Читайте также:
|
Серед теоретиків держави і права ніколи не було раніше і зараз немає не лише єдності, а й навіть спільності поглядів щодо проблеми походження держави і права. Спробуємо перерахувати основні теорії.
Теологічна теорія. Представники цієї системи поглядів – А. Августин і Ф. Аквінський, християнські філософи і богослови. Зміст даної теорії полягає в такому: держава – це результат “божого промислу”; вона вічна, як і сам Бог; государ наділяється Церквою правом правити людьми і покликаний реалізувати Божу волю на землі; люди повинні безумовно підкорятися волі государя. Ф. Аквінський, зокрема, писав, що правитель у державі займає таке ж становище як Бог у Всесвіті, як душа в тілі. Воля правителя є основою, котра об’єднує навколо себе державу як таку, без неї вона би розпалася.
Патріархальна теорія. Засновниками цієї теорії виступали давньогрецькі філософи Платон і Аристотель. На їх думку, держава – це продукт сім’ї, яка розрослася. Виступаючи первинною формою організованого суспільства, сім’я згодом природнім шляхом розмножується. Але оскільки в людях закладена потреба в спілкуванні, а також під впливом економічних умов, сім’ї об’єднуються в племена, союзи племен, народності, об’єднані вже й спільністю історичного минулого. В цьому ряді соціальних перетворень момент переходу до державного утворення буде тоді, коли втрачається почуття кровної родинності і створюється влада, позбавлена сімейної основи. Державна влада сама по собі є поступовим перетворенням влади батька, котра переходить у владу правителя, монарха.
Договірна (природно-правова) теорія. Її створили голландський вчений Г. Гроцій, Д. Локк і Т. Гоббс, Ш.- Л. Монтеск’є, Д. Дідро, Ж. – Ж. Руссо. На їх думку, суспільний договір як наслідок волевияву народу – основна причина виникнення держави. Суть такого договору полягає в тому, що народ відмовляється від частини власної свободи в обмін на гарантії особистої безпеки кожного індивіду. Зміст суспільного договору виражається в такому: а) воля народу є джерелом будь-якої політичної влади в суспільстві; б) верховенство закону; в) обопільна відповідальність держави і особи; г) забезпечення прав і свобод особи в рамках держави.
Расова теорія. Засновниками цієї теорії вважають Ж. Габіно та Ф. Ніцше (праця “Воля до влади”). Головним у теорії є постулат про те, що людські раси зовсім не рівні і розрізняються в фізичному, психологічному, розумовому та інших відношеннях. Їх можна розділити на вищі і нижчі. Вищі раси мають перевагу над нижчими з тої причини, що вигідно відрізняються від них. Саме тому представники вищої раси мають право панувати, нав’язувати свою волю іншим групам людей. Держава, на думку представників цієї теорії, необхідна для підтримання постійного панування одних рас над іншими.
Органічна теорія. Філософ і соціолог Г. Спенсер ототожнював будову і функції держави з будовою і функціями живого організму. Він писав, що держава – це суспільний організм, який складається з людей, як живий організм – із клітин.
Теорія насилля. Є. Дюрінг і Л. Гумплович стверджували: держава виникла внаслідок застосування зовнішнього або внутрішнього насилля одних людей над іншими.
Психологічна теорія. Засновник психологічної школи права польський соціолог і правознавець Л. Петражицький вбачав основну причину виникнення держави в психічній потребі людей жити в організованому суспільстві. Варто погодитися, що організоване суспільство безумовно є природним і єдиним середовищем життєдіяльності людини.
Класова (економічна) теорія. Її творці (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов (Ленін) намагалися довести, що держава – наслідок дії об’єктивних процесів економічного розвитку суспільства. Суспільний поділ праці, виникнення додаткового продукту, приватної власності призводить до розшарування суспільства на класи з протилежними інтересами. Тому держава, використовуючи засоби примусу, виступає знаряддям захисту інтересів панівного класу.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 52 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |