відвернути її. Знайти серце, яке складається з передсердя та шлуночка, розгорнену легеневу вену, нирку, сечовід, задню кишку з анальним отвором.

4. Розтяти покрив слимака, розгорнути травну систему (глотку, стравохід, воло, середню кишку, шлунок, слинні залози та травну залозу); нервову (ганглії, навкологлоткові ганглії); статеву (гермафродитну залозу із протокою, яйцесім"япровід, копулятивний орган, білкову залозу, сім"яприймач, батіг, мішок карбонатних стріл, пальчасті залози).

5.На дні порожнини знайти м"язи - втягачі голови, щупалець та глотки. Розрізавши глотку, дістати щелепу та радулу (тертку), а також мішок карбонатних стріл і дістати стрілу.

6.Радулу і стрілу розглянути за допомогою стереомікроскопа. Внутрішню будову виноградного слимака замалювати.

7.Розглянути будову беззубки, для чого відділити молюска від черепашки.

8. Ознайомитись з будовою черепашки. На черепашці знайти зовнішній (роговий або конхіоліновий) шар, на поверхні якого розглянути концентричні кільця - лінії росту. Зішкрябати зовнішній шар черепашки і знайти середній (призматичний або порцеляноподібний). На внутрішній перламутровий поверхні черепашки знайти мантійну лінію (місце прикріплення мантійного м'яза), розташовану паралельно до черевного краю стулок, а на передньому та задньому кінцях стулок - відбитки переднього та заднього м'язів - замикачів (адукторів). На верхівці черепашки розглянути лігамент- зв'язку, що сполучає дві стулки. Розглянути складки мантії, що вкривають тіло.

Загрузка...

9. На задньому кінці знайти сифони - ввідний(нижній) та вивідний (верхній).

10. Розглянути зябра (під складками мантії), м'язисту ногу, м'язи - замикачі(передній та задній).

11.Зробити розтин беззубки і розглянути травну систему (стравохід, шлунок, кишечник, печінку), видільну (нирки), кровоносну(серце, судини,), статеву(гонади).

12.Замалювати внутрішню будову беззубки.

13.Ознайомитись з будовою кальмара. Розчленувати голову та тулуб. На голові знайти щупальці (руки) з присосками, очі.

14. На межі голови і тулуба знайти лійку.

15. Ножицями розрізати стінку лійки і покрив тіла по середній лінії і відгорнути краї розрізу та розгорнути комплекс мантійних органів: ктенидії, статевий, анальний отвори, запонки (по краю лійки) на мантії, хрящові горбики, які їм відповідають.

16.Ознайомитись з будовою черепашки кальмара та його щелепами. Замалювати будову кальмара з розрізаною мантією.

17. Розглянути зовнішню будову восьминога та каракатиці.

18. Скласти таблицю порівняльної характеристики черевоногих, двостулкових та головоногих молюсків.

19.Висновки.

 

 

ЗАНЯТТЯ 15 Тема: Різноманітність молюсків.

Класифікація об'єктів:

Клас Poliplacophora або Lorikata - Панцирні або Хітони

Клас Aplacophora або Solenogastres - Безпанцирні або Борозенчасточереві

Клас Bivalvia - Двостулкові

Надклас Protobranchia - Первиннозяброві

Ряд Solemyida - Солеміїди

Ряд Nuculida - Нукуліди

Надряд Autobranchia - Пластинчастозяброві

Ряд Unionida - Уніоніди

Ряд Mytilida - Мітіліди

Ряд Lucinida -Люциніди

Ряд Venerida - Венериди

Надряд Septibranchia - Перетинчастозяброві

Клас Monoplacophora - Моноплакофори

Клас Gastropoda - Черевоногі

Підклас Prosobranchia - Передньозяброві

Ряд Diotocardia - Двопередсердієві

Ряд Mesogastropoda - Мезогастроподи

Ряд Stenoglossa - Стеноглосові

Підклас Opisthobranchia - Задньозяброві

Ряд Tectibranchia - Покритозяброві

Ряд Асоеіа - Безпорожнинні

Ряд Nudibranchia - Голозяброві

Ряд Pteropoda - Крилоногі

Ряд Saccoglossa - Мішкоязикові

Підклас Pulmonata -Легеневі

Ряд Basommatophora - Сидячоокі

Ряд Stylommapophora - Стебельчастоокі

Клас Scaphoda - Лопатоногі

Клас Cephalopoda - Головоногі

Підклас Nautiloidea - Наутілоідеї

Ряд Nautilida - Наутилуси

Підклас Coleoidea - Колоідеї

Ряд Sepiida - Каракатиці

Ряд Teuthida -Кальмари

Ряд Vampyromorpha - Вампіроморфні

Ряд Octopoda - Восьминоги

Мета: ознайомитись з різноманітністю молюсків, провести визначення за їх черепашками.

Обладнання, матеріали та об"єкти дослідження: лупи; черепашки молюсків різноманітних рядів і класів; визначники молюсків; колекції черепашок молюсків; таблиці будови і різноманітності молюсків.

Виконання роботи:

Записати схему систематики молюсків.

Ознайомитися з колекцією черепашок різних молюсків.

Провести визначення молюсків та записати в робочий зошит класифікацію об'єктів визначення українською та латинською мовами.

Висновки.


 

Заняття 16 Тема: тип Голкошкірі

Класифікація об'єктів:

Тип Есhinodermata - Голкошкірі

Підтип Аsterozoa - Астерозої

Клас Аsteroіdеа - Морські зірки

Клас Орhіurodea - Офіури або Змієхвістки

Підтип Есhinozoa - Ехінозої

Клас Ноlоthuroidea - Голотурії або Морські огірки

Клас Echinodei - Морські їжаки

Підклас Regularia - Правильні їжаки

Підклас Irregularia - Неправильні їжаки

Мета: ознайомитись з особливостями морфології та анатомії голкошкірих на

прикладі морських зірок, офіур, морських їжаків та морських огірків.

Обладнання, матеріали та об"скти дослідження: фіксовані голкошкірі;

макропрепарати морських зірок, офіур, морських їжаків та голотурій;

стереомікроскопи, лупи, ванночки.

Виконання роботи:

1. Записати класифікацію об'єктів вивчення латинською і українською мовами.

2. Розглянути зовнішню будову різноманітних морських зірок. Знайти верхній

3. аборальний) та нижній (оральний) боки, центральний диск та 5 променів (рук). На аборальному боці в одному з інтеррадіусів знайти мадрепову пластинку, а на оральному- ротовий отвір та амбулатральні ніжки, розташовані в амбулакральних борозенках. Під стереомікроскопом розглянути покриви аборальної і оральної частин, знайти голки та їх видозміни (педиципярії), шкірні зябра, амбулакральні ніжки. Побачене замалювати і позначити деталі будови.

4. Ознайомитись з морфологією офіури, знайти центральний диск, промені, аборальну та оральну частини, ротовий отвір та буроальні щілини. Розглянути скелет центрального диска та рук. Замалювати зовнішній вигляд офіури.

5. Ознайомитись з морфологією морського їжака. Знайти оральну та аборальну частини. На оральному боці знайти перистом, а на аборальному - перипрокт. На перистомі навколо ротового отвору розглянути педицелярії, а по його краях - зовнішні зябра у вигляді мішкоподібних виростів. Видалити голки з одного боку морського їжака та ознайомитись з його скелетом: розглянути ряди парних більш дрібних продірявлених платівок (амбулакральних або радіальних) та більших цільних (інтерамбулакральних та інтеррадіальних).

6. На аборальному боці морського їжака знайти непарні генітальні платівки і серед них - продірявлену мадрепорову, а також між генітальними - дрібніші окулярні, якими закінчується ряди амбулакральних платівок. Розглянути аристотелів ліхтар. Замалювати зовнішній вигляд морського їжака, позначивши деталі будови.

5.Ознайомитись із зовнішньою будовою неправильних морських їжаків.

6.Розглянути зовнішню будову морського огірка. Знайти черевний бік з трьома рядами амбулакральних ніжок (тривіум), на спинній - з двома рядами (бівіум). На передньому кінці тіла розглянути розгалужені щупальці з роздутими ампулами у їх основі, що оточують ротовий отвір. Замалювати зовнішню будову голотурі

7. Розглянути сухі препарати морських їжаків.

8. Скласти порівняльну таблицю класів голкошкірих.

9. Висновки.

 


 

 

Порівняльна характеристика класів губок

Ознаки Вапнякові губки(Саlсаrеа),підклас Саlcinea Скляні губки(Нехасtinеllida,підклас Synplasma Звичайні губки(Demospogiae),підклас Сellularia.50-90% всіх губок
Вид стгікул Вапнякові спікули характерні тільки для вапнякових губок(СаСОз) У скляних губок спікули кремнеземні (віОг) У звичайних губок спікули кремнеземніСБіСЬ)
Розміщення спікул У вапнякових губок аксіальної нитки в клітинах немає. Спікули будуються навколо аксіальної нитки всередині клітини(4-х кутні) Спікули будуються навколо аксіальної нитки всередині клітини(3- 6 кутні)
Утворення спікул Спікули утворюються позаклітинно Спікули утворюються у КЛІТИНІ.ЗОВНІШНІЙ скелет ЯВЛЯЄ собою СИНЦИТІЙ($уі1-раЗОМ),ТИП будови тканин з неявним відмежуванням клітин.Між клітитинами перемички. Спікули утворюються у клітині
Будова спікул Спікули мають 3-4-вісну будову. Спікули мають 3-6 вісну будову. Спікули мають 1-4 вісну будову.
Розміри спікул Спікули можуть бути до 10 см за розміром. Спікули можуть бути до 2м за розміром. Спікули можуть бути приблизно до 200мкм.
Поділ спікул Спікули не поділяються на мегасклери та мікросклери (різноманітна форма). Спікули поділяються на мегасклери та мікросклери. Спікули поділяються на мегасклери та мікросклери.
Колаген У вапнякових губок наявний вільний колаген. У скляних губок наявний вільний колаген. У скляних губок наявний вільний колаген,який має 2 форми: 1)з шороховатими фібрилами2)з гладенькими фібрилами.
Тип іригаційної системи Губки типу аскон,сикон,лейкон Губки типу сикон Губки типу лейкон.Привідні канали щоїойі-просодуси,вивідні канали арЬос1и5- афодуси;отвір в привідний канал рговоруїе- прозопіль;в вивідний ароруїе-апопіль.
Наявність спонгіну Спонгіну немає. Спонгіну немає. Присутній спонгін(це вид колагену що містить йод).Поєднується зі спікулами
Личинка губок Личинка амфібластула. Личинка паренхімула. Личинка паренхімула проте зустрічається амфібластула і целобластула з порожниною.

Ряди Ряд Ноmосоеlа Ряд Нехаsterophora Ряд Нарlosclerida
  Ряд Неtегосоеlа Ряд Аmphidiscophora Ряд Аgеlasida
      Ряд Наdromerida
      Ряд Аstrophorida

Цікаво знати:В порожнині скляних губок Еuplectella marshalli та Еuplectella oweni постійно живуть рачки Spongicola.B кожній губці заключена пара таки рачків,самець і самка. Вони потрапляють в порожнину губки,ще в стадії личинки і в дорослій стадії вже не можуть вийти на свободу.

Губки мають дивовижну здатність до самовідновлення. Якщо їх протерти через кісею,то із отриманої речовини за рахунок зєднання окремих клітин утворюється багато нових правильно побудованих маленьких губок. Цікавий варіант цього досліда заключається в одночасному протирані через кісею губок, що належать до трьох різних родів(микроціона,стілотіелла,лізодендорікс).Із клітинної субстанції,отриманої в результаті протирання через кісею,утворилися губки різних видів. Це значить що змішування клітин різних видів не відбувалося.

Губки проганяючи воду через своє тіло звільнюють її від різних частинок. Наприклад невеличка Suberites domuncula? яка проживає в морі,пропускає через себе і очищу 240л води за годину-це в 40 тисяч разів більше від розміру її тіла. Чистота морської води в значній мірі залежить від губок.

БЛОК

Экология ғылымының даму тарихы

Экология(грекше oikos - үй, баспана, logos - ілім, ғылым)тірі организмдер мен қоршаған ортаның қарым-қатынасын немесе тірі организмдердің ортадағы өмір сүру шарттарының жағдайын, организмдердің бір-бірімен өзара байланысын зерттейтін ғылым. Экология жеке ғылым ретінде XIX ғасырдың екінші жартысынан бастап қалыптаса бастағанмен, қоршаған ортаны танып-білуге деген құштарлық сонау адамзат дамуы кезінен басталды деуге болады. Қоршаған орта туралы мәліметтер көнеден келе жатқан халықтардың эпикалық шығармаларында да кездеседі. Мысалы, үнділердің «Махабхарата» жырында (б.э.д. VI-IV ғасырлар) табиғаттың дүлей күштері – су тасқыны мен жер сілкінісі туралы деректер келтіріліп, 50-ден астам жан-жануарлардың аттары аталып, олардың тіршілік етуі сипатталады. . Вавилонның қолжазбалық кітаптарында жерді өңдеудің әртүрлі әдістері мен тәсілдері келтіріліп, кейбір мәдени өсімдіктерді егу жолдары көрсетіледі. Ал Қытайдың б.э.д. IV-II ғғ. жылнамаларында бірқатар өсімдіктер туралы сөз қозғалып, олардың пісіп-жетілу мерзімдері де айтылады. Орта ғасырлар дәуірінде табиғатты зерттеу жөніндегі жұмыстар жүргізу біршама тоқырап қалды. Өйткені, бұл кезде құдайға құлшылық етуге баса назар аударылғандықтан, жаратушыға қарсы шығуға, ол туралы өздерінің ой-пікірлерін білдіруге көпшіліктің батылы жете бермеді. Бұл кезең осылай мың жылдай уақытқа созылды.

Қайта өрлеу дәуіріндегі географиялық жаңалықтардың ашылуы және бұрын белгісіз болып келген жаңа жерлерге қоныстану, биологиялық ғылымның күрт дамуына кең жол ашты. Қайта өрлеу дәуіріндегі географиялық жаңалықтардың ашылуы және бұрын белгісіз болып келген жаңа жерлерге қоныстану, биологиялық ғылымның күрт дамуына кең жол ашты. Жер шарындағы ауа райының өзгеруі ондағы тіршілік ететін жануарлар, өсетін өсімдіктер әлеміне әсер ететінін, бір сөзбен айтқанда, қоршаған ортадағы жансыз және жанды компоненттердің өз ара тығыз байланыста болатынын XVIII ғ. Ресей ғалымдары да өз еңбектерінде көрсетті. Экология, жалпы бүкіл биология ғылымының одан әрі дамуына, эволюциялық ілімінің негізін салушы ағылшын ғалымы Ч.Дарвин (1809-1882 жж.) зерттеулерінің маңызы зор. 1859 жылы Ч.Дарвиннің «Табиғи сұрыпталу бойынша түрлердің шығу тегі» еңбегінде, табиғатта «тіршілік үшін күрес», яғни, қоршаған ортамен қарама-қайшылығы көп байланыстар табиғи сұрыпталуға алып келеді, эволюцияның қозғаушы күші болып табылады, - деп атап өтті. 1859 жылы Ч.Дарвиннің «Табиғи сұрыпталу бойынша түрлердің шығу тегі» еңбегінде, табиғатта «тіршілік үшін күрес», яғни, қоршаған ортамен қарама-қайшылығы көп байланыстар табиғи сұрыпталуға алып келеді, эволюцияның қозғаушы күші болып табылады, - деп атап өтті. Экология бастапқы кезде биологиялық ғылымдардың құрамына еніп, организмдер мен қоршаған ортаның өз ара тығыз байланысын ғана зерттеумен шектелген болса, қазіргі заманда экология шеңбері одан да әрі кеңіп, көптеген ғылымдармен, атап айтқанда – география, геология, агрономия, химия, архитектура, математика, физика, генетика, медицина, қысқасы ғылымның барлық салаларымен тығыз араласып кетті. Осылай қазіргі заманғы экология – зор қарқынмен дамып келе жатқан, Жер планетасындағы барлық тіршілік иелері үшін іс жүзінде аса зор маңызды, кешенді ғылым болып саналады. Экология болашақтың ғылымы және адамдардың өзінің өмір сүруі осы ғылымның дамуына тікелей байланысты.


Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 12 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав