Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Конвенционализм и постпозитивизм

Читайте также:
  1. Вопрос №2. Позитивизм, неопозитивизм, постпозитивизм как характерные черты течения философской мысли 1-ой половины XIX – XX вв.
  2. Истина, ложь, заблуждение в их соотношении. Прагматизм, конвенционализм, скептицизм, фаллибилизм в трактовке истины. Мистицизм в познании
  3. Конвенционализм и теория регуляции
  4. Модели эволюции научного знания в философии постпозитивизма (К. Поппер, И. Лакатос, Т. Кун).
  5. Неклассическая западная философия 19-20 вв: позитивизм, неопозицивизм и постпозитивизм.
  6. Неопозитивизм и постпозитивизм.
  7. Неопозитивизм. Постпозитивизм
  8. Общая характеристика западноевропейской философии ХХ века и основные ее направления (экзистенциализм, неотомизм, постпозитивизм, постмодернизм и др.).
  9. Основные историческое формы позитивистской философии: позитивизм, неопозитивизм, постпозитивизм

Методологические концепции постпозитивистского течения связывают научные теории со способом деятельности научных сообществ, поэтому для объяснения динамики научного знания они используют конвенционали́зм.

Аргументом “за” можно вважати те, що створюючи ту чи іншу концепцію, вчені можуть прийти до вірного рішення. Але дуже вагомим “проти” є те, що не можна чекати від них реальної діючої, істинної картини світу.

4.)Существование предшествует сущности" -это означает, что человек сначала существует, появляется в мире, и только потом он определяется.

Для экзистенциалиста человек потому не поддается определению, что первоначально собой ничего не представляет. Человеком он становится лишь в последствии, причем таким, каким он себя сам сделает. Нет никакой природы человека, как нет и Бога, который бы ее задумал. Человек просто существует. И он не только такой, каким себя представляет, но такой каким он хочет стать. И поскольку он представляет себя и проявляет волю уже после того как начинает существовать, то первым принципом экзистенциализма Сартра является утверждение, что: "Человек - это то, что он сделает из себя сам".

5.) Ценностный конфликт

Один из уровень ценностного конфликта проявляется в сфере духовной жизни, рассматривая вопрос о соотношении знания и веры как конечных оснований систем ценностей. Важно подчеркнуть, что эта проблема перекрещивается с взаимоотношением рационального и эмоционального начала, но линии перекрещивания оказываются далеко не совпадающими. Оппозиция веры и знания проявляется в истории с разной степенью напряженности. В то же время синтез эмоциональной и рациональной мотивации может осуществляться в различных формах духовного творчества по-разному. В духовной жизни и в культурном пространстве заключается неисчерпаемый и вечно существующий источник мотивации социального поведения / источник мотивации личности, определяющий бесконечно многообразные переходы сугубо личностной, приватной и интимной мотивации к общественно значимой - социально одобряемой или отвергаемой системе действий и поступков. Т.е. источники расхождений и конфликтов между людьми в этой сфере бесконечно многообразны. Но здесь же находятся и ресурсы регулирования конфликтов, так как ценности не только разъединяют людей, но и соединяют их. Перспективы стабилизации социально-политической системы решающим образом связаны с включением ценностей духовной культуры - во всем их многообразии - в регулирование тех конфликтов, которые основываются на противостоянии потребностей и интересов.

Запропонуйте власну ієрархію цінностей.

На першому місці для мене духовні цінности - це моральні, сімейні, художні, дружні, політичні и т.і.

А на другому матеріальні - одяг, продукти харчування, техніка,дім

 

 

Екзаменаційний білет № 26

1. Заповніть таблицю «Психоаналіз».

Головні напрямки: Фрейдизм, неофрейдизм

Представники: З. Фрейд,К. Юнг,А. Адлер,К. Хорні,Е. Фромм,

В. Райх,Г. Маркузе

Основні ідеї: Психоаналіз З.Фрейда був спробою синтезу двох напрямків дослідження природи людини: 1) розкриття психічних поривань внутрішнього світу, смислу людської поведінки; 2) аналізу впливу культурного та соціального середовища на формування психічного життя людини та її психічних реакцій. Психіка ж людини, на його думку, роздвоюється на дві сфери: свідоме та несвідоме. Саме вони і визначають суттєві характеристики особистості. Свідомість Фрейд пов'язував в основному із сприйманням зовнішнього світу. Джерелом психічної динаміки, за Фрейдом, є бажання сфери несвідомого, що прагнуть розрядки через дію. Пізніше З.Фрейд уточнює, що психічна діяльність несвідомого підкорюється принципу задоволення, а психічна діяльність передсвідомого — принципу реальності. Теорія З.Фрейда про свідоме та несвідоме і стала основою психоаналітичної системи. Важливим складовим елементом фрейдівського психоаналізу було уявлення про лібідо. Лібідо, згідно з Фрейдом, — це психічна енергія, яка лежить в основі всіх сексуальних проявів індивіда, сила, що кількісно змінюється і якою можна вимірювати всі процеси та перетворення в сфері сексуального збудження. Підкреслюючи трагічність існування людини в суспільстві, попереджаючи про можливість катастрофічних ситуацій у розвитку людства, Фрейд проводить ідею культурної танатології, тобто приреченості людської цивілізації. Він вважає, що людство розвивається неправильно, і тому не буде великої трагедії, якщо цивілізація загине.

Значення: Психологічні та соціологічні погляди З.Фрейда вплинули на мистецтво, етнографію, психологію, на духовне життя західного суспільства в цілому. Цьому сприяли його безсумнівні досягнення. Після виходу праць З.Фрейда стало зрозуміло, що неусвідомлювані структури складають особливий онтологічний пласт психіки, цілком досяжний для наукового аналізу (раціональний аналіз ірраціональних потягів). Дослідивши складність та багатоплановість структури особи, він вперше побудував єдину, внутрішньо взаємопов'язану картину психіки. З.Фрейд увів до наукового обігу ряд ідей та проблем, які показали, що рівень свідомості є невіддільним від інших глибинних рівнів психічної активності, без вивчення природи яких неможливо зрозуміти природу людини; він запропонував не лише нові способи лікування хвороб, а й новий підхід до пізнання людини, її духовного світу.

2. Знайдіть зайве: Дерріда, Ліотар, Дельоз, Руссо, Барт, Бодрійяр, Ніцше. Відповідь поясніть.

Зайві Руссо і Ніцше, адже усі інші – постмодерністи.

3. Які показники слід вважати критеріями соціального прогресу? Чому?

Складною проблемою є критерій громадського прогресу, тобто критерій виділення ідеального суспільного устрою. Більшість учених вважають, що ознакою прогресу суспільства є розширення реальної свободи громадян, вирішення проблеми поєднання соціальної рівності і ефективності громадського виробництва, поліпшення матеріальних умов свого життя. Більшість тих, що жили ще в XVIII ст. леліяли мрію про земний рай, в якому були б реалізовані не лише матеріальні, але і економічні, політичні, духовні потреби. У цьому раї мали бути відсутніми війни і експлуатація, бідність і злочини, торжествувати свобода, рівність, братерство, щастя людей. Віра в безмежні можливості перетворення суспільством природи, що знайшла віддзеркалення в соціалістичних, ліберальних, соціал-демократичних теоріях громадського прогресу, була поставлена під сумнів екологічною кризою, що вибухнула, і небезпекою загибелі людства.

Деякі учені пропонують в якості інтеграційного критерію громадського прогресу рівень гуманізації суспільства, тобто положення в нім особи: міра її економічного, політичного звільнення; рівень задоволення її матеріальних і духовних потреб; стан її психофізичного і соціального здоров'я. Вже доведено, що рівень матеріального споживання розвинених країн неможливо досягти в інших країнах, і від цієї ідеї треба відмовитися. У багатьох країнах світу люди щасливі при характерній для них тривалості життя, наприклад аборигени Африки і Америки. Уявлення про якість життя і умови щастя людей абсолютно різні в Японії, Індії, Німеччині, Чечні та ін. Нав'язувати усім народам західноєвропейське розуміння критерію громадського прогресу безрозсудно, його не приймуть інші народи.

Виходячи із сказаного, критерієм громадського розвитку в III тисячолітті має сенс рахувати виживання людства в умовах екологічної кризи, що поглиблюється. Виходячи з цього критерію і має бути створений глобальний проект загальнолюдського перевлаштування, що включає і тактику соціальних інженерій приватних рішень.

4. У чому полягає світоглядна функція філософії?

Світоглядна функція полягає у тому, що, опановуючи філософію, людина відтворює певний погляд на світ. Характер її уявлень про світ сприяє визначенню певної мети. Їх узагальнення створює загальний життєвий план, формує ідеали людини. Світогляд не може бути лише сумою знань. У світогляді відбувається певне ставлення до світу. Світогляд має спрямовувати поведінку, діяльність людини у сфері практики і в пізнанні.

5. Які витоки має мораль? Як співвідносяться мораль і релігія?

Мораль – система поглядів і уявлень, норм та оцінок, які регулюють моральну поведінку людей. Це особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин, який виявляється в сукупності особливих цінностей і способів нормативного регулювання життєдіяльності людей у суспільстві.

Мораль не з'являється раптом одразу ж у «готовому», сучасному вигляді. Вона пройшла доволі довгий, складний шлях розвитку від найпримітивніших норм та уявлень до найвищих спрямувань сучасних проповідників святості, непорочності. Моральні принципи своїми коренями йдуть в найглибшу давнину, в самі основи людського буття. Початковими серед них можна вважати визнання людського життя найвищою цінністю, основа чого лежить ще в тваринному світі, де представники одного й того ж виду, як правило, не знищують один одного. І якщо цінність життя є найвищим принципом, то логічною є поява норм-принципів – «не убий»; поважай батьків, котрі дали тобі життя; «не кради», бо це прирікає людину на голодну смерть; поважай працю як необхідну умову життя.

З релігійними поглядами на природу, виникнення моралі багато в чому пересікаються погляди представників об'єктивного ідеалізму (Платона, Гегеля). Ще одним напрямом пошуку витоків моралі умовно можна назвати натуралістичним, тому що воно так або інакше виводить мораль із природи людини і з попередньої еволюції тваринного світу.

Проблема співвідношення моралі і релігії, цих двох форм суспільної свідомості, має важливе значення в етиці, оскільки вона безпосередньо зв'язана з питанням про критерій моральності. Релігійний погляд на мораль виходить з того, що віра в Бога дає єдино можливе обґрунтування «високих» моральних принципів, які нібито протилежні «низьким» якостям людини і громадського життя, що потонули у гріху. З цієї точки зору єдиним джерелом морального початку в людині є Бог, котрий створив людину «за своїм образом і подобою» і дав їй моральні заповіді. На користь релігійного обґрунтування моральності звичайно висуваються наступні доводи:

по-перше, людина по своїй природі прагне до задоволення егоїстичних інтересів і тому не здатна сама виробити моральні поняття;

по-друге, тому що в суспільному житті чеснота не завжди винагороджується, а вада часто не наказується і тріумфує, тому виконання людьми вимог моральності може забезпечити тільки їхня віра в існування загробного життя, у пекло і рай, де здійснюється справедлива відплата за чесноти і вади, лише страх перед «страшним судом»;

по-третє, усі найбільш відомі вимоги моральності вперше були сформульовані в рамках релігійного вчення, і тому, навіть якщо не вірити в Бога, то мовляв визнати ту позитивну роль, котру зіграла релігія у розвитку моральної свідомості людства.

Широке розповсюдження отримали й різні направлення, котрі так або інакше підкреслювали соціальну природу моралі. Соціологічний підхід до моралі вже був відомий мислителям античності. Особливо активно його відстоювали марксисти.


 

Білет № 27

1.)Що є предметом розгляду наступних розділів філософії:

Онтологія - вчення про буття; гносеологія - вивчає природу пізнання; етика-вчення про мораль; аксіологія-наука про цінності; філософська антропологія - вчення про природу і суть людини.

2.Які риси характеризують філософію Платона, які філософію Аристотеля, а які притаманні їм обом (розташуйте у вигляді таблиці):

Платон а) пріоритет загального над особистішим к) Бог - деміург; м) раціональне має пріоритет над чуттєвим. б) ідеї мають незалежне існування від речей д) світ - це паралельне існування двох рівнів буття;

Арістотель в) равнозначущість загального та особистого л) Бог - першодвигун; з) пріоритет формального над матеріальним; г) ідеї присутні у самих речах як їхня форма ж) світ - це співіснування потенційного та актуального

Загальне і) телеологічність; є) емпіричний аналіз

3. Сформулюйте закон переходу кількісних змін у якісні. Наведіть приклади його дії.

Закон: Зміна якості об'єкту відбувається тоді, коли накопичення кількісних змін досягає певної межі.

Закон цей носить загальний характер, діючи в природі, суспільстві і мисленні. Розглянемо дію цього закону на прикладі хімії, яку Енгельс називав наукою про якісне зміну тіл під впливом зміни кількості. СО - чадний газ, СО 42 0 - вуглекислий газ різко відрізняються один від одного, маючи кількісний склад. 6N 42 0о - звеселяючий газ, N 42 0о 45 0 - азотний ангідрид, тверда речовина. У живій природі прикладом може служити еволюційна теорія Дарвіна про походження видів шляхом природного відбору. У суспільному житті - зміна формацій в результаті зростання продуктивних сил і зміни виробничих відносин.

4. Порівняйте вчення стоїцизму та епікуреїзму: виділіть загальне та опозиційне.

Відмінне

Стоїки вбачали щастя для людини в самозбереженні, в її особистому ставленні до світу в цілому, та до себе як до частини цього світу. Епікурейці ж вбачали щастя у задоволенні, адже задоволення проповідувалося ними як шлях до свободи, звільнення від страхів, зла, марновірства та страждань.

Коротко і влучно схарактеризував обидві школи І.Кант: “Епікурейці стверджують, - казав він, - що усвідомлення правил, які ведуть до щастя, є доброчесність, а стоїки усвідомлювали свою доброчесність як щастя”. У цій фразі, можливо, і заключається все протиріччя між двома філософськими школами, адже для стоїків доброчесності якими володіє людина це найвище щастя, а для епікурейців доброчесність це лише розуміння всіх правил поведінки, дотримуючись яких можна досягти щасливого життя.

Спільне

Та були у їх поглядах і спільні ідеї, наприклад і стоїки і епікурейці вбачали щастя у пізнанні природи, адже воно звільняє людину від страхів, різних переживань і страху смерті, а також саме природа покладає щастя для людини в самозбереженні. Стоїки як і епікурейці, проповідували апатію, та саме поняття “апатія” вони розглядали по-різному, якщо епікурейці вважали її наслідком втечі від світу, то прихильники стоїцизму, навпаки, прийняттям світу, безумовною покірністю сущому як необхідному і належному. Для Епікура та його прихильників вищим типом людини є така, що дійсно звільнилась від пут світу, втекла від нього, досягла “внутрішньої свободи”, для стоїків, навпаки досконалою є така людина, що безпристрасно і байдуже сприймає цей світ та події, що в ньому відбуваються. Та вони поєднувалися в тому, що особа сама в собі повинна знайти джерело самозадоволення і щастя. Епікурейці як і стоїки виділяли три основні складові філософії: етику, логіку та фізику.

5.)Які етично-філософські застереження можна висунути щодо використання сучасних біотехнологій?

Можна висунути багато застережень щодо використання сучасних біотехнологій. Наука в наш час розвивається дуже швидко, але не всі науковці замислюються над тим, чи етично те, що вони роблять. Однією з найбільших суперечок науковців є клонування. Ключовим моментом, який викликає найбільше неприйняття, є тут той факт, що для отримання клона однієї людини необхідно вбити,що знаходиться| на найранішій стадії розвитку, але що вже почав формуватися ембріон іншого людського зародка.

 

Екзаменаційний білет № 28

1. Заповніть таблицю:

Метафізика Діалектика
а) розуміє розвиток як збільшення чи зменшення, тобто як повтор; в) визнає, що головним завданням пізнання є вияв незмінних та абстрактних основ буття; б) визнає внутрішні протиріччя - витоком та причиною розвитку; г) визнає розвиток головним чинником світобудови; д) визнає можливість переходу кількісних змін у нову якість;

2. Знайдіть зайве: матеріалізм, ідеалізм, деїзм, дуалізм, пантеїзм, емпіризм. Відповідь поясніть.

Зайвими є матеріалізм та ідеалізм, оскільки усі інші напрями утворилися у філософії Нового часу.

3. Сформулюйте основні концепції істини: кореспондентну, конвенціональну та прагматичну.

Основні концепції істини:

● Кореспондентська концепція: істина — це відповідність думці (вислови) і дійсності (речі), уява, найбільш адекватна або співпадаюча з реальністю (Аристотель, середньовічна філософія, філософія Нового часу, Гегель);

● Конвенціональна теорія: істина — це результат угоди (А. Пуанкаре, Т. Кун);

● Прагматична теорія: істина — це корисність знання, його ефективність, тобто істинним є повідомлення, що дозволяє досягти успіху (Ч.С. Пірс).

Я вважаю що 1 та 3 концепції є більш-менш сприйнятними. Але на мій погляд, перша - обєктивніша. Саме тоді, коли результат дії та думка співпадають - це і є підтвердженням істинності знання.

4.) Вчення Маркса має назву “науковий комунізм”. Наведіть аргументи та контраргументи стосовно наукового характеру його теорії.

Науковий комунізм - наука про класову боротьбу пролетаріату та соціалістичну революцію, про соціально-політичні закономірності побудови соціалізму та комунізму, про світовий революційний процес в цілому.

Він виражає закономірності розвитку та процес переходу людства від капіталізму до комунізму.

Перетворення соціалізму з утопії в науку, як зазначав Ф. Енгельс, було обумовлено насамперед двома великими відкриттями - матеріалістичним розумінням історії і створенням теорії додаткової вартості. Розкриття об'єктивних основ існування і загальних тенденцій розвитку людського суспільства, яке дає історичний матеріалізм, аналіз економічних відносин і особливо економічної основи суперечностей капіталізму і неминучість соціалістичної революції, здійснюваний політичною економією, послужили теоретичною базою виникнення Науковий комунізм у 40-х рр.. 19 в.

5.)У. Еко, характеризуючи сучасну соціокультурну ситуацію, стверджує:”Середні віки вже почалися”. У чому він бачить паралелі з середньовіччям? Чи погоджуєтесь ви з ним?

З недавнього часу з різних боків почали говорити про нашу епоху, як про нове Середньовіччя. Постає питання, чи йде мова про пророцтво, чи про констатацію факту. Іншими словами: ми вже ввійшли в епоху нового середньовіччя, або, як виразився Роберто Вакка у своїй тривожній книзі, нас очікує "найближче середньовічне майбутнє"? Вакка каже про деградацію великих систем, типових для технологічної ери; вони занадто великі й складні для того, щоб одна центральна влада могла координувати їхні дії, і навіть для того, щоб кожною з них міг ефективно керувати управлінський апарат; ці системи приречені на катастрофу, а в результаті їхніх складних взаємодій назад виявиться відкинута вся промислова цивілізація.

Сучасна массова культура є руйнівною для суспільства та людини. Вона створює “Шаблон”, звідки й створюється примітивізм людини.. На приклад сучасний мобільний зв язок дає можливість людини швидко спілкуватись, а в той же час лишає її можливості “глубокого”, “мисленного” спілкування. Тобто людина стає схожою в своїй духовній перевазі на середньовічну людину!

 


Екзаменаційний білет № 29

1.)До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:

а) Парменид "буття є і не може не бути; небуття немає і не може бути"; б)" ідоли театру"; в) "відчуження"; г) С. К'єркєгор;д) "воля до влади"; є) Дж. Локк;

Античність Філософія Середньовіччя Філософія Нового часу Німецька класична філософія Некласична філософія
А,з, л Ж, І, т Б,Є,к,д В, н, р,о, Г,п, м, с

2.)Назвіть авторів висловлювань.

Гегель Георг Вильгельм Фридрих «Все дійсне є розумним, а все розумне є дійсним»

Геракліт «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку»

Платон «Знання - це пригадування»

3.) Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?

Да, есть. Философский дуализм часто рассматривается как альтернативное направление материализму и идеализму. Дуализм — философское учение, которое признаёт равноправие идеального и материального, но не признаёт их относительность. Исторические разновидности:

● Картезианство.

● Окказионализм.

4.) Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філо­софської думки?

Так. Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичшших для неї, оскільки предмет її історично змі­нювався. У різні епохи у філософи домінували то вчення про буття, то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. Крім того, в Європі до XVII ст. філософія охо­плювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім хіба що математики й медицини. Навіть у XX ст. все ще тривав процес відокремлення від філософії пев­них галузей знання, які інституціалізувалися в окремі наукові дисципліни (психологія, соціологія, політологія).

Філософія вивчає не тільки сутність речей, світу, людини, а сам спосіб їхнього існування. Предметом філософії є загальні, граничні засади людського мис­лення, пізнання, буття людини у світі.

5.) Чи існують протиріччя між сучасною наукою та релігією? Чим обумовлено соціальне значення науки та релігії в сучасному суспільстві?

Наша епоха – це час глибоких соціальних зрушень, пошуку шляхів подолання відчуження людини, звільнення її від усіх видів поневолення, реалізації свободи, справедливості і нормальних форм співжиття. Сучасний світ – украй складний і динамічний, у ньому борються, стикаються різні сили і тенденції. Час не стоїть на місці - науково-технічна і інформаційна революція заполонюють весь світ. Звичайно, я вважаю, що існують маса протиріч між релігією та сучасною наукою. З кожним днем науковці відкривають все більше нової інформації, яка в певній мірі суперечить де-яким законам релігієзнавства. Власне, що таке релігія? - данне поняття означає віру, особливий погляд на світ, супупність обрядово-культових дій, що випливають із переконаності в існуванні того або іншого різновиду надприродного, а також об єднання віруючих людей у певну організацію. Сучасна фаза еволюції техногенної цівілізації - кінцевий результат науково-технічної революції заведено називати інформаційне суспільство. У сучасному житті наука(прогрес інформаційних технологій) перетворює саме психосоматичне бутття людини - зміст його свідомості та генної програми, наукове знання стає джерелом ризику, змінюється спрямованість пізнавальної активності. А релігія, насамперед, незмінна, вона яка була, така і є. Тому багато людей у нашому “ризикованому суспільстві (науковому)” віддають перевагу релігії.

 


Екзаменаційний білет № 30

1.) Знайдіть зайве: феодали, буржуазія, духовенство, пролетаріат, когнітаріат, рабовласники. Відповідь поясніть.

Духовенство – так как все остальное предполагает материальные отношения. Духовенство - собирательный термин для обозначения общественного сословия, социальной прослойки, лиц или социальной группы, состоящей из профессиональных служителей той или иной религии. Иногда применяется только к монотеистическим религиям.

2.) Заповніть таблицю: а)визнає лише кількісні зміни; б) визнає об’єктивний характер протиріч; в) визнає, що головним завданням пізнання є вияв незмінних та абстрактних першооснов;

Метафізика Діалектика
б, В, А, г, д

3.)В чому різниця між об’єктивним та суб’єктивним ідеалізмом?

Об'єктивний ідеалізм в основу всього існуючого кладе свідомість як таку, світовий дух, абсолютну ідею. Найбільш цілісну систему об'єктивного ідеалізму в стародавні часи дав Платон.

Суб'єктивний ідеалізм виходить з визнання, що первинним і реально існуючим є лише наші відчуття, наше «я», а все те, що оточує нас, є лише продуктом, комплексом наших відчуттів. Суб'єктивно-ідеалістичні погляди можуть привести до соліпсизму, тобто визнання існування тільки свого «я». Система суб'єктивного ідеалізму найбільш повно була викладена у XVIII ст. у філософії англійського єпископа Дж. Берклі.

4.)Чим відрізняється моністичний та плюралістичний підходи до розуміння буття?

Моністичний підхід до розуміння буття - різні типи буття або субстанції, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела. Для розуму, що не рефлектує, у світі існує практично нескінченне число типів субстанції: камінь, дерево, скло, сіль, цукор здаються глибоко та очевидно різними речовинами.

Плюралістичний підхід до розуміння буття - філософське вчення, згідно з яким існує кілька незалежних начал буття чи основ знання; характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.

5.)Які соціальні проблеми стають найбільш гострими в інформаційному суспільстві? Наскільки добре сучасна людина ознайомлена з реальними ризиками та загрозами?

Сучасна фаза еволюції техногенної цівілізації - кінцевий результат науково-технічної революції заведено називати інформаційне суспільство або суспільство ризику. Ці назви фіксують дві головні ознаки сучасного соціуму:

-інформаційний характер сучасних технологій

-ускладнення середовища мешкання людини розумної, де наростають кризові явища і виникають нові джерела небезпеки для її існування, добробуту та здоров я. Перш за все, виявляється необхідним дати визначення самим поняттям інформація та інформаційні тезхнології. Інформацією визначають властивість об єктів, яка полягає в тому, що зміна структури одного об єкта (джерела інформації) спричиняє відповідні зміни структури іншого об єкта(приймача), причому характер таких змін не залежить безпосередньо від природи матеріального зв язку між об єктами. До інформаційних технологій слід віднести будь-які способи реконструкції об єктів реальності, які основані на зміні інформації, що міститься в них. На данний момент людина і людство перестали сприймати прогрес науки і технології однозначно позитивно. Суб єкт пізнання все в меншій мірі оперує інформацією, яка отримана в результаті безпосередньої взаємодії із фізичним світом, і у все більшому степені - з інформацією, яка отримана в результаті комунікації з іншими людьми. Глобальною проблемою інформаційного суспільства є недосконалість інформації та її перенакопичення. Як я вже казала, людина все менш оперує інформацією достовірною, і все більш - інформацію, яку вона здобула у ході комунікацій. Тому, можно зробити такий висновок, що рівень ознайомлення з справжніми ризиками та загрозами у суспільстві, дуже малий. Тому що, багата частина цього самого суспільства навіть не може розрізнити справжні загрози від вигаданих.




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 44 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав