Читайте также:
|
|
1. Наростання революційної і національно-визвольної боротьби народів Росії
2. Наростання соціально-економічних проблем. Поглиблення загальнонаціональної кризи. Вихід на передній план соціально-економічних питань, які потребували негайного розв'язання
3. Втрата Тимчасовим урядом опори серед заможних верств суспільства, генералітету
Більшовизація рад. Формування загонів Червоної гвардії, підконтрольних більшовикам. Зміна більшовиками гасел: «Негайне припинення війни», «Земля — селянам!», «Уся влада Радам!», «Федералізація Росії!».
Наростання загрози лівого перевороту.
Утворення Генерального Секретаріату
15 червня 1917 р. Центральна Рада повідомила про утворення Генерального Секретаріату, котрий повинен був виконувати функції виконавчого органу.
До складу першого Генерального Секретаріату входили голова (ним став В. Винниченко, який одночасно виконував обов'язки генерального секретаря внутрішніх справ), 8 генеральних секретарів (фінансів -X. Барановський, міжнаціональних справ - С. Єфремов, військових справ - С. Петлюра, земельних справ - Б. Мар-тос, судових справ - В. Садовський, продовольчих справ -Н. Стасюк, народної освіти - І. Стешенко) і генеральний писар (П. Христюк).
У першому складі Генерального Секретаріату чисельно переважали члени УСДРП, у той час як у складі Центральної Ради найбільш численною була УПСР.
5. Загострення стосунків із Тимчасовим урядом.
Придушення заколоту Корнілова не стабілізувало становище.
Розгорталася страйкова боротьба. Ширився селянський рух.
За таких умов Тимчасовий уряд Росії, щоб підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив на листопад вибори в Установчі збори.
Для зміцнення виконавчої влади було створено Директорію з п'яти осіб:
- Керенський,
- Нікітін,
- Терещенко,
- адмірал Вердеровський,
- генерал Верховський.
Вересня 1917 р. розпочала роботу демократична нарада, де було сформовано Тимчасову раду Республіки — із функціями передпарламенту — органу, перед яким уряд мав звітувати до відкриття Установчих зборів.
Представники УЦР взяли участь у роботі Демократичної наради і знову поставили перед Тимчасовим урядом свої вимоги.
6. III Універсал і проголошення Української Народної Республіки (УНР)
Широка підтримка більшовицьких соціально-економічних перетворень українським селянством і загроза втрати популярності Центральною Радою посилили позиції в ній діяча на чолі з В. Винниченко, котрі домагалися проведення реформ по типу більшовицьких.
Їм вдалося подолати опір М. Грушевського, котрий вважав, що соціальні реформи відвернуть від української революції поміщицькі і буржуазні кола і тим спричинять розкол нації.
7 (20 за н. ст.) листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла свій ІІІ Універсал.
У ньому говорилося:
- До Установчих Зборів вся влада в Україні переходить до УЦР і Генерального Секретаріату.
- Територія УНР визначалася у межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних областей, де більшість населення українське «має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів».
- Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні.
Земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу; негайне прийняття закону про порядок користування земель обраними Земельними комітетами до Українських Установчих зборів.
- Встановлювався 8-годинний робочий день для робітників.
- Встановлення разом з робітниками державного контролю над продукцією в Україні, її виробництвом і розподілом;.
- Негайно розпочати мирні переговори.
- Проголошувалося скасування смертної кари.
- Надання повної амністії всім політичним в'язням і засудженим.
- Декларувалась реформа судочинства, «привести його до згоди з правними поняттями народу».
- «Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування».
Проголошувалися свобода слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканість помешкання, можливість вживання різних місцевих мов у зносинах з усіма установами.
- Надавалась національно-персональна автономія росіянам, євреям і полякам та ін.
- Наголошувалася особлива увага до проблеми продовольства.
Призначено на 9 січня 1918 р. (27 грудня 1917 р.) вибори до Українських Установчих зборів. їх скликання — 22(9) січня 1918 р,
Таким чином, були викладені конституційні основи держави, хоча вона і залишалася у федеративному зв'язку з Росією.
Центральна Рада звернулася до всіх народів Росії із пропозицією створювати соціалістичні республіки, які були б об'єднані у федерацію демократичних держав.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |