Читайте также:
|
|
План
1. Увага. Її властивості, види та функції.
2. Особливості пам’яті та уява.
3. Мислення.
І
Мимовільна чи довільна спрямованість і зосередженість психічної діяльності на якому-небудь об’єкті сприймання, називається увагою. Увагу треба розглядати як психофізіологічний процес, стан, яке характеризує динамічні особливості пізнавальних процесів. Увага і обумовлює вибірковість, усвідомлений чи полу свідомий вибір інформації, яка поступає через органи почуття.
Функції уваги:
1. вибір значимих (відповідним потребам) впливів;
2. ігнорування (гальмування) несуттєвих конкуруючих впливів;
3. утримання (збереження) даного виду діяльності до тих пір, доки не завершився акт поведінки (мета);
4. регулювання і контроль протікання діяльності.
Властивості уваги.
1. Об’єм (кількість об’єктів, які сприймаються одночасно);
2. Концентрація уваги – ступінь зосередженості свідомості на об’єкті (об’єктах);
3. Розподіл уваги – уміння одночасно виконувати декілька дій чи вести спостереження за декількома процесами, об’єктами (шофер, пілот, педагог);
4. Стійкість уваги – загальна спрямованість уваги у процесі діяльності. На стійкість уваги значний вплив надає інтерес;
5. Переключення уваги – перестройка уваги, перенос уваги з одного об’єкта на інший. Переключення уваги буває довільним і недовільним. Умисне переключення уваги – участь вольових зусиль.
Види уваги.
1. Мимовільна увага – виникає сама собою; (пасивна увага). Мимовільна увага - це зосередженість свідомості на об’єкті в силу яких-то його особливостей (яскравий емоційний тон – барви, звуки, запахи).
2. Довільна увага – це свідоме регулюєме зосередження на об’єкті. (Коли людина ставить перед собою мету діяльності).
3. Післядовільна увага – викликається через входження в діяльність і виникаючий при цьому інтерес, в результаті якого тривалий час зберігається цілеспрямованість, знімається напруга і людина не втомлюється, не глядячи не те, що після довільна увага може тягнутися годинами.
4. Сенсорна;
5. Зорова,
6. слухова;
7. Інтелектуальна (думки, пригадування).
ІІ
Пам’ять – форма психічного відображення, яка заклечається в закріпленні, збереженні і послідуючому відтворенні минулого досвіду. Цим надається можливість повторного використання в діяльності чи повернення в сферу свідомості досвіду.
Пам’ять пов’язує минуле суб’єкта с його дійсністю і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, яка лежить в основі розвитку і навчання.
В основі пам’яті лежать асоціації (чи зв’язки). Предмети чи явища, пов’язані з дійсністю, пов’язані і в пам’яті людини. Розрізняють декілька видів асоціації: за суміжністю, за подібністю і за контрастом. Асоціації по суміжності поєднують два явища по часу і в просторі. Така асоціація по суміжності створюється, наприклад, при заучуванні абетки (алфавита): при проговорюванні букви пригадується буква, яка за нею слідує. Асоціація по схожості пов’язує два явища, які мають сходні риси: при пригадуванні одного з них пригадується інше.
Асоціація по контрасту пов’язує два протилежних явища.
Крім цих видів, існують складні асоціації – асоціації по смислу.
Основні процеси пам’яті:
1. запам’ятовування;
2. збереження;
3. узнавання;
4. відтворення.
Запам’ятовування – процес спрямований на збереження, в пам’яті отриманих уявлень (представлений), передумова збереження.
Збереження – це процес активної переробки, систематизації, узагальнення матеріалу, оволодіння ним.
Відтворення і узнавання – процеси відновлення раніше сприйнятого. Різниця між ними заклечається в тому, що узнавання має місце при повторній зустрічі з об’єктом, при повторному його сприйманні. Відтворення відбувається тільки в присутності об’єкта.
Види пам’яті:
1. Мимовільна (непроизвольная) – інформація запам’ятовується сама собою без спеціального заучування, а в ході виконання діяльності, в ході роботи над інформацією. Сильно розвинута у дитинстві. У дорослих слабшає.;
2. Довільна – інформація запам’ятовується цілеспрямовано за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність цієї пам’яті залежить від:
а) цілей запам’ятовування;
б) від прийомів заучування (механічне дослівне багаторазове повторення; логічний переказ; переклад інформації в образи, графіки, схеми, малюнки; мнемотехнічні прийоми запам’ятовування – спеціальні прийми).
Рухова, образна, емоційна, вербальна, предметна, почуттєва, клітинна.
Пам’ять є у всіх живих істот. З’явилися дані про здібність до запам’ятовування у рослин. Пам’ять – це спосіб існування психіки по часу, утримання минулого.
3. Довготривала пам’ять;
4. Короткочасна. З одного разу людина в змозі запам’ятати від 5 до 9 цифр, слів, фігур, малюнків, кусків інформації.;
5. Оперативна – це вид пам’яті, яка проявляється в ході виконання певної діяльності;
6. Проміжна ( промежуточная) пам’ять забезпечує збереження інформації на протязі декількох годин, накопичує інформацію на протязі дня, а час нічного сну відводиться організмом для очищення проміжної пам’яті і категоризації інформації, накопиченої за минулий день, переводячи її в довготривалу пам’ять.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |