Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Стан досліджуваної проблеми в сучасній початковій школі

Ми виходили з припущення, що використання нетрадиційних уроків української мови як активної форми навчання дозволить виховати у молодших школярів інтерес до цього шкільного предмету.

Експериментальна робота проводилася на базі СЗОШ № 103 м. Кривого Рогу у 2-А (30 учнів) та 2-Б (29 учнів) класах..

Щоб перевірити гіпотезу дослідження, необхідно було провести педагогічний експеримент у три етапи:

І етап – констатувальний експеримент.

Його мета полягала в тому, щоб:

1). вивчити досвід роботи вчителів щодо виховання у молодших школярів інтересу до уроків української мови;

2). виявити ставлення педагогів-практиків до нетрадиційних уроків;

3). виявити ставлення учнів 2-х класів до уроків української мови та рівень навчальних досягнень з рідної мови;

4). розробити програму експериментального навчання.

Досвід роботи вчителів початкових класів ми вивчали методом спостереження. Так, наприклад, Лариса Володимирівна Кацюк, вчитель-методист СЗОШ № 103, відмінник освіти України використовує у своїй практичній діяльності нетрадиційні уроки.

Саме вони, на її думку, забезпечують ґрунтовне засвоєння учнями матеріалу з рідної мови. Володіння рідним словом на високому рівні – це один із показників загальної культури особистості.

Проводячи урок читання в період навчання грамоти, Лариса Володимирівна вибрала форму гри-фантазії.

Мотивація навчальної діяльності почалася грою «Нісенітниці»:

· Послухайте уважно текст. Які нісенітниці ви помітили. Доведіть, що такого не може бути.

У лісі було гарно, тихо. Раптом ми побачили білочку. Яка ж вона чудова! Вся біленька, пухнаста. У неї була довга мордочка, маленькі чорні очі і куций хвостик. Білочка щось тримала в лапках – це була маленька срібляста рибка. Але, побачивши нас, білочка перелякалася і втекла.

Надзвичайно цікавими виявилися завдання, які учні виконували за власним вибором:

1. Прочитайте зашифровані слова 2. Прочитайте лист від

казкових героїв.

ратіноБу У вітіс ликаве стькількі

рашкаЧебу зокка. В жнійко з инх

булино Ци їство роїте. Зки

васикІ – лесик Ка чатьв асн

Те брудо.

Ніна Іванівна Резніченко, вчитель вищої категорії, старший вчитель ЗОШ І –ІІ ступенів № 4 м. Лебедин Сумської області [ 46, 8-11 ] пропонує своїм вихованцям різноманітні граматичні ігри та цікаві вправи. Наприклад:

· Діти, Весняний Вітерець приніс слова, щоб ви їх запам’ятали, правильно вимовляли і писали.

Стілець, шафа, радіо, велосипед, квітка.

· Допоможіть Мудрасику розв’язати кросворд.

Порядок роботи.

У клітинах кожного рядка треба записати іменники. Відгадати ці слова вам допоможуть речення, в яких пропущені відповідні іменники.

1. Ще не смеркало, а на заході вже зійшла вечірня…. (зірка)

2. Опівдні на вахту заступила нова…. (зміна)

3. Ми живемо в Україні. Прекрасна це…. (земля)

4.… була цікава, і її швидко прочитали всі учні класу. (книга)

5.Бабусі допомагає …. (онука)

6..Найпершим у нашому саду цвіте абрикос, а потім…. (вишня)

7 Діти зійшли на вершину гори і побачили, що … звисає над глибокою ущелиною. (скеля)

Такі завдання, на нашу думку, дають можливість у цікавій формі розвивати, збагачувати мову учнів, поглиблювати знання, закріплювати вивчений на уроках матеріал.

Наталія Петрівна Гордуз, вчитель початкових класів ЗОШ І – ІІІ ступенів № 9 м. Ужгорода [ 10, 1-4 ], на сторінках фахового видання ділиться власним досвідом використання нестандартних форм навчання молодших школярів на уроках рідної мови. Вчитель-практик широко використовує роботу в парах, у групах з різною кількістю дітей. Така навчальна співпраця, на її думку, виховує в школярів повагу до інших, уміння дати оцінку роботі товаришів або висловлювати з цього приводу критичних зауважень. Саме з цією метою Наталія Петрівна намагається уроки рідної мови перетворити на урок мислення-спілкування, урок-діалог.

Найкращі результати на уроці мови, як зазначає Н.П.Гордуз, дає групова робота, що проводиться за таким планом:

1 етап (1 клас) – спілкування і співпраця

1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання у школі.

1.2. Заохочування дітей до спілкування через гру.

1.3. Створення уявних ситуацій.

1.4. Використання діалогів (усно).

1.5. Робота в парах.

2 етап (2, 3 класи) – розвиток позитивного ставлення до спільної діяльності.

2.1. Використання пошукової діяльності на уроках.

2.2. Розв’язування пізнавальних завдань у групах постійного чи змінного складу.

Шкільна практика підтверджує, що спільно виконане загальне завдання, внесення посильного доробку у працю свого колективу, захоплення від спілкування в процесі спільної праці – це створює комфортні умови кожному школяреві, перетворює навчальну діяльність у радісний, цікавий, пізнавальний процес.

Цікавою виявилася для нас і система нестандартних уроків з теми «Прикметник» (урок-казка, урок-віночок, урок ігор та розваг та ін.), яку запропонувала Людмила Іванівна Новак, вчитель початкових класів Грядівської загальноосвітньої школи Іваничівського району Волинської області [ 33, 1-10 ]. Так, наприклад, урок ігор та розваг пропонується на тему: Цей чудовий дивограй.

Роль прикметників у мовленні.

Зв’язок прикметників з іменниками.

Мета: формувати уміння встановлювати зв’язок між словами в реченні; вправляти у доборі прикметників до іменників;

вчити удосконалювати текст, активізувати словниковий запас учнів; поглиблювати знання про роль прикметників у мовленні; розвивати увагу й спостережливість; виховувати любов до рідної мови.

Цікавий початок уроку.

Актуалізація опорних знань учнів розпочалася з колективної відповіді на питання:

· Яку частину мови почали вивчати?

· Що означає прикметник?

· На які питання відповідає?

· Наведіть приклади.

Завершився цей етап вивченням напам’ять вірша зі слів вчителя (див. додаток 3).

Упродовж зазначеного уроку було використано ігри «Хто швидше?», «Чарівна шкатулка» (підготовчий етап до сприйняття нового матеріалу); «Влучний стрілок», «Хто найбільше?» (етап засвоєння та закріплення нового матеріалу).

Закріплення нового матеріалу відбувалося під час відгадування загадки:

· Відгадайте загадку.

Не сніг, не камінь, не мед.

· Чи можна одразу відгадати загадку? Чому?

· А спробуйте ще раз:

Білий, а не сніг; твердий, а не камінь; солодкий, а не мед ….(цукор)

· Яка загадка вам більше сподобалася? Чому?

· Для чого нам потрібні прикметники? (для опису предмет; збагачення словникового запасу; увиразнення нашого мовлення).

Як бачимо, вчителі досить часто звертаються до нетрадиційних уроків з метою активізації навчальної діяльності молодших школярів.

Щоб виявити ставлення вчителів початкової школи до нетрадиційних уроків, нами було проведено опитування 126 осіб із різних шкіл м. Кривого Рогу. Результати виявилися такими: 100 % опитаних позитивно ставляться до нетрадиційних уроків у початкових класах і вважають, що саме вони дозволяють виховувати у молодших школярів інтерес до навчання та до виучуваних дисциплін, активізувати пізнавальну діяльність учнів; при цьому лише 37 осіб (29,4 %) використовують такі типи уроків часто, тоді як переважна більшість – 89 осіб (70,6 %) нетрадиційні уроки проводять епізодично (переважно це відкриті уроки; узагальнюючі уроки у кінці семестру чи навчального року тощо).

Щоб виявити ставлення учнів 2-х класів (59 осіб) до уроків української мови, ми запропонували їм проранжувати навчальні дисципліни за ступенем інтересу до них. Отримані дані занесено до таблиці:

Таблиця 2.1

Ранжування навчальних дисциплін учнями 2-х класів (%) (констатувальний експеримент)

Із таблиці 2.1 видно, що учні обох класів мають подібні відповіді: перевага віддається фізичній культурі, художній праці, малюванню, іноземній мові; слабший інтерес другокласники виявляють до математики, української та російської мов.

Рівень навчальних досягнень з української мови учнів 2-х класів було встановлено за результатами поточної роботи. Його було внесено до таблиці:

Таблиця 2.2

Показники рівня навчальних досягнень з української мови учнів 2-х класів (%) (констатувальний експеримент)

Результати ранжування навчальних дисциплін та рівень навчальних досягнень учнів 2-х класів з української мови були враховані при визначенні експериментального класу. Ним було обрано 2-А клас далі – 2-А (Е), а контрольним – 2-Б (далі – 2-Б (К)).

Щоб покращити отримані показники, нам необхідно було створити програму експериментального навчання.

Подамо її для зручності сприйняття у вигляді таблиці:

Таблиця 2.3