Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Генно-інженерна вакцина проти малярії

Читайте также:
  1. A)& виновное, противоправное деяние, совершенное деликтоспособным лицом
  2. A. Малых доз противостолбнячной сыворотки
  3. III.Приставы, осуществляющие дознание по уголовным делам и производство по административнымправонарушениям (по преступлениям и правонарушениям против интересов правосудия)
  4. quot;Правила санітарно-протиепідемічного режиму та техніки безпеки
  5. R Созданная вакцина против свиного гриппа опасна.
  6. R- сопротивление
  7. V. Противопаркинсонические средства.
  8. А. Войны с Турцией и Ираном (1826—1829). Обострение русско-английских противоречий
  9. Адгезивные мостовидные протезы(АМП). Показания, противопоказания. Особенности изготовления
  10. Административные правонарушения против государственной собственности: понятие, виды

У результаті проведення за останні роки молекулярно-біологічних досліджень збудника малярії виявленні його властивості, які перешкоджають виробленню активного імунітету у більшості перехворівших, і визначені шляхи створення генно-інженерних вакцин проти малярії.

Цикл розвитку малярійного плазмодія в організмі людини досить складний.

Перша стадія − спорозоїти клітини плазмодія, які попадають у кров після укусу комара. Вакцина проти спорозоїтів викликала б утворювання антитіл, які можуть інактивувати спорозоїти доки вони проникнуть до клітин печінки. Можливе також створення вакцини проти мерозоїтів − клітин паразита, які утворюються після руйнування печінкової клітини і в свою чергу інфікує еритроцити. Остання стадія розвитку паразита − мікро - і макрогаметоцити, які є продуктами перетворень мерозоїтів.

До цих пір зусилля більшості дослідників, які працюють над створенням протимолекулярної вакцини, були зосереджені на отриманні препарату проти спорозиїтів.

Основним поверхневим білком спорозоїтів є так званий CS-білок (circumsporosoite protein).

Однак існує думка,за якою CS-білок являється неправдивою, а помилковою мішенню для імунної системи мікроорганізмів. Відповідно до цієї концепції саме виробіток більшості антитіл до CS-білку дозволяє спорозоїтам уникнути смерті і ефективно інфікувати клітини печінки. Основним аргументом гіпотези помилкової мішені є спостереження.

Скинута оболонка продовжує зв’язувати антитіла, тоді як спорозоїд синтезує нові поверхневі білки зі зміненою структурою які вже не доступні дії антитіл. Саме цим у наш час намагаються пояснити відсутність дійсного імунітету у тих, хто перехворів малярією, не дивлячись на виявлення в крові специфічних антитіл. Автори, які не поділяють концепцію «помилкової мішені», зупиняються на даних про те, що анти - CS антитіла ефективно блокують інфекційність паразитів у всіх вивчених експериментальних моделей. Отримані також дані про втрату здатності синтезу більшості або усіх спорозоїтів, які атаковані анти- CS антитілами, і які скинули оболонку і синтез CS-білка.

Не дивлячись на технічні складності при накопиченні матеріалу для виділення ДНК плазмоїдів гени, які кодують CS-білки, були клоновані відразу в декількох лабораторіях. Із тіл комарів, які інфіковані плазмоїдами, виділяли тотальну РНК. На матриці цієї РНК синтезували ДНК, яку вбудовували в плазміду за рахунок створення dC-dG липких кінців. У складі таких плазмід транскрипція клонованого фрагменту здійснювалися з перегляду β- лактамазного гену. Рекомбінантними плазмідами трансформували E.coli і вивчали можливість отриманих трансформантів зв′язувати МКА(моноклональні антитіла) до CS-білку. Ці та інші імунологічні експерименти переконливо довели ідентичність продукту, кодується клонованим фрагментом і природного CS-білку Plasmodium falciparum. Другий підхід до клонування гену CS-білка Р. falciparum зводився до застосування рестрикційної ендонуклези із квасоляних бобів Рhaseolus aureus, яка згідно із матеріалів досліджень, розрізає ДНК плазмодіїв перед генами і після них, не порушуючи структуру самих генів. Із тіл плазмоїдів культивованих in vitro, виділяли ДНК обробляли її Pha-ендонуклізою і одержані фрагменти клонували у складі вектора λgt11. Джерелом ДНК був Р. falciparum, який був виділений у Бразилії. Потім фаг титрували і аналізували бляшки методом імуноблотінга за допомогою суміші 5 типів МКА до CS-білку. Було виділено 10 клонів рекомбінантних фагів,які при подальших перевірках дали позитивний результат, тобто містили фрагмент, який кодував продукт і взаємодіяв з МКА і CS-білком.

Визначенням нуклеотидної послідовності генів виявлено загальність і будову генів і CS-білків, які належать плазмідам різних видів.

Показано, що основна частина антитіл, що утворюються у інфікованих ссавців як в природних, так і в експериментальних умовах, направлена проти CS-білка, а саме проти його повторюючої амінокислотної послідовності. МКА, які утворені проти синтетичних пептидів, які складаються із повторів, повністю зв’язувалися з цілим CS-білком і мали можливість інактивувати спорозоїди. Ці дані свідчать на користь компоненту який повторюється CS-білком, як кандидата на роль вакцини. Однак різні види плазмоїдів мають не однакову повторюючу послідовність. Виявилось, що повтори не настільки консервативні, наскільки оточуюча послідовність.

Спостереженнями встановлено, що повторюючий домен підлягає сильному селективному тиску, яке походить, можливо, від імунної системи макроорганізму. І хоч всередині одного штаму плазмодія(і одного CS-білка) повторення, як правило, консервативні, є окремі свідчення їх мінливості, навіть в середині штамів. У зв’язку з тим, що у різних видів плазмодіїв різні повторення в CS-білку, зроблено припущення, що на поверхні гепатоцитів є різні рецептори для зв’язування спорозоїдів.

Отже, слід відмітити, що у сторонників вакцини проти спорозоїтів є достатньо доказів покладати надії на використання для цієї цілі клонованих генів CS-білка. Однак важливо виділити, що анти - CS-вакцина повинна утворювати 100% захист від проникнення спорозоїтів в гепатоцити. В іншому випадку не уникнути розвитку інфекційного процесу. У зв’язку з цим існує думка, що доцільно використовувати, як вакцину проти спорозоїтів, так і вакцину проти мерозоїтів.

Таким чином, в ході вивчення молекулярної біології збудника малярії були клоновані гени, які кодують CS-білки спорозоїтів різних видів плазмоїтів. Встановлена нуклеотидна послідовність CS-генів, виявлена і секвенована повторювальна послідовність CS-білків. Показана ідентичність природних CS-білків і білків, які синтезуються після клонування. Все це дозволяє надіятись на достатньо швидке створення вакцини. Основним компонентом якої будуть повтори CS-білків спорозоїтів малярійних плазмоїдів.

 




Дата добавления: 2015-02-22; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав