Читайте также:
|
Термін маркетинг походить від англійського слова “market” – ринок і означає діяльність у сфері ринку, збуту. Однак зараз у термін маркетинг вкладається ширше поняття. Маркетинг відрізняється від збуту товарів і послуг тим, що збут визначається і починається з виробництва товарів, а маркетинг виходить зі споживчих потреб, цілей та ресурсів фірми і спрямований на задоволення цих потреб і запитів.
Маркетинг являє собою систему організації діяльності фірми з розробки, виробництва і збуту товарів на основі вивчення запитів споживачів із метою одержання високого прибутку. Пов’язати виробника й споживача, допомогти їм знайти один одного – у цьому полягає основна мета будь-якої маркетингової діяльності.
Маркетинг – це теорія і практика прийняття управлінських рішень відносно продуктово-ринкової стратегії організації на основі дослідження факторів зовнішнього маркетингового середовища з метою якомога повнішого задоволення потреб споживачів і реалізації інтересів виробника.
У рамках маркетингу вирішуються такі завдання:
§ комплексне вивчення ринку;
§ виявлення потенційного попиту і незадоволених потреб;
§ планування товарного асортименту й цін;
§ розробка заходів для найбільш повного задоволення існуючого попиту;
§ планування й здійснення збуту;
§ інформування покупця, стимулювання споживання (реклама);
§ розробка заходів для вдосконалювання управління й організації виробництва.
Основні види маркетингу:
1. Внутрішній – пов'язаний з реалізацією товарів та послуг в межах однієї країни.
2. Експортний – пов'язаний із додатковим дослідженням закордонних ринків збуту, створенням зарубіжних маркетингових служб.
3. Імпортний – пов'язаний із закупкою товарів із закордону.
4. Науково-технічний – стосується продажу і закупок в результаті НТ діяльності (патентів, ліцензій).
5. Залежності від товару: промисловий, споживчий.
6. Залежно від рівня економіки: мікро та макро маркетинг.
Основні функції маркетингу:
1. Комплексне дослідження ринку, яке включає:
- вивчення маркетингового середовища;
- аналіз сукупних характеристик ринку
- аналіз споживчих властивостей товару чи послуги, а також уявлень споживачів про товар;
- аналіз форм і методів збуту;
- виявлення і вивчення ринкових сегментів;
- вивчення споживачів.
2. Аналіз виробничо-збутових можливостей – співставлення вимог та запитів ринку з власними виробничо-збутовими можливостями підприємства.
3. Розробка маркетингової стратегії та програми - на основі виробничо-збутових можливостей формуються стратегічні та тактичні плани виробничо-збутової діяльності, які включають прогнози розвитку кон’юнктури ринку, цілі, стратегію і тактику поведінки фірми на ринку, його товарну, збутову, цінову політики.
4. Здійснення товарної політики – розробка нових видів та асортименту товарів та послуг, які би повністю задовольняли запити споживачів.
5. Здійснення цінової політики – визначення цінової стратегії поведінки фірми на ринку в розрахунку на тривалу перспективу і цінової тактики на більш короткий період відносно кожної групи та конкретного товару, та конкретного сегменту ринку.
6. Здійснення збутової політики – планування і формування каналів збуту товарів по прямому чи непрямому методу.
7. Комунікаційна політика – планування та здійснення комплексних заходів, спрямованих на просування товарів та послуг на ринок.
8. Організація маркетингової діяльності – створення спеціальних служб маркетингу.
9. Контроль маркетингової діяльності – здійснюється у процесі маркетингової діяльності у формі співставлення фактичних результатів із запланованими.
Елементи практичної маркетингової діяльності з’явилися наприкінці XIX ст. Маркетинг як ринкова теорія у своїх перших проявах формувався в 1902 році, коли в провідних університетах США (Гарвардський, Пенсільванський, Пітсбургський) започатковано курс лекцій з проблем раціональної організації товароруху. З 1911 року провідні компанії започаткували створення у своєму складі служб маркетингу.
“Стихійним маркетологом” називають Томаса Едісона, оскільки він уміло відбирав технічні ідеї і доводив їх до потреб ринку, отримуючи за рахунок цього винагороду у вигляді прибутку. 1926 р. є роком створення наукової організації викладачів маркетингу, а в 1937 р. засновано Американську асоціацію маркетингу. Період формування сучасної концепції маркетингу – 30-50-ті роки XX ст.
Загалом еволюцію маркетингу можна простежити на прикладі формування його концепцій. Зміна даних концепцій зумовлена в першу чергу розвитком ринкової економіки та її трансформацією. Виділяють п’ять основних етапів розвитку, а отже п’ять концепцій маркетингу:
• концепція вдосконалення виробництва. Споживачі будуть прихильні до товарів, які широко розповсюджені і доступні за ціною, а тому керівництву слід спрямувати свої зусилля на удосконалення та підвищення ефективності виробництва і системи розподілу;
• концепція вдосконалення товару. Споживачі будуть прихильні до товарів, які мають найвищу якість, найкращі експлуатаційні якості і характеристики, а тому організація має спрямувати свою енергію на постійне вдосконалення товару;
• концепція інтенсифікації комерційних зусиль. Споживачі не прихильні до товарів підприємства в достатній мірі, якщо воно не докладає належних зусиль у сфері збуту і просування;
• концепція маркетингу. Запорукою досягнення мети організації є визначення потреб цільових ринків, мотивацій споживачів і забезпечення задоволення цих потреб більш ефективними і більш продуктивними методами, ніж у конкурентів.
За концепцією маркетингу всі ділові рішення здійснюються через призму інтересів клієнтів фірми. Концепція маркетингу не відкидає питання підвищення ефективності виробництва. Навпаки, вона спирається на задоволення потреб споживачів більш ефективними методами, ніж у конкурентів;
• концепція соціально-етичного маркетингу. Завданням організації є встановлення потреб та інтересів цільових ринків і забезпечення бажаного задоволення більш ефективними і більш продуктивними, ніж у конкурентів, методами з одночасним підвищенням якості життя членів суспільства в цілому.
Тема 8. Поведение потребителей в рыночной экономике
1. Теория потребительского выбора: кардиналистский подход.
2. Теория потребительского выбора: ординалистский подход. Кривая безразличия. Бюджетное ограничение.
3. Потребительское равновесие. Эффект дохода и эффект замещения.
Вопрос 1. Большое значение для развития производства товаров и их предложения имеет поведение потребителя.
Потребительское поведение — это процесс формирования спроса потребителей на разнообразные товары и услуги.
Условия потребительского выбора:
· рациональное (разумное) поведение потребителя;
· независимость принятия решений;
· отчетливая система предпочтений;
· бюджетное сдерживание, т.е. ограниченность денежных доходов потребителей;
· фиксированный уровень цен.
Рациональный потребитель стремится максимизировать совокупную полезность приобретаемых благ при минимизации затрат.
Современная наука определяет поведение потребителя с помощью теории предельной полезности и методом кривых безразличия.
Рассмотрим сначала объяснение поведения потребителя с позиции теории предельной полезности. Авторы теории предельной полезности: Герман Генрих Госсен; Карл Менгер; Фридрих Визер; Ойген Бём-Баверк; Уильям Стенли Джевонс и др.
Они различали общую и предельную полезность.
Общая полезность (TOTAL UTILITI – TU) — это оценка потребителем полезности всего доступного ему запаса блага.
Предельная полезность (MARGINAL UTILITI – MU) – оценка потребителем полезности последней (предельной) единицы из этого запаса (т.е. такой единицы, которая удовлетворяет наименее насущную потребность).
Закон убывающей предельной полезности (первый закон Госсена): полезность каждой последующей единицы блага, получаемой в данный момент, меньше полезности предыдущей единицы (предельная полезность блага убывает с увеличением запаса).
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 109 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |