Читайте также:
|
Ліквідація наслідків НС - проведення комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення НС і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зони НС.
2.1. Режими підвищеної готовності та НС
У разі загрози виникнення НС залежно від прогнозованих наслідків та можливого рівня НС за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в Україні або у межах конкретної її території тимчасово вводиться режим підвищеної готовності. Слайд 17.
У разі загрози виникнення надзвичайної ситуації залежно від прогнозованих наслідків та можливого рівня надзвичайної ситуації в Україні або у межах конкретної її території тимчасово вводиться режим підвищеної готовності, а у разі виникнення надзвичайної ситуації з тяжкими наслідками - режим надзвичайної ситуації.
Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації в Україні або у межах конкретної території вводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Підставами для введення в Україні або в межах конкретної її території режиму підвищеної готовності мають бути такі прогнозовані масштаби та наслідки надзвичайної ситуації:
велика кількість людей, будинків або населених пунктів, які можуть постраждати;
складності з питань життєзабезпечення населення або виникнення таких складностей;
необхідність проведення евакуаційних заходів або заходів, пов’язаних з тимчасовим відселенням людей у небезпечні райони, місця, будинки;
необхідність залучення великої кількості людей і техніки для проведення ними низки запобіжних заходів щодо захисту населення і території від надзвичайної ситуації;
Інші обставини, які можуть бути підставами для введення режиму підвищеної готовності на конкретній території.
Підставами для введення в Україні або в межах конкретної її території режиму надзвичайної ситуації мають бути:
виникнення надзвичайної ситуації, що поширилася на дві третині адміністративної території та може спричинити загрозу життю і здоров’ю людей і значні матеріальні збитки;
загрози життю і здоров’ю людей та необхідність вжиття заходів із захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації на одній третині адміністративної території;
порушення нормальних умов життєдіяльності людей внаслідок надзвичайної ситуації на одній третині адміністративної території;
необхідність проведення евакуації внаслідок викидів радіаційних та небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості, масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;
необхідність залучення великої кількості людей і техніки для проведення ними низки запобіжних заходів щодо захисту населення і території від надзвичайної ситуації;
Інші обставини, які можуть бути підставами для введення режиму надзвичайної ситуації на конкретній території.
У рішенні на введення в Україні або у межах конкретної її території режиму підвищеної готовності або режиму надзвичайної ситуації визначаються:
обставини, які стали підставою для введення режиму підвищеної готовності або режиму надзвичайної ситуації;
межи території, на якої можливо виникнення надзвичайної ситуації, або межи зони надзвичайної ситуації;
сили і засоби, що залучаються до проведення запобіжних заходів або ліквідації надзвичайної ситуації;
перелік заходів щодо захисту населення від надзвичайної ситуації або організації робіт з її ліквідації;
посадові особи, відповідальні за здійснення заходів щодо запобігання надзвичайної ситуації, або керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують інформування населення через засоби масової інформації про введення в Україні або на конкретній території режиму підвищеної готовності або режиму надзвичайної ситуації, а також проведення заходів щодо забезпечення безпеки населення.
2.2. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків НС здійснюється безоплатно.
Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС у мирний час та в особливий період включає:
1) організацію та управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами;
2) розвідку районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків НС;
3) визначення та локалізацію зони НС;
4) виявлення та позначення районів, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження (крім районів бойових дій);
5) прогнозування зони можливого поширення НС та масштабів можливих наслідків;
6) ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок НС;
7) пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і транспортування до закладів охорони здоров’я;
8) евакуацію або відселення постраждалих;
9) виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів;
10) санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження;
11) надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі виникнення НС та місцях тимчасового розміщення постраждалих;
12) запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;
13) надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабілітації;
14) забезпечення громадського порядку в зоні НС;
15) проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку;
16) здійснення заходів соціального захисту постраждалих внаслідок НС;
17) проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду НС.
Авіаційний пошук і рятування постраждалих внаслідок аварії (катастрофи) повітряного судна здійснюється суб’єктами забезпечення ЦЗ відповідно до компетенції. Організація пошуку та рятування таких постраждалих покладається на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ.
Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться відповідно до порядку, що визначається інструкціями, правилами, статутами, іншими нормативними документами щодо дій у надзвичайних ситуаціях, які затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади.
Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, гасіння пожеж проводяться в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дотриманням вимог встановлених режимів робіт та правил безпеки.
В окремих випадках з урахуванням вимог статті 103 Кодексу для ліквідації наслідків НС можуть залучатися особи, які навчаються у навчальних закладах ЦЗ.
Матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження майна під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків ЦЗ, органами управління та силами ЦЗ не відшкодовуються.
Відшкодування шкоди, заподіяної під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, здійснюється відповідно до глави 17 Кодексу.
Витрати на проведення окремих аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, здійснені силами ЦЗ, можуть бути повністю або частково відшкодовані відповідно до закону.
Транспортні засоби аварійно-рятувальних служб, які мають кольорово-графічні позначення встановленого зразка, спеціальні звукові та світлові сигнали, під час прямування до зони НС мають право безперешкодного проїзду, позачергового придбання пального та мастильних матеріалів.
Пересування автомобільними дорогами великогабаритних та великовагових транспортних засобів до місця проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та у зворотному напрямку здійснюється на підставі дозволу відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що видається невідкладно, протягом однієї години, згідно з поданою заявкою, без проведення додаткових процедур погодження.
Гасіння пожеж
Гасіння пожеж здійснюється безоплатно.
У пожежно-рятувальних частинах і підрозділах встановлюється цілодобове чергування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ.
Пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають для гасіння будь-яких пожеж, за винятком пожеж на підземних спорудах (крім діючих станцій метрополітену).
Організацію гасіння пожежі та керівництво силами, які залучаються для цього, здійснює керівник гасіння пожежі. Керівництво гасінням пожежі здійснює старша за посадою особа центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ, яка прибула до місця пожежі. Усі пожежно-рятувальні підрозділи і частини, що залучаються до гасіння пожежі, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі.
Організація гасіння пожеж на підземних спорудах здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ, а на територіях державного лісового фонду - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Під час гасіння пожежі працівник пожежно-рятувального підрозділу має право на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, запобігання поширенню вогню та ліквідацію пожежі.
Для гасіння пожежі Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування і суб’єкти господарювання на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані надавати безоплатно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, пально-мастильні матеріали, обладнання, засоби зв’язку, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі.
Матеріальні збитки, пов’язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежно-рятувальні підрозділи не відшкодовують. Відшкодування матеріальних збитків, завданих під час гасіння пожеж, здійснюється відповідно до глави 17 Кодексу.
Організація та порядок гасіння пожежі, обов’язки і права осіб, які виконують завдання щодо гасіння пожежі, встановлюються Статутом дій у надзвичайних ситуаціях щодо гасіння пожеж, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ.
2.3. Життєзабезпечення постраждалих
Заходи життєзабезпечення постраждалих здійснюються під час НС, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій.
Життєзабезпечення постраждалих полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров’я населення в зонах НС, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.
Види та норми майна, а також види та обсяги послуг щодо життєзабезпечення постраждалих встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:
1) в Автономній Республіці Крим - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим;
2) в областях, містах Києві та Севастополі - на обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації;
3) у районах - на районні державні адміністрації;
4) у містах (крім міст Києва та Севастополя), селищах та селах - на органи місцевого самоврядування.
Безпосереднє життєзабезпечення постраждалих здійснюється силами і засобами відповідних спеціалізованих служб ЦЗ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст обласного значення. До здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалих залучаються сили та засоби центральних органів виконавчої влади, аварійно-рятувальні служби.
2.4. Проведення відновлювальних робіт
Організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт за наслідками НС покладаються на відповідні центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівників суб’єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація.
До проведення відновлювальних робіт за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування залучаються підпорядковані їм сили ЦЗ, місцеве населення.
Відновлювальні роботи проводяться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання, інших джерел. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання відповідно до рівня НС.
Загальні обсяги фінансування, що виділяються для проведення відновлювальних робіт, визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації або зведених кошторисних розрахунків на проведення таких робіт, які готуються в установленому порядку.
Цільова мобілізація
З метою ліквідації НС техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків може проводитися цільова мобілізація у порядку, визначеному Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану" та іншими нормативно-правовими актами.
Організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил ЦЗ в період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням особливостей, визначених Кодексом.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 257 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |