Читайте также:
|
Реалізація системи корекційно-розвиваючого навчання дітей із ЗПР припускає організацію та здійснення основних напрямів: діагностико-консультативного, корекційно-розвиваючого, навчально-виховного, лікувально-профілактичного і соціально-трудового.
У загальноосвітніх школах створюються психолого-медико-педагогічні консиліуми, які здійснюють діагностику учнів та консультування батьків і педагогів з питань профілактики, лікування, організації допомоги та педагогічної підтримки дітям з труднощами у навчанні, готують документи на психолого-медико-педагогічну консультацію (ПМПК) у разі спірного діагнозу або за відсутності позитивної динаміки у навчанні та вихованні дитини.
Навчання та виховання дітей із ЗПР вимагає специфічної корекційної спрямованості. Найзагальніші правила і принципи цієї роботи зводяться до наступного:
q необхідно здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитині у всіх видах діяльності;
q слід запобігати виникненню стомлення, використовуючи для цього різноманітні засоби;
q необхідно використовувати методи, які максимально активізують пізнавальну діяльність дітей, розвивати їх мовлення і навички навчальної діяльності;
q слід проводити попередні (пропедевтичні) заняття до засвоєння того або іншого розділу програми;
q потрібно заохочувати успіхи дітей, розвивати в них віру у власні сили та можливості.
Психолого-педагогічні принципи корекційно-розвиваючого навчання припускають введення у зміст навчання розділів, які передбачають заповнення пропусків попереднього розвитку, формування готовності до сприйняття найскладніших розділів програми; використання методів та прийомів навчання, які створюють оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей учнів; корекційну спрямованість навчально-виховного процесу, яка забезпечує вирішення завдань загального розвитку, виховання і корекції пізнавальної діяльності та мовлення дитини, подолання індивідуальних недоліків розвитку.
Корекційну спрямованість навчання забезпечує набір базових навчальних предметів, які становлять інваріантну частину навчального плану. До їх числа, окрім математики та української мови, відносяться ознайомлення з навколишнім світом, розвиток мовлення, ритміка і трудове навчання.
Велике значення у корекційній роботі з дітьми мають лікувальні та профілактичні заходи, які передбачають зміцнення їх фізичного і психоневрологічного здоров’я, організацію занять з ЛФК, створення сприятливого лікувально-оздоровчого режиму (дотримання норм навчального навантаження, яка гранично допустима, додаткові канікули у лютому, здійснення психокорекції дітей, які випробовують гіперактивність, рухову розгальмованість, прояви психопатоподібної поведінки).
Одним із завдань школи є створення соціальної служби та впровадження моделі соціальної профілактики, а також інтеграція дітей у суспільство шляхом посилення професійно-трудової підготовки учнів
| Питання та завдання для контролю |
1. Розкрійте поняття „педагогічна занедбаність”, „затримка психічного розвитку”.
2. Розкрийте стан проблеми ЗПР в сучасній дефектології.
3. У чому полягають основні відмінності дітей із ЗПР від розумово відсталих та однолітків, які розвиваються нормально?
4. Зробіть порівняльну таблицю особливостей дітей зазначених нозологій.
5. Назвіть основні причини, які призводять до ЗПР.
6. Дайте характеристику дітей з різними видами тимчасової ЗПР.
7. Дайте психолого-педагогічну характеристику дітей із ЗПР.
8. Проаналізуйте особливості формування психічних процесів у дітей із ЗПР.
9. Обґрунтуйте необхідність спеціальних умов виховання і навчання дітей даної категорії.
10. Опишіть особливості індивідуального підходу до дітей із ЗПР в умовах корекційно-розвиваючого навчання.
| Література |
1. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития / Под ред. К.С. Лебединськой. – М., 1982. – 187 с.
2. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии. – М., 1994. – 210 с.
3. Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. – М: Просвещение, 1973. – 175 с.
4. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Ципиной. – М, 1984. – 155 с.
5. Дети с ограниченными возможностями: проблемы и инновационные тенденции в обучении и воспитании. Хрестоматия. – Сост. Соколова Н.Д. – М., 2001. – 427 с.
6. Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. – Донецк: Лебідь, 2002. – 327 с.
7. Обучение детей с ЗПР. Пособие для учителя / Под ред. В.И. Лубовского. – Смоленск, 1994. – 228 с.
8. Обучение детей с нарушениями интеллектуального развития (олигофренопедагогика). – Под ред. Б.П. Пузанова. – М., 2001. – 287 с.
9. Петрова В.Г., Белякова И.В. Кто они, дети с отклонениями в развитии? – М.: Флинта, 2000. – 104 с.
10. Специальная педагогика. – Под ред. Н.М. Назаровой. – М., 2003. – 352 с.
ЕКОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 188 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |