Назва константи значення
M_PI π
M_PI_2 π/2
M_PI_4 π/4
M_1_PI 1/π
M_2_PI 2*π
M_1_SQRTPI 1/√π
M_2_SQRTPI 2/√π
M_E E
M_LOG2E log(e)
M_LOG10E log10(e)
M_LN2 Ln(2)
M_LN10 Ln(10)
M_SQRT 2√2
M_SQRT_2 √2/2
Коментар – це фрагмент тексту який призначено для пояснення програми або окремих фрагментів. Коментар записують:
/* початок коментарю
коментар може бути записаний
в декількох стрічках
*/ кінець коментарю
// коментар записаний в одній стрічці
#include //опис бібліотек
void main() //головна функція
{
тіло програми;
}
На приклад:
#include
void main()
{
cout<<“моя перша програма мовою сі!\n”;
}
Типи даних
| Вид | Назва | Діапазон | Обсяг байтів |
| Символьний | unsigned char | 0.. 255 | |
| Char | -128.. 127 | ||
| Перелічувальний | Enum | -32,768.. 32,767 | |
| Цілі числа | unsigned int | 0.. 65,535 | |
| short int | -32,768.. 32,767 | ||
| Int | -32,768.. 32,767 | ||
| unsigned long | 0.. 4,294,967,295 | ||
| Long | -2,147,483,648.. 2,147,483,647 | ||
| long long або __int64 | –9 223 372 036 854 775 808 … 9 223 372 036 854 775 807 | ||
| unsigned __int64 | 0 … 18446744073709551615 | ||
| Дійсні числа | Float | 3.4 * (10-38).. 3.4 * (10+38 | |
| Double | 1.7 * (10-308).. 1.7 * (10+308) | ||
| long double | 3.4 * (10-4932).. 1.1 * (10+4932) |
C++ (Сі-плюс-плюс) — мова програмування високого рівня з підтримкою декількох парадигм програмування: об'єктно-орієнтованої, узагальненої та процедурної. Розроблена Б'ярном Страуструпом (англ. Bjarne Stroustrup) в AT&T Bell Laboratories (Мюррей-Хілл, Нью-Джерсі) у 1979 році та початково отримала назву «Сі з класами». Згодом Страуструп перейменував мову у C++ у 1983 р. Базується на мові С. Визначена стандартом ISO/IEC 14882:2003.[1]
У 1990-х роках С++ стала однією з найуживаніших мов програмування загального призначення. Мову використовують для системного програмування, розробки програмного забезпечення, написання драйверів, потужних серверних та клієнтських програм, а також для розробки розважальних програм таких як відео ігри. С++ суттєво вплинула на інші, популярні сьогодні, мови програмування: С# та Java.
Особливості[ред. • ред. код]
При створенні С++ прагнули зберегти сумісність з мовою С. Більшість програм на С справно працюватимуть і з компілятором С++. С++ має синтаксис, заснований на синтаксисі С (див. список операторів мов С та С++).
Нововведеннями С++ порівняно з С є:
У 1998 році ратифіковано міжнародний стандарт мови С++: ISO/IEC 14882 «Standard for the C++ Programming Language». Поточна версія цього стандарту — ISO/IEC 14882:2011.
Історія назви[ред. • ред. код]
Назва «Сі++» була вигадана Ріком Масситті (Rick Mascitti) і вперше було використана в грудні 1983 року. Раніше, на етапі розробки, нова мова називалася «Сі з класами». Ім'я, що вийшло у результаті, походить від оператора Сі «++» (збільшення значення змінної на одиницю) і поширеному способу присвоєння нових імен комп'ютерним програмам, що полягає в додаванні до імені символу «+» для позначення поліпшень. Згідно зі Страуструпом, «ця назва указує на еволюційну природу змін Ci». Виразом «С+» називали ранішню, не пов'язану з Сі++, мову програмування.
Деякі програмісти на Сі можуть відмітити, що якщо виконуються вирази x=3; y=x++; то в результаті вийде x=4 і y=3, тому що x збільшується тільки після присвоєння його у. Проте якщо другий вираз буде y=++x; то вийде x=4 і y=4. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що логічніше було б назвати мову не Сі++, а ++Сі. Проте обидва вирази c++ і ++c збільшують с, а крім того вираз c++ поширеніший.
Педанти також можуть відмітити, що введення мови Сі++ не змінює самого Сі, тому найточнішим ім'ям було б «С+1».
Переваги мови C++[ред. • ред. код]
Майбутній розвиток[ред. • ред. код]
Сі++ продовжує розвиватися, щоб відповідати сучасним вимогам. Одна з груп, що займаються мовою Сі++ в її сучасному вигляді і що направляють комітету зі стандартизації Сі++ поради з її поліпшення, — це Boost. Наприклад, один з напрямів діяльності цієї групи — вдосконалення можливостей мови шляхом додавання в неї особливостей метапрограмування.
Стандарт Сі++ не описує способи іменування об'єктів, деякі деталі обробки винятків і інші можливості, пов'язані з деталями реалізації, що робить несумісним об'єктний код, створений різними компіляторами. Проте для цього третіми особами створено безліч стандартів для конкретної архітектури і операційних систем.
Проте (за станом на час написання цієї статті) серед компіляторів Сі++ все ще продовжується битва за повну реалізацію стандарту Сі++, особливо в області шаблонів — частини мови, зовсім недавно повністю розробленій комітетом стандартизації.
Одним із каменів спотикання у цьому питанні є ключове слово export, що використовується також і для розділення оголошення і визначення шаблонів.
Першим компілятором, що підтримав export в шаблонах, став Comeau C++ на початку 2003 року (п'ять років після виходу стандарту). У 2004 році бета-версія компілятора Borland C++ Builder X також почала його підтримку.
Обидва цих компілятора засновані на зовнішньому інтерфейсі EDG. Інші компілятори, такі як Microsoft Visual C++ або GCC, взагалі цього не підтримують. Ерб Саттер (Herb Sutter), секретар комітету із стандартизації Си++, рекомендував прибрати export з майбутніх версій стандарту унаслідок серйозних складнощів в повноцінній реалізації, проте згодом остаточним рішенням було вирішено його залишити.
Із списку інших проблем, пов'язаних з шаблонами, можна навести питання конструкцій часткової спеціалізації шаблонів, які погано підтримувалися протягом багатьох років після виходу стандарту Сі++.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |