Читайте также:
|
|
Розділ 2. Професійна комунікація
Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності
1. Спілкування і комунікація.
2. Функції спілкування.
3. Види, типи і форми професійного спілкування.
4. Основні закони спілкування.
5. Стратегії спілкування.
6. Поняття ділового спілкування.
7. Невербальні компоненти спілкування – С.Р.
8. Гендерні аспекти спілкування. - С.Р.
Спілкування і комунікація
Спілкування є однією з центральних проблем, через призму якої вивчаються питання сприймання й розуміння людьми одне одного, лідерства й керівництва, згуртованості і конфліктності, міжособистісних взаємин та ін. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії.
Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства залежать від уміння спілкуватися.
Спілкування -це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування.
Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Через спілкування відбувається навчання й виховання людини, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій і звичаїв.
Спілкування – це самостійна і специфічна форма активності особистості з метою встановлення відносин з іншими людьми, отримання інформації й досягнення певного взаєморозуміння. Це складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між ними і групами. У ході спілкування можуть скластися взаємини: взаєморозуміння, взаємовплив, непорозуміння, конкурентність, конфліктність.
Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне (ділове) спілкування, що, спираючись на загальні норми, часто має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних комунікативних ситуаціях. Воно відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом, вбирає в себе особливості цієї діяльності і є її важливою частиною.
Спілкування відбувається за визначеними правилами і вимагає серйозної, ґрунтовної підготовки. Правила спілкування - рекомендації щодо ефективного спілкування, які склалися в суспільстві й віддзеркалюють комунікативні традиції певного етносу. Ці правила засвоюються у процесі навчання та шляхом наслідування й репрезентуються в спілкуванні автоматично.
Спілкуючись, люди обмінюються інформацією, узагальненнями, думками, почуттями. Тому спілкування можна охарактеризувати так:
• комунікація, приймання і передавання інформації (зрозуміло, що інформацію можна отримати також завдяки спостереженню);
• взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями;
• сприймання та розуміння одне одного, тобто пізнання себе та іншого.
Спілкування іноді ототожнюють із комунікацією, одначе вони не є синонімами. Комунікація - це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування. Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності; акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру.
Поняття «комунікація» ширше поняття «спілкування».
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 152 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |