Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Введення

Надзвичайні події, що відбуваються в світі – землетруси, повені, урагани, смерчі, бурі, лісові пожежі та інші стихійні лиха, що супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням міст і промислових підприємств, а також існуюча вірогідність застосування зброї масового ураження, вказують на необхідність завчасного проведення заходів, направлених на зниження втрат і руйнувань об’єктів, а головне – на підвищення стійкості (надійності) роботи промислових об’єктів.

В зв’язку з чим виникає необхідність передчасно приймати відповідні заходи по захисту населення від наслідків НС, а також заходи по підвищенню стійкості роботи промислових об’єктів.

1. Навчальне питання.Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів. Підвищення стійкості виробничих будівель і споруд, комунально-енергетичних і технологічних мереж. Підготовка до відновлення виробництва. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в НС.

Стійкість (надійність) роботи – це його здатність в НС мирного та воєнного часу випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких та середніх руйнувань відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

На стійкість роботи підприємств впливають наступні групи чинників:

- Розміщення об’єкту відносно великих міст, об’єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, значних гідротехнічних споруд, воєнних об’єктів та інші;

- Природно-кліматичні умови;

- Технології виробництва;

- Надійність захисту працюючих на підприємстві від поразки радіоактивними або сильнодіючими отруйними речовинами при їх витоку, при пожежах, вибухах, руйнуваннях і застосуванні сучасних способів ураження.

- Надійність системи постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою, комплектуючими виробами і т.п.) в умовах мирного і воєнного часу.

- Здатність інженерно-технічного комплексу об’єкту зберігати фізичну стійкість в НС.

- Захищеність об’єкту від повторних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження РР, ОР, БЗ).

- Надійність системи постачання об’єкту всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, електроенергією, водою, комплектуючими виробами і т.п.) в умовах мирного і воєнного часу.

- Стійкість і безперервність управління виробництвом і ЦЗ в будь-яких умовах мирного і воєнного часу.

- Підготовленість об’єкту до ведення Р і ІНР для відновлення виробництва після аварій, катастроф, стихійного лиха і військових дій.

Фактори, які визначають головні вимоги стійкості роботи об’єктів при НС та шляхи їх підвищення.

- накопичення фонду ЗС та ЗІЗ;

- будівництво важливих підприємств за межами руйнувань;

- будівництво підприємств- дублерів;

- розширення шляхів для руху та розвитку всіх видів транспорту;

- підсилування та дублювання енегетичних потужностей;

- розширення зв’язку між галузями промисловості та підприємствами;

- створювання матеріально-технічних резервів4

- підтримка сил ГЗ в постіній готовності.

Перераховані чинники визначають загальні для всіх ОНГ шляхи підвищення стійкості роботи ОНГ в умовах НС, а саме:

1. Локалізацією і ліквідацією аварій.

2. Уточненням стану устаткування споруд, будівель.

3. Можливістю об’єкту продовжувати виробничу діяльність.

4. Уточненням планів відновлення виробництва з урахуванням використання конструкцій, що збереглися.

5. Організація робіт по відновленню виробництва і нарощуванню стійкості.

Вимоги ЦЗ направлені на зниження можливих збитків, втрат населення і створення кращих умов для проведення Р і ІНР в осередках ураження.

Норми ІТЗ ЦЗ здійснюються:

– при плануванні і забудови міст;

– при проектуванні і будівництві ОНГ, будівель, їх споруд;

– при проектуванні і будівництві систем постачання електроенергією, газом і водою;

– при реконструкції і капітальних ремонтах існуючих об’єктів.

Основними вимогами по підвищенню стійкості виробничих будівель і споруд, комунально-енергетичних і технологічних мереж є:

1. До розміщення ОНГ:

– нові важливі промислові об’єкти, основні склади і бази повинні розміщуватись за межами зон можливих руйнувань (0,1 кгс/см²);

– за межами зон можливих сильних руйнувань (0,3 кгс/см²) розміщуються бази і склади з продовольчими товарами першої необхідності, головні склади ПММ, головні споруди систем водопостачання, насосні і компресорні станції магістральних трубопроводів, міжнародні лінії зв’язку;

– в зоні можливих сильних руйнувань допускається розміщення складів поточного постачання, тролейбусні і трамвайні депо, комунальні гаражі, підземні магістральні трубопроводи.

2. При будівництві нових ОНГ:

– будівлі і споруди розміщувати розсерджено;

– найважливіші виробничі будівлі і споруди повинні бути заглиблені;

– застосування для будівництва жорстких каркасних конструкцій з легким заповнюванням;

– перекриття повинні бути з армованого бетону (бетонних плит);

– місткості з ПММ заглиблюються в землю;

– енергоустановки, сховища з унікальним устаткуванням розміщувати в підземних приміщеннях;

– дороги на території об’єкту повинні бути з твердим покриттям;

– склади, підсобні будівлі і споруди розташувати не ближче 100 м від основних будівель.

3. До будівництва комунально-енергетичних систем:

– електропостачання здійснюється від енергосистем, до складу яких входять електростанції, що працюють на різних видах палива;

– постачання електроенергією крупних міст і ОНГ слід передбачати від двох незалежних джерел;

– подача електроенергії по незалежним електрокабелям, прокладених під землею;

– повинні бути автономні резервні джерела енергопостачання;

– повинна бути автоматична система відключення при аваріях в мережах;

– опори повітряних ліній металеві або залізобетонні;

– подача газу системи газопостачання – по двох незалежних газопроводах;

– газорозподільні станції – за межами міста;

– газові мережі закільцьовані і прокладені під землею на глибині 0,6-1,7 м;

– створення автономних місткостей для резервного газопостачання (підземні місткості, вироблені родовища);

– система водопостачання – не менше ніж з двох джерел (одно – підземне);

– мережі водопостачання повинні бути закільцьовані;

– наявність автономних джерел водопостачання (артезіанські свердловини, водоймища);

– на підприємствах передбачається оборотне водопостачання для технічних цілей.

Таким чином, дотримання вимог по підвищенню стійкості дозволяє понизити можливий збиток, втрати населення і створення кращих умов для проведення Р і ІНР при НС.

Підготовка до відновлення виробництва організується після проведення Р і ІНР як логічне їх продовження, а в окремих випадках одночасно з цими роботами. Для скорочення часу на відновлення виробництва на об’єкті завчасно розробляються плани і проекти відновлення інженерно-технічного комплексу по різним варіантам можливих руйнувань, створюються бригади для проведення ремонтних і інших невідкладних робіт, проводиться організація пересувних баз і запасів матеріально-технічних матеріалів і комунікацій. При плануванні відновлювальних робіт в основу розрахунків беруться можливі руйнування і ушкодження важливих елементів об’єкту, які були виявлені при оцінці стійкості.

При розробці проектів і планів відновлення, розрахунку необхідних для цього сил і засобів, слід виходити з того, що відновлення може бути частковим або тимчасовим; проводиться методами тимчасового або капітального відновлення, а також необхідно урахувати основну вимогу – найскоріше відновлення випуску продукції. При визначенні часу на відновлювальні роботи необхідно врахувати можливість радіаційного, хімічного та бактеріологічного забруднення території об’єкту і проведення при цьому необхідних карантинних і других режимних заходів.

Відновлювальні роботи повинні виконуватися робітниками і службовцями даного об’єкту, тому в планах відновлення необхідно передбачити створення ремонтно-відновлювальних бригад із спеціалістів і кваліфікованих робітників. Для підготовки бригад необхідно планувати учбово-тренувальне заняття під керівництвом спеціалістів об’єкту, запаси екіпіровки і технічного оснащення цих бригад відзначаються заздалегідь.

Підготовка об’єкта к відновленню передбачає створення необхідного матеріально-технічного забезпечення, мається на увазі запаси відновлювальних матеріалів, резерв основних вузлів важливого спорядження, запасних частин (резерви особо важливих і легко ушкоджених вузлів і деталей спорядження станків і установок, а також будівельних і спеціальних матеріалів.

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в НС

Дослідження стійкості роботи ОНГ полягає у всебічному вивченні умов, які можуть скластися в результаті аварії, катастрофи, стихійного лиха або при застосуванні сучасних засобів ураження, а також у визначенні впливу їх на виробничу діяльність.

Ціль дослідження – виявлення вразливих місць в роботі об’єкту і виробити найефективніші рекомендації, направлені на підвищення його стійкості.

Організатором і керівником дослідження є керівник підприємства – начальник ЦЗ об’єкту, а саме дослідження проводиться силами інженерно-технічного персоналу із залученням фахівців дослідницьких проектних організацій.

Процес планування і проведення досліджень можна розділити на три етапи:

• перший етап – підготовчий, в процесі якого розробляються керівні документи, в яких визначається склад учасників дослідження, порядок їх підготовки, порядок проведення досліджень. Для проведення досліджень створюються дослідницькі групи:

– начальника капітального будівництва;

– головного механіка;

– відділу матеріально-технічного забезпечення та ін.

Окремо створюється група штабу ЦЗ, в яку входять начальники служб оповіщення і зв’язку, протирадіаційного і протихімічного захисту, сховищ і укритть, медична, охорони громадського порядку. В підготовчий період з керівниками дослідницьких груп проводяться спеціальні заняття, на яких доводять план робіт, ставляться задачі на проведення досліджень, вказується термін закінчення робіт.

• другий етап – безпосередньо дослідження стійкості роботи об’єкту, в ході якого визначається:

– умови захисту робітників і службовців;

– оцінка вразливості виробничого комплексу;

– визначається характер можливих уражень від повторних вражаючих факторів;

– вивчається стійкість систем постачання і кооперативних зв’язків об’єкту з підприємствами-постачальниками і споживачами;

– визначаються вразливі місця в системі управління виробництвом.

На підставі отриманих даних кожна група робить висновки.

Група штабу ЦЗ оцінює загальний стан ЦЗ об’єкту і визначає заходи для забезпечення надійного захисту робітників і службовців. Служби, що входять до складу цієї групи, виконують відповідні функції.

- Служба оповіщення і зв’язку вивчає і оцінює стійкість зв’язку з місцевими органами і формуваннями ЦЗ.

- Служба сховищ і укритть:

– оцінює інженерний захист робітників і службовців;

– розраховує час на оповіщення і збір.

- Служба протирадіаційного і протихімічного захисту:

– оцінює можливість роботи ОГДП при різних рівнях радіації і дає рекомендації по захисту робітників і службовців;

– визначає варіанти режимів протирадіаційного захисту;

– розробляє графік робочих змін при проведенні Р і ІНР;

– аналізує забезпеченість ЗІЗ, умови зберігання і порядок видачі цих засобів.

- Медична служба:

– розробляє заходи щодо організації медичного обстеження робітників і службовців на об’єкті і при проведенні Р і ІНР;

– визначає можливі втрати робітників і службовців, сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Виробляє рекомендації по організації дозиметричного контролю і по захисту продуктів харчування і вододжерел.

• на третьому етапі, заключному, підводяться підсумки проведених досліджень кожної групи і на основі цього складається загальний план, в якому відображається:

– можливості захисту робітників, службовців і членів їх сімей в захисних спорудах;

– загальна оцінка стійкості об’єкту, його найбільш уразливі ділянки виробництва;

– практичні заходи, які необхідно виконати для підвищення стійкості роботи об’єкту, об’єм і вартість робіт;

– порядок і терміни відновлювальних робіт при різних ступенях руйнувань.

За наслідками досліджень розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкту, визначається вартість заходів, джерела фінансування, сили і засоби, терміни виконання і відповідальні особи за виконання цих заходів.

2. Навчальне питання Вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів ЦЗ (ІТЗ ЦЗ) на об’єктах гірничодобувноїпромисловості.